Шляхи вдосконалення збору та поширення комерційної інформації про товари та послуги на торговельному підприємстві

Економічна інформація може бути класифікована по декількох ознаках. За часовою направленістю вона поділяється на прогнозну, планову, облікову. Прогнозна в свою чергу поділяється за строками прогнозів (довгострокова, середньострокова, короткострокова), а облікова – за видами обліку (оперативно-технічна, статистична, бухгалтерська) тощо.

Однією з важливіших складових інформаційного забезпечення підприємницької діяльності є статистика. Статистична інформація використовується як для вироблення довгострокової стратегії роботи в цілому і по окремих напрямах, так і для оцінки ефективності своєї діяльності і діяльності конкурентів. Більша частина всіх баз даних економічної статистики створюється державними організаціями. Їх завданням є максимально повне поширення цих відомостей серед споживачів.

Джерелом економічної інформації все частіше стає глобальна світова мережа Internet.

Комерційна інформація використовується в маркетинговій діяльності компанії для дослідження ринку, визначення стратегії підприємницької діяльності, пошуку ділових партнерів, оцінки партнерів і конкурентів, оцінки підприємства як об'єкту інвестицій, здійснення маркетингу власної продукції. В умовах розвитку ринкової економіки, зростання приватного сектору, багатократного зростання кількості фірм, основними вимогами до баз даних є їх повнота, а також багатоаспектний пошук, що забезпечує високу релевантність знайденої інформації. Все це повинно знімати проблему «інформаційного шуму» і витрату часу. На певному етапі розвитку мережі Internet сталося виділення довідкових серверів щодо комерційних учасників в самостійні системи. З часом інформаційні ресурси цих серверів перетворилися на галузеві довідники. Працюючи з комерційною інформацією в Internet, користувач може вести пошук по назвам підприємств, адресам, напряму діяльності, товару, що випускається, а також здійснювати тематичний пошук за ключовими словами і текстом довідкової інформації [24, 158].

Цінність комерційної полягає у тому, що залежно від її якісно-кількісних характеристик можна визначити вірогідність прийняття максимально ефективного управлінського рішення. При цьому слід зауважити, що в інформаційній роботі важливо не стільки наявне знання, що передається (моделі, схеми, засоби тощо), скільки, так звані неявні знання (розуміння сутності факторів, особистий погляд на події та методи дослідження, відстеження логічних зв’язків тощо). Для цього необхідно володіти маркетинговою інформацією про внутрішній стан суб’єкта управління або господарювання, а також про навколишнє середовище.

В сучасних умовах інформація набуває критичного значення для підприємств в процесі здійснення ефективної господарської діяльності. Володіння інформацією може дати значні конкурентні переваги, підвищити конкурентоспроможність суб’єкту: особи, підприємства, регіону, галузі чи країни. Ефективне інформаційне забезпечення суб’ктів підприємництва для здійснення своєї діяльності потребує формування системи управління інформацією, тобто інформаційної системи.

В умовах ринку для кожного підприємства надзвичайно важливого значення набуває стан його інформаційної інфраструктури. По-перше, йдеться про зміст і якість інформації. Це означає повноту, своєчасність і достовірність інформації щодо ринків, динаміки попиту, пропозицій і цін. Інформацію щодо прогнозу змін ринкової кон'юнктури, про запити і вимоги кінцевих споживачів щодо продукції або послуг, що надаються, а також про підприємства партнерів і конкурентів (їх надійність, платоспроможність, методи роботи з аналогічними товарами).

По-друге – це стосується технічної оснащеності та супроводу інформації: збір і обробка інформації, програмне забезпечення, банки даних і їх зв'язок з банками інших організацій, засоби зв'язку підприємства (телефон, телефакс, комп'ютерний зв'язок).

У XXI столітті інформація виступає однією із найприбутковіших товарів, особливо та, яка пов’язана із секретами виробництва, організацією діяльності, успіхом світових компаній, організацій, підприємств. Однією із видів такої інформації виступає комерційна таємниця. Через високу прибутковість, економію часу, коштів на пошуки ідей та технічних інновацій, комерційна таємниця привертає до себе підвищену увагу злочинного світу. І це не дивно. Як ми знаємо, що секрет виробництва напою „Кока-кола” відомий лише двом особам і зберігається в таємниці з 1886 року та застрахований на суму 43 млн. дол. [5, 45].

В Україні через посилення економічної конкуренції в умовах розвитку ринкових відносин, комерційна таємниця та її охорона набувають пріоритетного та актуального значення. Але проблема даного питання проявляється у тому, що, якщо в країнах з розвинутою ринковою економікою комерційна таємниця захищається законодавством як цінний товар, то в нашій країні ще не створено ефективного механізму захисту інформації, що складає комерційну таємницю.

Нині у чинному законодавстві відсутнє єдине визначення, що слід вважати комерційною таємницею. Цивільний кодекс дає таке визначення цього терміна: «Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невід'ємною та не є легкодоступною для осіб, які, звичайно, мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює такі дані» (ст. 505 Цивільного кодексу України) [2]. Дещо відрізняється визначення комерційної таємниці у Господарському кодексі України, а саме: «Відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання» (ст. 36 Господарського кодексу України) [11, 59].

Комерційна таємниця притаманна діяльності будь-якого підприємства і є його внутрішньою характерною ознакою, а невизначеність зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство, є характерною рисою ринкових відносин. Підприємство та його комерційна