Ринок праці сфери культури України: методологія і практика регулювання

У другому розділі “Сучасний стан та особливості функціонування ринку праці сфери культури України” автором визначена структура ринку праці сфери культури, на основі якої проведена оцінка динаміки його показників на національному та регіональному рівнях, а також визначені та проаналізовані складові якості робочої сили у сфері культури.

Дослідження показало, що ринок праці сфери культури характеризується скороченням чисельності працівників в межах цієї сфери і зростанням їх частки у народному господарстві країни (рис. 3). Аналіз динаміки зайнятості у сфері культури свідчить про те, що в ній з 1985 по 1990 рр. відбулось зростання абсолютної чисельності зайнятих працівників на 26 тис. осіб, а з 1991 по 2000 рр. – скорочення на 67 тис. Щодо їхньої частки у загальній чисельності працюючих в народному господарстві країни, то вона зросла з 1, 55 (1991 р.) до 1, 78% (2000 р.) Це свідчення того, що структурна перебудова економіки відбувається в напрямі перерозподілу робочої сили у галузі нематеріального виробництва відповідно до світової тенденції. Пік скорочення припадає на 1996-1997 рр., коли найбільш активно відбувались процеси зміни форм власності, реструктуризація підприємств та масове вивільнення працівників як в усіх галузях економіки України, так і в сфері культури. Так, у 1997 р. відмічається найбільша чисельність фактично вивільнених із даної сфери працівників (6165 осіб). Протягом наступних років ситуація певною мірою стабілізувалась. У 2000 р. кількість фактично вивільнених працівників становить 1331 особу. Найбільша чисельність працівників сфери культури спостерігається в регіонах з вищим, ніж в інших, рівнем соціально-економічного розвитку (м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Одеська та Харківська області) та в регіонах із значним рекреаційним потенціалом та достатньо розвиненим туризмом, як, наприклад, АР Крим (табл. 1).

Значних розмірів у сфері культури набуло приховане безробіття. Його невидиму частину (надлишкову зайнятість) характеризує більш ніж подвійне перевищення передбачуваної кількості вивільнених працівників над їх фактичною кількістю. Видима частина прихованого безробіття реєструється у галузях культури і мистецтв так само, як і в інших галузях економіки України – тобто загальною кількістю працівників, які протягом досліджуваного періоду перебували у вимушених адміністративних відпустках або працювали в режимі неповного робочого часу.

 

Таблиця 1 

Динаміка чисельності працівників сфери культури по регіонах України (осіб) 

Області 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Україна 313700 296002 272000 259519 255448 243418

АР Крим 14499 13663 13265 12160 11687 11625

Вінницька 11179 8455 6505 6206 6317 6830

Волинська 8220 7528 6210 5684 5299 5197

Дніпропетровська 19036 17768 15908 15665 15412 13931

Донецька 23985 22802 22365 21951 22086 18352

Житомирська 10123 9687 8361 8265 8025 7256

Закарпатська 7203 6429 6087 6064 6007 5692

Запорізька 10663 9891 … 8919 8886 8598

Івано-Франківська 9329 8958 8646 8533 8320 7967

Київська 10483 11170 9891 8633 8325 8228

Кіровоградська 8269 7449 6450 6075 5859 6026

Луганська 13811 12406 11427 10749 10719 9376

Львівська 16188 15710 14497 13802 13956 13779

Миколаївська 7637 7316 7527 6636 6178 5032

Одеська 15375 14341 13008 12458 12124 11769

Полтавська 10942 10325 8999 8767 8783 8143

Рівненська 8555 8062 6987 6398 6236 5853

Сумська 8362 7748 6716 6744 6732 6166

Тернопільська 9679 9042 8219 7872 7720 7642

Харківська 16478 16303 13745 12910 13097 12314

Херсонська 8577 8229 7640 7271 6768 6663

Хмельницька 9754 8929 7954 7660 7656 7625

Черкаська 10785 9931 8793 8380 8424 8420

Чернівецька 6233 5820 5567 5579 4902 5226

Чернігівська 9059 8716 8175 7486 7217 7057

м. Київ 26390 26328 26199 25555 25591 25566

м. Севастополь 2886 2996 3014 3097 3122 3085

 

В цілому в сфері культури спостерігається позитивна тенденція зменшення вимушеної неповної зайнятості з 24, 5 тис. (1999 р.) до 18, 0 тис. (2000 р.). Якщо кількість тих працівників, які перебувають в адміністративних відпустках понад три місяці підряд, зменшується, то збільшується частина тих, хто працює в режимі неповного робочого часу, а це є показником того, що ринку праці сфери культури притаманна певна гнучкість.

Однією з негативних тенденцій на ринку праці сфери культури є зростаюче протягом останніх років перевищення чисельності працівників галузі культури над чисельністю працюючих у галузі мистецтв. Це свідчить про вихолощення творчого потенціалу цієї галузі, загострює проблему її кадрового забезпечення.

Вимагає уваги хвилеподібна динаміка попиту на робочу силу. Так, якщо з 1995 по 1998 рр. попит на робочу силу в сфері культури скоротився майже у 2 рази, то з 1999 по 2001 рр. в зв’язку з покращенням макроекономічної ситуації він зріс у 1, 6 разів. Але при цьому відбувається зменшення кількості вакансій для жінок і молоді у віці до 28 років. Одночасно аналіз працевлаштування у сфері культури показує, що переважну кількість працевлаштованих протягом 1995-2000 рр. становлять саме жінки. Отже, функціонування і подальший розвиток ринку праці у сфері культури може допомогти розв’язанню проблеми жіночого безробіття.

Оскільки функціонування ринку праці пов’язано