Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття

Наукова новизна визначається поставленою метою і полягає в тому, що в роботі розкриваються тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, зміни в шляхах, способах та засобах поповнення словникового складу. Вперше було здійснено дослідження інноваційних процесів з урахуванням широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії національно-територіальних, функціонально-стилістичних варіантів та підсистем, на фоні економічних та соціальних змін, нового етапу науково-технічного прогресу людства.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні та типологізації нових засобів лексичної деривації, в розкритті джерел, шляхів, лінгвістичного механізму їх формування, семантичних трансформацій, які супроводжують афіксалізацію лексем та їх фрагментів, у визначенні ролі внутрішньомовних запозичень в збагаченні словникового складу, зокрема, наслідків міжваріантних контактів та взаємодії “стандарту” з розмовними підсистемами, у виявленні впливу на інноваційні лексико-семантичні зміни останніх десятиліть конкретних соціальних чинників, в аналізі тенденцій розвитку лексики в умовах інформаційної революції.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що було зроблено певний внесок в окремі розділи загального мовознавства та англістики. Це особливо стосується соціальної лінгвістики, яка доповнилася дослідженням особливостей взаємодії літературної мови з соціальними діалектами, аналізом конкретної соціальної детермінованості інноваційних процесів та явищ в останні десятиліття, визначенням впливу на ці процеси певних чинників, виявленням якісних змін в лексико-семантичній системі, спричинених інформаційною революцією. Теорія мовних контактів доповнюється положеннями про специфічні риси міжваріантних контактів; варіантологія – новим підходом до визначення національних варіантів, до методів їх вивчення; теорія словотвору англійської мови – аналізом джерел, шляхів, лінгвістичного механізму виникнення та формування нових словотворчих елементів та моделей; семасіологія – особливостями механізму семантичних змін у зв*язку з функціонально-стилістичною міграцією мовних одиниць.

Практичне значення дослідження полягає в його застосуванні в курсах лексикології, стилістики, лексикографії, перекладу, в спецкурсах із соціальної лінгвістики, неології, варіантології, на практичних заняттях з англійської мови, в укладанні словників, підручників та посібників. За матеріалом дослідження його автор опублікував два словники неологізмів, два навчальних посібники, чотири методичних посібники, які використовуються у вищих навчальних закладах України.

Методи дослідження. Дослідження об*єкту здійснюється з урахуванням системного, комплексного характеру мови, її словникового складу шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі широко застосовуються такі види аналізу, як контекстуальний, порівняльний, компонентний, аналіз за безпосередніми складниками, різновиди кореляційного аналізу, елементи етимологічного аналізу, кількісні підрахунки.

На захист виносяться такі положення:

Реалізація потенціалу системи англійської мови здійснюється, головним чином, шляхом використання номінаційних ресурсів, які генеруються механізмом її варіювання, взаємодією національних варіантів, функціонально-стилістичних, соціальних підсистем. Розвиток лексико-семантичної системи все більше детермінується не іншомовним впливом, а “внутрішньомовними запозиченнями”, які виникають внаслідок інтерваріантної міграції та інтраваріантної мобільності лексичного матеріалу.

Процеси формування нових словотворчих елементів шляхом афіксалізації лексем та морфемізації їх фрагментів стають можливими завдяки “дифузності” одиниць лексичного та морфемного рівнів, системної організації словотвору, взаємозалежності між його різними способами, динамічності складових підсистем мови. Ці процеси створюють явища “функціональної омонімії” (міжрівневої кореляції) мовних одиниць, можливості виконання ними паралельних ролей лексем і афіксів.

Розвиток словотворення простежується в напрямі розширення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок “нормативності”, “стандартності”, більшої свободи. Зростає роль комплексних способів породження інновацій як свідчення ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів. Словоскладання перетворюється не тільки на головний спосіб словотворення, але й на основне джерело нових дериваційних елементів.

Зміни та модифікації змісту лексичних одиниць, які спричинюють виникнення семантичних неологізмів, пов*язані з функціональною мобільністю лексики, з постійним рухом від периферії до ядра (від мов для спеціальних цілей до загальної мови), від ядра до периферії (від загальної мови до мов для спеціальних цілей), з їх переміщеннями в межах ядра (між різними шарами загальної мови) та в межах периферії (між різними терміносистемами та соціолектами).

Збагачення словникового складу відбувається на фоні посилення дії тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемної літературної мови з усно-розмовною в умовах зростання масштабів запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, збільшення впливу цих мікросистем на інноваційні лексико-семантичні та словотворчі процеси “стандартної” мови.

Зростає вплив на інноваційні процеси на лексико-фразеологічному рівні таких соціальних чинників, як економічна база, соціальний статус, етнос, стать, вік, ціннісні орієнтації носіїв англійської мови; не тільки політичний, але й інші дискурси все більше детермінуються “політичною коректністю”. Інформаційна революція спричинює формування нових словотворчих моделей та елементів, зумовлює явища “поліномінації” та “диференціюючої реномінації”, співіснування антропометричної та “кіберметричної” метафори, виникнення нових і перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм, сприяє стиранню межі між загальною мовою та мовами для спеціальних цілей, між ядром мовної системи та його периферією.

Апробація роботи. Основні положення дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр теорії англійської мови, теорії та практики перекладу Запорізького університету, кафедри англійської філології Сумського держ. пед. інституту. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на міжнародних (Київ, 1989; Ель-Пасо, США, 1992), республіканських і регіональних (Суми, 1987, 1990, Запоріжжя, 1996) конференціях і симпозіумах, на підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету (1980-1999 рр.).

З теми дисертації опубліковано 26 праць загальним обсягом 64, 6 друк. арк., у тому числі монографію (18 друк. арк.), 2 словники неологізмів (21 друк. арк.),