Шляхи онтогенетичного розвитку статевих органів у людини

 

 

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І. ОНТОГЕНЕЗ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

1.1. Еволюційні зміни та індивідуальний розвиток статевої системи

1.2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди 

РОЗДІЛ ІІ. ВНУТРІШНІ СТАТЕВІ ЖІНОЧІ ОРГАНИ

2.1. Яєчник 

2.2. Матка 

2.3. Піхва 

РОЗДІЛ ІІІ. ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

3.1. Жіноча соромітна ділянка 

3.2. Клітор 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

 

Репродуктивна система (статева система) – система статевих органів багатоклітинних живих організмів, яка відповідає за їх розмноження.

Функції статевої системи людини повязані з реалізацією процесів її розмноження і розвитку.

Людина – ссавець, отже, вона розмножується тільки статевим шляхом. У особин обох статей формуються гамети (статеві клітини) : яйцеклітини в жінок, сперматозоїди в чоловіків. Унаслідок злиття їх ядер, тобто запліднення, утворюється зигота – клітина, з якої починається розвиток ембріона. Запліднення відбувається в жіночому організмі, де й розвивається зародок. Коли формування ембріона закінчується, відбуваються пологи й народжується дитина, яку мати спочатку вигодовує молоком.

Розмноження є функцією статевої системи жінки. Усі його етапи координують регуляторні системи організму, і насамперед – гуморальна. Статеві гормони, що виробляються корою надниркових залоз і статевими залозами, впливають на роботу статевої системи і розвиток людини протягом усього життя.

Жіноча статева система створює умови для дозрівання яйцеклітин і їх запліднення, для розвитку зародка, вона забезпечує пологи. Статева система жінки складається з внутрішніх і зовнішніх статевих органів.

Жіночі гамети (яйцеклітини) утворюються в парних статевих залозах – яєчниках. В епітеліальній тканині зовнішнього шару яєчника розташовані фолікули, у яких формуються яйцеклітини. Певні клітини фолікулів продукують статеві гормони. Внутрішня частина яєчника складається зі сполучної тканини і містить кровоносні судини та нерви.

Після дозрівання в яєчниках яйцеклітини потрапляють до маткових труб, які сполучені з маткою. Довжина маткових труб становить близько 12 см, їх стінки утворені гладенькою м'язовою тканиною, внутрішній шар якої вистелений війчастим епітелієм. Коливання війок і скорочення гладеньких м'язів труб переміщують яйцеклітину в напрямку матки. У матковій трубі відбувається запліднення, якщо в ній одночасно опиняються яйцеклітина і сперматозоїди.

Матка – порожнистий грушоподібний м'язовий орган завдовжки до 7, 5 см і завширшки до 5 см, розташований за сечовим міхуром.

У матці зародок розвивається до пологів. Вузький канал – шийка матки – веде з матки в піхву – м'язову трубку завдовжки 8-10 см. Зовнішні статеві органи жінки виконують захисну функцію, перешкоджаючи проникненню хвороботворних організмів у внутрішні статеві органи.

Актуальність роботи полягає в тому, що ми, на порівняльний та еволюційний підхід до питання будови та функцій статевої системи, прагнули дати максимально чіткі вікові характеристики будови і функцій статевої системи. Людина досягла найвищого ступеня складності у будові статевої системи. Тому важливим є детально висвітлити особливості будови статевої системи та розглянути її розвиток в онтогенезі.

Метою дослідження було встановлення шляхів онтогенетичного розвитку статевих органів у людини, детальне вивчення їх морфологічної, цитологічної та анатомічної будови, дослідження їх функціонування та фізіологічні зміни в різні вікові періоди.

Для виконання дослідження було поставлено такі завдання:

- охарактеризувати розвитик та поступове удосконалення статевої системи жінки у процесі еволюції;

- визначити особливості будови жіночих статевих органів;

- проаналізувати кровопостачання та іннервацію жіночих статевих органів;

- дослідити основні фінкції статевої системи жінки та вікові фізіологічні зміни.

Об'єктом дослідження є діяльність статевої системи жінки у здорового індивіда.

Предметом курсової роботи виступає дослідження розвитку в онтогенезі, фізіологічні вікові зміни та дослідження основних функцій і основного призначення статевої жіночої системи.

Основою написання роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних авторів. Широкий фактичний матеріал був узятий з робіт таких авторів як: Афанасьєв Ю. І., Юріна Н. А., Котовський Е. Ф., Головацький А. С., Черкасов В. Г., Вільям Г., Мастерc, Вірджинія., Джонсон, Роберт, та ін..

Новизна роботи полягає в тому, що було проведено детальне дослідження та розгляд будови і функцій жіночої статевої системи в онтогенезі.

Практичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження може бути використане у роботі вчителів, при викладанні у школі теми «Статева система людини», а також у вищих навчальних закладах, що вивчають «Анатомію людини».

Структура даної роботи: зміст, вступ, де визначаються актуальність, об’єкт та предмет дослідження, мета та завдання, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 24 найменуваннь. Загальний обсяг роботи 38 сторінок.

 

 

 

Загальні спрямування еволюційних метаморфоз онтогенезу великою мірою обумовлюються належними змінами будови та функції його складових часток, котрі представлені різноманітними системами органів. Філогенез будь-яких таксономічних груп певною мірою відтворює систематичність становлення ієрархічних взаємозв'язків у різних тенденціях коеволюційних змін індивідуального розвитку. Немалого значення, перш за все, набувало збереження цілісності внутрішнього середовища, його відокремлення від довкілля.

Видільна та статева системи вирізняються єдністю ембріонального розвитку початковим