Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття

Експресивно-емоційна конотація багатьох комп*ютерних термінів зумовлюється тим фактом, що ці терміни виникають, як правило, в розмовній мові фахівців «світу комп*ютерів», а також самим функціональним призначенням «машин», аналогією, яку проводять між людською та машинною «системами». За комп*ютерами з самого початку були закріплені такі «людські» лексичні одиниці, як conversation, dialogue, intelligent, language, memory, think. В останній час дія антропометричної метафори простежується у використанні медичних термінів для позначення «хвороб» комп*ютерних систем та засобів їх лікування: antidote, antivirus, bug, hygiene, immunity, disinfection, vaccine, viral infection, virus.

Ціла низка лексичних одиниць закріплюється за сучасною інформаційною технікою всією семантичною структурою або окремими лексико-семантичними варіантами (chip, digital, information, interactive, Internet, net, silicon, video, virtual). Ці одиниці перетворюються на центри, навколо яких «будуються» численні елементи словотворчих, фразеологічних, лексико-семантичних парадигм. Створення міжнародної комп*ютерної мережі Інтернет спричинило новий етап масових семантичних змін в існуючих словах та словотворчих елементах. Саме слово Інтернет стало базою для цілої низки лексичних та фразеологічних неологізмів, наприклад: internaut, Internet appliance, Inernet host, Internetworking, intranet, extranet. Помітна також атракція неономімем до самого поняття «міжнародна комп*ютерна мережа».

Актуальність процесів та явищ, які супроводжують інформаційну революцію, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними мовними засобами, пояснює значну концентрацію інновацій навколо певних понять, формування розгалуджених синонімічних рядів. Тільки за останні кілька років широкі синонімічні ряди були створені навколо понять «великий аматор сучасної, особливо комп*ютерної техніки»: chip-head, computer-junkie, cyber-buff, cyber-head, cyber-addict, cyber-junkie, digit-head, gear-head, net-head, technofreak, technophile, tekki, telephile; «відомий фахівець, учений в галузі сучасної техніки»: computernerd, cyberguru, cybernerd, supernerd, technoguru, techgeek, technopundit, technosavant, ubernerd; «людина, яка регулярно користується комп*ютерною мережею «Інтернет»: cybercitizen, cybersurfer, e-surfer, netizen, nethead, netter, inernaut, netsurfer; «такий, що розуміється на комп*ютерній техніці, вміє працювати з нею”: cоmputer hip, computerate, computent, computersavvy, cybersavvy, technoliterate, techsavvy.

Сучасний етап науково-технічного прогресу вніс певні зміни в систему словотворчих засобів, зумовив виникнення нових словотворчих елементів або нових семантичних варіантів існуючих суфіксів. У світі комп*ютерної техніки зародився високопродуктивний загальномовний елемент -friendly, його було виділено із складу комп*ютерного неологізму user-friendly, який став зразком для нечисленної кількості неологізмів (customer-friendly, nature-friendly, etc), спричинив виникнення антонімічних словотворчих елементів -hostile, -unfriendly. Продуктивними в загальній мові стають в останній час нові комп*ютерні словотворчі елементи, суфікс -ware (geneware, humanware, wetware), префікс giga- (gigabucks, gigastore, gigaworld).

Серед словотворчих елементів, народжених інформаційною революцією, слід особливо відзначити суперпродуктивний префікс cyber-»пов*язаний з комп*ютерною, інформаційною технікою; пов*язаний з Інтернет, такий, що здійснюється через комп*ютерну мережу Інтернет». Висока продуктивність притаманна також афіксоїдам techno-, tele-, які зазнали спеціалізації і широко вживаються для відбиття понять, пов*язаних з комп*ютерною, телекомунікаційною та іншою інформаційною технікою.

У світі комп*ютерної техніки виникають і нові словотворчі моделі, започатковуються певні тенденції розвитку словотвору. Наприклад, у свій час дієслівно-прийменникове словосполучення put in стало базою для іменника input, який, в свою чергу, в середині 80х років було «реконвертовано» в дієслово input. Згодом подібна реконверсія стала досить поширеною в англійській мові. Крім того, така модель стала зразком для аналогічного словотвору (input – exput), стимулювала тенденцію формування префіксів від прийменників та прислівників у «фразових дієсловах» (to place out  to outplace, to sell on  to onsell).

Широке впровадження інформаційної техніки в повсякденне життя, комп*ютерна «грамотність» більшості населення англомовних країн зумовлює масову, майже тотальну детермінологізацію, «інфотермінів», їх перетворення в одиниці загального вжитку або в одиниці, які є одночасно і одиницями загальної мови і термінами в спеціальних текстах. Лише з урахуванням цього процесу усвідомлюється вплив інформаційної революції на збагачення, розвиток словникового складу, беручи до уваги цілком слушне зауваження В. В. Акуленка про те, що термінологія належить «мовам для спеціальних цілей» і її лише умовно можна вважати частиною «етнічної мови».

Соціально-лінгвістичний аналіз лексики та фразеології, що співвідноситься з інформаційною революцією, свідчить, що сучасний етап науково-технічного прогресу дійсно заслуговує назви «революція», оскільки він спричинив кардинальні зміни в багатьох сферах соціального життя. «Інфонеологізми» відбивають як блага та вигоди, так і нові соціальні, психологічні та інші проблеми, що виникають в процесі здійснення інформаційної революції.

 

 

Реалізація потенціалу системи у зв’язку з її пристосуванням до нових потреб комунікації здійснювалася, головним чином, завдяки використанню власних номінаційних ресурсів. які виникають внаслідок широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії її національних варіантів, функціонально-стилістичних та соціальних підсистем. Необхідність забезпечення динамічної рівноваги лексико-семантичної системи