Шляхи вдосконалення збору та поширення комерційної інформації про товари та послуги на торговельному підприємстві

Важливою розробкою останнього часу стала поява “керування знаннями”, дисципліни, зв'язаної з керуванням інформацією, але відмінної від її. Хоча керування інформацією включає в першу чергу вибір і збір інформації, керування знаннями – поняття набагато більш широке і включає такі розділи, як ідентифікація знання, керування знанням, розвиток знання і використання знання. Таким чином, керування знаннями займається питаннями, як одержувати, використовувати, поширювати і трансформувати знання, а також знаходиться в безупинному пошуку практичних переваг для фірми. Можливість того, що в найближчому майбутньому керування знаннями віднесуть до розділу керування чи інформацією що керування інформацією через якийсь час стане чимось більшим, ніж просто технічна діяльність по зборі і збереженню інформації, здається цілком ймовірною.

Говорячи практичною мовою, бізнес-інформація дозволяє бізнесу робити багато справ. Головної рушійний силоміць збору й аналізу бізнесу-інформації є підвищення конкурентноздатності. Зараз для ефективного використання інформації фірми найчастіше використовують комп'ютер і телекомунікаційні технології.

Потенційні вигоди від ефективних інформаційних і комунікаційних систем включають ті, що приведено Фулером і Дженкинсом. Користь від поліпшення процесу обміну інформацією можна описати як поліпшення взаємин із клієнтами і постачальниками, оптимізацію операцій у бізнесі, а також більш швидкий доступ до ресурсів і послуг експертів.

Однак зараз усе частіше стали визнавати, що однієї інформації недостатньо. Для того щоб використовувати інформацію ефективно, фірми повинні мати механізми “трансформації” інформації в знання і використання цього знання як майна. Незважаючи на те що десять років тому підручники по менеджменту і статті в журналах проголошували інформацію як самий коштовний товар, зараз акцент робиться на знанні. Успіх компанії в майбутньому, очевидно, залежить тільки від розуміння взаємозв'язку між ними, а також від того, наскільки правильно компанія ними керує.

 

 

Комерційна інформаційна система створюється на рівні оперативного управління (працівники функціональних підрозділів) та призначена для отримання та оброблення інформації про рух товарів на даний момент часу. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання:

- контроль товарних потоків;

- облік надходження та реалізації товарів;

- облік виконання договірних зобов’язань, оперативне управління товарними запасами тощо.

Важливість комерційної інформаційної системи полягає в тому, що об’єднує в ціле функціональні галузі комерційної логістики, забезпечуючи внутрішній взаємозв’язок і цілісність цієї системи. Отже, чим вищим є рівень інформаційної системи, тим вищою є ефективність логістичної системи в цілому.

Інформація стала першоосновою життя сучасного суспільства, предметом та продуктом його діяльності, а процес створення, накопичення, збереження, передачі та обробки, в свою чергу, стимулював прогрес в галузі знарядь її виробництва, що включає електронно-обчислювальну техніку, засоби телекомунікації та системи зв’язку. У зв’язку з новими інформаційними досягненнями, державні кордони практично стають прозорими для обігу інформації. При цьому, чим більше зазначена галузь залучається в комерційний обіг, тим більше виникає потреба в захисті інтересів власників комерційної таємниці. Зрозуміло, що комп’ютерні технології – не єдина загроза комерційній таємниці. За підрахунками американських фахівців, втрата 20% інформації, що становить комерційну таємницю, веде до розорення фірми (організації) протягом місяця в 60 випадках із 100.

Проблема захисту комерційної таємниці має багато аспектів, серед яких найважливішими є визначення правового положення комерційної таємниці як соціального ресурсу, юридичне закріплення права на комерційну таємницю та створення правових гарантій реалізації цього права, регулювання відносин, які виникають в сфері обігу комерційної таємниці.

Необхідно визнати, що в країнах світу, де використовуються інформаційні об’єкти, які представляють комерційну цінність, немає єдиного підходу до визначення поняття такої інформації. Застосовуються різні визначення: “ділові секрети”, “виробничі секрети”, “торгівельні секрети”, “конфіденційна інформація”, “комерційна таємниця” тощо.

Інформаційні процеси визначають відносну здатність організації ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем і переслідувати свої власні цілі. Тим самим він фактично робить висновок, що з інформацією як з основною проблемою зіштовхуються всі організації.

Нові технології забезпечують нові джерела, методи доставки й обміну інформацією, а також нові способи маніпуляції інформацією. У той час як інформаційні технології продовжують змінювати характер угод і інших операцій у бізнесі, надають можливість зв'язку по ланцюжку через електронну торгівлю і сприяють співробітництву і створенню альянсів, стає усе більш важливим розвивати навички керування інформацією як ресурсом і товаром. Переосмислення фірми і її діяльності в термінах інформації необхідно, щоб використовувати власна конкурентна перевага з метою належного керування інформацією.

 

 

1. Вачевський М. В., Долішній M. I., Скотний С. Г. Маркетинг для менеджера. – Стрий: Просвіта, 2007.

2. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика. – К. : Вища шк., 2004.

3. Голубков Е. П. и др. Маркетинг: выбор наилучшего решения. – М. : Экономика, 2005.

4. Гордин В. Э. Социальная политика и социальный маркетинг. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2006.

5. Дараховский И. С., Черноиванов И. П. Как создать службу маркетинга на предприятии. – Кишинев, 2002.

6. Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Азбука маркетинга. – Донецк: Сталкер, 2007.

7. Инновационный менеджмент. Методическое пособие. Ч. 2. – К. : Издание концерна «РАМО», 2004.

8. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика. – К. : КНЕУ, 2003; Видав, дім „Вільямс», 2007.

9. Ковалёв А. И. Войленко В. В. Маркетинговый анализ. – М. : Центр экономики и маркетинга, 2003.

10. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент. – СПб: Специальная литература, 2005.

11. Котлер Ф. Маркетинг менеджмента. – СПб. : Питер Ком, 2004.

12. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. – К. : КНЕУ, 2003.

13. Кус А. Основы маркетинга / Пер. с нем. ; Под ред. А. Ф. Павленко, В. П. Пилипчука. – Киев, 2003.

14. Ламбен Ж. -Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Пер. с фр. – СПб. : Наука, 2006.

15. Левшин Ф. М. Международный маркетинг. – М. : Междунар. отношения, 2004.

16. Лук'янець T. I. Маркетингова політика комунікацій. – К. : КНЕУ, 2002.

17. Лук'янець T. I. Рекламний менеджмент. – К. : КНЕУ, 2006.

18. Мазаракі А. А., Чаюн T. I. Міжнародний маркетинг. – К. ; КДТУ, 2004.

19. Маркова В. Д. Маркетинг услуг. – М. : Финансы и статистика, 1996.

20. Мартыненко М. М. Технология менеджмента. – Киев: Леся, 1997.

 

  

Кон’юнктурний огляд ринку товару

 

  

Головні постачальники інформаційних послуг на товарному ринку

 

Штрих-код

 

 

Маркування