Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття

В останні десятиліття не тільки американський, але й британський варіант в значній мірі поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси із загального та спеціального сленгу (головним чином, з американського). Запозичення одиниць сленгу та жаргонів, пов*язане, головним чином, з потребою в експресивних засобах. Такі одиниці, як правило, не стільки дають найменування речам, явищам тощо, скільки характеризують їх і функціонують як експресивно-стилістичні синоніми літературної лексики. Поширеним явищем можна вважати і безеквівалентність сленгізмів та жаргонізмів щодо літературних одиниць, тобто коли такі слова виникають в соціальних та професійних різновидах розмовного мовлення (а саме там виникає більшість неологізмів) як єдині позначення певних речей та явищ. Природно, що саме такі слова в першу чергу здобувають громадянство в літературній нормі: baby-boomer (boomer), bugging, crack, buster, mugging, yuppie. Зростання масштабів запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів в британському «стандарті» пов*язане з їх широким вживанням в самих респектабельних британських джерелах, в «якісній» пресі, якій в останні десятиліття притаманною стає певна орієнтація на «розмовність» (за прикладом американської преси).

Перехід елементів сленгу, соціальних, професійних та корпоративних жаргонів з периферії до ядра, їх асиміляція частіше всього супроводжуєтся, певними семантичними змінами та зрушеннями. Такі зміни відбуваються як в денотативнім компоненті (розширення, перенос значення), так і в конотативнім (повне або часткове «стирання» експресивно-емоційної конотації, оціночна переорієнтація). Сленг та жаргони відіграють важливу роль у розширенні семантичної структури літературних одиниць, тобто в поповненні англійської мови семантичними неологізмами, в збагаченні фразеологічного фонду, словотворчих ресурсів. Висування в центр уваги суспільства тих чи інших соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних проблем зумовлює і зростання ролі певних жаргонів (соціолектів) як джерел поповнення словникового складу, як підсистем, що найбільше впливають на лексико-семантичну систему. Серед них слід відзначити жаргон, пов*язаний з наркоманією (наркожаргон), соціолект афроамериканців, молодіжний сленг, жаргон фахівців та аматорів комп*ютерної техніки та програмного забезпечення, жаргон злочинного світу (кент).

Матеріали дослідження свідчать, що в останні десятиліття соціолект афроамериканців перетворюється на одне з головних джерел поповнення розмовного мовлення та літературного стандарту англійської мови в США, справляє певний вплив на британський варіант. Цей соціально-етнічний діалект являє собою інтерес як в лінгвістичнім, так і в соціально-лінгвістичнім аспекті. З одного боку, він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним різновидам мови, а з іншого боку, виявляє специфічні риси, тенденції розвитку, які набувають важливості з урахуванням того, що в останні десятиліття вони виходять за межі мікросистеми цього соціально-етнічного діалекту.

У розділі “Розвиток суспільства і розвиток словникового складу” головна увага зосереджується на висвітленні проблеми «мова і соціальне середовище», на встановленні ролі макросоціальних чинників, на розкритті конкретних зв*язків (кореляції) між певними суспільними та лексико-семантичними змінами, явищами та конкретних чинників, які найбільш впливають на інноваційні процеси, на дослідженні значення інформаційної революції для лексико-семантичної системи англійської мови. Аналіз інновацій проводився шляхом їх розподілу на соціофункціональні класи з урахуванням їх закріплення за певними сферами соціального життя. Виділяються сфери найбільш бурхливого розвитку, вони були і сферами найбільш активних інноваційних процесів, сферами зародження певних тенденцій розвитку лексико-семантичної системи, головними постачальниками неологізмів.

Лексико-фразеологічні та семантичні інновації сфери економіки та бізнесу відображають радикальні зміни, які пов*язані з розповсюдженням та втіленням в життя економічних теорій, концепцій, доктрин, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з постійними реформами управління економікою, її окремих ланок, з людськими ресурсами, з реорганізацією на мікроекономічному рівні, із впровадженням сучасної, особливо комп*ютерної техніки. Саме навколо понять, пов*язаних з зазначеними процесами та явищами, спостерігається концентрація неологізмів. Серед вихідних елементів нових словотворчих та фразеологічних парадигм слід відзначити соціофункціонально марковані лексичні одиниці card, corporate (corporation), entrepreneur, gold (golden), job, market, work, ключові слова та словотворчі елементи, які пов*язані з комп*ютеризацією цієї сфери життя (cyber-, digital-, electronic, computer, info-, techno-, tele, virtual).

Неологізми суспільно-політичної сфери концентруються навколо понять, пов*язаних з тенденціями цивілізаційного прогресу, політичними кампаніями, громадськими рухами, соціальною стратифікацією суспільства. Вплив боротьби жінок проти їх дискримінації не був обмежений лише збагаченням словникового складу номінемами: він спричинив виникнення так званої «інклузивної мови» (inclusive language) – форми мовлення, виразу, яка не дискримінує жінок, «політично коректної мови», значної кількості евфемістичних “інклузивних” слів та виразів. Подалі зростає кількість “екологічних” неологізмів, помітна насиченість відповідних інформацій новотвореннями останнього часу, спостерігається їх зосередження навколо актуальних понять. Сфера екології повністю або частково обслуговується цілою низкою нових словотворчих елементів (bio-, eco-, enviro-, friendly), екологічна спрямованість змісту цілої низки семантичних неологізмів (alternative, green, recycle) зробила їх центром словотворчих, фразеологічних та лексико-семантичних парадигм.

Загострення проблем злочинності, наркоманії супроводжується перетворенням функціонально-маркованих одиниць у центри інтенсивного слово та фразотворення (bomb, drug, terrorism), «кримінальною спеціалізацією» цілої низки нових афіксів (-abuse, -jack, -lout, -mail, -nap, -narco), формуванням широких синонімічних рядів навколо назв наркотиків. Велика роль, яка належить у суспільстві засобам масової інформації, зумовлює той факт, що саме «мас-медіа» є сферою зародження та розповсюдження не тільки «внутрішніх інновацій» (закріплених за цією сферою), але й значної частки неологізмів взагалі, які є результатом індивідуальної словотворчості державних, політичних, громадських діячів, журналістів, письменників, учених.

В умовах інформаційної революції відбувається, насамперед, поповнення словникового складу майже незчисленною кількістю «інфонеологізмів» – слів та словосполучень, які пов*язані з комп*ютерною та