Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

На правах рукопису

 

ЗАЦНИЙ Юрій Антонович

 

УДК 802. 0 – 3. ”ХХ

 

 

Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови

 

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти: КВЕСЕЛЕВИЧ Дмитро Іванович доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Ужгородського державного університету ШВАЧКО Світлана Олексіївна доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету.

Провідна установа: Одеський державний уншверситет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови.

Захист відбудеться “14” жовтня 1999 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 11в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252003, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Гуманітарний корпус, актовий зал).

 

Актуальність дослідження. Абсолютний прогрес мови, наголошують науковці, насамперед виражається в розвитку словникового складу, саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов*язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему «мова та її середовище», яка має важливість не тільки для соціальної, але й для «внутрішньої” лінгвістики. Розвиток словникового складу якраз і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв*язку з ускладненням середовища.

Кінець ХХ-го століття відзначається глобальними соціально-економічними змінами, людство вступило в новий етап науково-технічного прогресу, який іменується інформаційною революцією. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15000-20000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. У той же час в 90-ті роки проблемам розвитку словникового складу приділялось значно менше уваги, ніж у 70ті-80ті роки, незважаючи на очевидність більших масштабів кількісних та якісних змін, спричинених бурхливим розвитком економіки, науки, техніки, ускладненням форм суспільного життя.

Актуальність вибору проблеми визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; поза увагою вчених здебільш зостаються питання, які пов’язані з внутрішньомовною мобільністю та міграцією лексики, а саме ця мобільність та міграція стає, на нашу думку, важливим, навіть вирішальним фактором розвитку словникового складу сучасної англійської мови; подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах.

Метою роботи є визначення тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, змін у шляхах та способах збагачення словникового складу на базі аналізу словотворчих, семантичних та фразотворчих процесів, іншомовних та внутрішньомовних запозичень на фоні суспільних процесів та явищ.

Мета роботи передбачає необхідність вирішення конкретних завдань:

Аналіз тенденцій розвитку окремих ланок словотвору і словотворчої системи взагалі; встановлення джерел нових словотворчих елементів, висвітлення технології їх “виготовлення”, з*ясування ролі лінгвістичних механізмів, соціолінгвістичних чинників у процесах формування нових афіксів.

Розглядання головних напрямків функціонально-стилістичної мобільності лексики і пов*язаних з нею семантичних змін, механізмів семантичної деривації, аналіз наслідків семантичних зрушень та модифікацій.

Виділення лінгвістичних та соціолінгвістичних особливостей нової фразеології, встановлення шляхів фразеологізації словосполучень, джерел фразеологічних неологізмів, зв*язків між фразотворчими, словотворчими і семантичними інноваційними процесами.

Характеристика іншомовного впливу на словниковий склад англійської мови, джерел запозичень, дії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників на процеси запозичення та інтеграції іншомовних одиниць, встановлення сфер концентрації запозичень.

Дослідження розвитку словникового складу в умовах взаємодії основних національних варіантів англійської мови: висвітлення проблем варіантології, особливостей впливу американського варіанту на британський, специфічних рис міжваріантних контактів.

Визначення впливу на літературну англійську мову розмовних підсистем, аналіз особливостей запозичення та асиміляції в літературній нормі стилістично зниженої лексики та фразеології, розкриття ролі конкретних соціолектів в збагаченні словникового складу.

Висвітлення проблеми “мова і соціальне середовище” шляхом розподілу неологізмів за соціофункціональними класами та встановлення кореляції між суспільними та лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами, визначення ролі конкретних соціальних чинників; аналіз впливу інформаційної революції на лексико-семантичну систему англійської мови.

Об*єктом дослідження слугували понад 9000 нових слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень, які виникли в англійській мові в 80ті-90ті роки ХХ-го століття. Джерелами неологізмів були словники та довідники нової лексики, періодичні видання англомовних країн. На матеріалі інновацій, відібраних із словників, газет та журналів, автором цієї роботи було укладено англо-український словник нової лексики та фразеології (понад 5000 одиниць), який увійшов до книги “Неологізми англійської мови”, виданої в 1997 році. Періодичні видання Великобританії та США були також головними джерелами ілюстративного матеріалу: з них було