Шляхи вдосконалення збору та поширення комерційної інформації про товари та послуги на торговельному підприємстві

Велике значення для розв'язання проблеми достовірності інформації на упаковці та ідентифікації продукції має широке застосування системи штрихового кодування товарів.

У світі існує декілька таких систем. Найпоширеніша з них – європейська система EAN («Європейський артикул»), яка є різновидом американської системи UPC – «Універсальний товарний код».

Створено Асоціацію Товарної Нумерації України (EAN – Україна), яка є членом Міжнародної Асоціацї EAN (Брюссель).

Наявність штрих-коду є нормою на світовому ринку, він несе велику кількість інформації. Так, у коді EAN-13 перші три цифри ідентифікують країну, де вироблено товар – це так званий «прапор держави». Подальші 4 цифри ідентифікують фірму-виробника, ще 5 – назву товару, деякі його споживчі властивості (розмір, масу, фасон, ґатунок, колір тощо). Остання цифра – контрольна, її використовують для перевірки правильності зчитування попередніх цифр коду скануючою системою.

Широке застосування системи штрихового кодування сприяє розв'язанню проблеми ідентифікації товарів і захисту споживачів від усіляких підробок.

Товар є першою і найважливішою складовою комплексу маркетингу, що його фірма розробляє для своїх споживачів. Стосовно товару приймають велику кількість Різних рішень, які становлять сутність маркетингової товарної політики підприємства.

Товари класифікують за різними ознаками. За сферою застосування їх поділяють на:

- споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ) ;

- товари промислового призначення (ТПП). Своєю чергою, ТШВ класифікують на основі споживацьких звичок на товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту і товари пасивного попиту.

Товари промислового призначення класифікують на основі їх участі у виробничому процесі й відносної вартості (капітальне майно, сировина і матеріали, ділові послуги).

Важливе місце в товарній політиці підприємства займають проблеми формування асортименту, його оновлення. Хоча розроблення і виведення на ринок нових товарів потребує значних коштів і пов'язане з ризиком, без нього неможливо втримати конкурентні позиції на ринку.

Процес створення нового товару складається з декількох етапів: генерація ідей, розроблення концепції товару та її перевірка, економічний аналіз, розроблення товару, його ринкове тестування і розгортання комерційного виробництва. Кожен етап має на меті прийняття рішення про відсіювання слабких ідей і поглиблення розроблення перспективних.

Після запуску товару в комерційне виробництво починається його ринкове життя, яке, згідно з концепцією життєвого циклу товару (ЖЦТ), можна поділити на чотири етапи: впровадження на ринок, зростання, зрілість, занепад. Кожен із цих етапів має свої характеристики стосовно обсягів збуту, прибутків, рівня конкуренції, методів просування тощо. Маркетологи мають ураховувати специфіку відповідного етапу при складанні плану маркетингу даного товару.

Важливими характеристиками товару є його якість і конкурентоспроможність. Ці близькі за змістом поняття не слід ототожнювати. Якість є основою конкурентоспроможності, але остання враховує ще конкретні умови даного ринку в певний проміжок часу і визначається відносно інших товарів. Для забезпечення належного рівня якості товарів в Україні створено систему сертифікації продукції УкрСЕПРО.

Розробляючи новий продукт, необхідно прийняти рішення щодо його товарної марки, яка ідентифікує цей товар і відрізняє його від товарів конкурентів. При тому можна орієнтуватися на різні стратегії: використовувати групові марки для усієї продукції підприємства або індивідуальні марки для окремих товарів. Кожна з цих стратегій має переваги й недоліки, тому іноді використовують комбіновані підходи [8, 187].

Товарні марки можуть використовувати і виробники, і торговельні посередники. Після офіційної реєстрації марка набуває статусу товарного знаку і переходить під юридичний захист держави.

В умовах насиченого ринку дедалі більшої вагомості набуває упаковка товару, яка є складовою іміджу підприємства і предметом новаторського пошуку. Розроблення принципово нових форм упаковок (аерозольних, вакуумних) суттєво змінило статус нових товарів. З використанням упаковки пов'язані і певні проблеми. Для ідентифікації товарів і забезпечення достовірності інформації на упаковці велике значення має штрихове кодування товарів.

Одночасно зі зростанням кількості товарів на ринку змінюються також і потреби щодо споживчої інформації. Сьогодні споживачі хочуть знати, які інгредієнти входять до харчових продуктів, вони хочуть знати, чи містить їжа алергени, яка енергетична цінність продукту; їх також цікавить процес виробництва, і чи використовується в цьому процесі дитяча праця. Маркування – це один з інструментів, який може застосовуватися в точках продажу для відома споживачів інформації, яка важлива для прийняття ними рішення про покупку, і яку не можна отримати, просто подивившись на товар. У цьому сенсі маркування є життєво важливим компонентом комунікації між підприємством та споживачами. У цьому короткому огляді розглядається, що таке маркування, де в даний час застосовується маркування, в ньому викладені причини, за якими компаніям слід використовувати маркування, а також вказується, що маркування – це не єдиний інструмент донесення важливої інформації про продукцію покупцям.

Маркування може бути визначене як набір інформації, що супроводжує товар і надає споживачам інформацію, яку не можна отримати, просто оглянувши товар.

Мета маркування – допомогти споживачам прийняти інформоване рішення про покупку в точці продажу.

Необхідно розрізняти обов'язкове і добровільне маркування. У багатьох країнах маркування є обов'язковим, особливо щодо харчової продукції. Директива Європейського Союзу 2000/13/EC (з доповненнями 2003 року, передбачають