Скелет і м'язи людини

Носова порожнина має верхню, нижню та бічну стінки. Носова порожнина поділена перегородкою на дві симетричні половини. Перетинкою служать перпендикулярна пластинка решітчастої кістки й  леміш. Нижню стінку,  або дно, носової порожнини утворює тверде піднебіння. Задньої стінки носова порожнині  чується вона хоанами, які з'єднують її з носової порожнини утворені тілом верхньої щелепи, решітчастим лабіринтом, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібною відростка клиноподібної кістки. В кожній частині носової порожнині є три носові ходи: верхній, середній і нижній. 

Порожнина носа з усіх боків межує з пазухами кісток мозкового й лицевого черепа, які разом із носовою порожниною відіграють роль резонаторів звуку голосового апарата людини.

В деяких місцях черепа є потовщення кісток, які одержали назву контрфорсів. Вони послаблюють струси й механічні поштовхи при ходьбі, бігу, стрибках, удари під час занять окремими видами спорту (наприклад у боксі) та тиск при жувальних рухах. Розрізняють 4 контрфорси: лобноносовий, виличноскроневий, крилопіднебінний та нижньощелепний.

Розвиток черепа

Розвиток основи й склепіння черепа відбувається по-різному. Основа й лицевий череп проходять три стадії розвитку: перетинчасту, хрящову й кісткову, а склепіння черепа – лише дві стадії: перетинчасту й кісткову. З середини другого місяця ембріонального розвитку в різних частинах хрящової основи черепа й перетинчастого склепіння черепа з'являються точки окостеніння, від яких починає розвиватися кісткова тканина. В утворенні кістки основну роль відіграють клітини-кісткоутворювачі, або остеобласти. Остеобласти функціонують разом з остеокластами – клітинами-руйнівниками хряща. Дві стадії розвитку проходять такі кістки, або їхні частини: дві половинки лобової кістки (які пізніше зростаються в одну), тім'яні кістки, луска скроневої кістки, луска потиличної кістки. Всі інші кістки мозкового черепа проходять три стадії розвитку.

Окостеніння кісток черепа у внутрішньоутробному періоді не завершується.

Розвиток кісток лицевого черепа пов'язаний з наявністю у зародка людини на ранніх стадіях особливого зябрового апарата, який складається з зябрових дуг, утворених із мезенхіми. З зябрових дуг розвиваються верхня та нижня щелепи, шилоподібний відросток скроневої кістки, кісточки середнього вуха (молоточок, ковадло й стремено); під'язикова кістка, хрящі гортані. З карманоподібних проміжок зябрових дуг, що містяться між вісцеральними дугами, утворюються: зовнішній слуховий канал, барабанна порожнина середнього вуха та слухова труба, що з'єднує носоглотку з середнім вухом.

Череп новонародженого  займає чверть тіла дитини, в той час як у дорослої людини лише одну восьму довжини тіла. Лицева частина черепа розвинена ще недостатньо й у своїх розмірах не перевищує чверть мозкового черепа. Малорозвиненими є кістки щелеп. Оскільки дитина народжується без зубів, у неї недорозвинені порожнини у верхніх щелепах, немає коміркових відростків і комірок. Деякі кістки черепа новонародженого складаються з окремих частин. Так, лобова кістка має дві половини, між ними утворюється перпендикулярний шов, який іноді не заростає й у дорослих людей. Скронева кістка складається з трьох частин – лускової, барабанної та кам'янистої, а соскоподібна частина цієї кістки розвивається лише після народження. В барабанній частині скроневої кістки недорозвинені зовнішній слуховий прохід і барабанна перетинка. Потилична кістка складається з чотирьох окремих кісток, які потім зростаються. Тіло клиноподібної кістки з'єднується з великими крилами хрящем, який після народження дитини повільно костеніє.

Склепіння черепа новонародженого має рельєфно виражені тім'яний горб й лобовий бугор. Зверху воно має вигляд чотирикутника. На склепінні черепа ще немає швів, краї кісток не мають зубців. Між кістками склепіння містяться прошарки сполучної тканини й хряща, які звуться тім'ячками. Всього тім'ячок шість – два непарних верхніх і два парних бічних. Найбільшим є непарне переднє тім'ячко між лобовою та тім'яними кістками згори. Воно неправильної ромбоподібної форми й заростає у дітей через 1,5-2 роки після народження. Друге непарне заднє тім'ячко – між задніми кутами тім'яних кісток і лускою потиличної кістки. Заростає воно в перші місяці розвитку дитини. Іноді у новонароджених його не виявляють, оскільки воно може заростати в останній місяць розвитку плода. Бічні тім'ячка розташовані між передніми й задніми бічними кутами тім'яної кістки. Вони називаються клиноподібними й соскоподібними. Обидва тім'ячка заростають зразу після народження або ж в останній період внутрішньоутробного розвитку. У новонароджених пневматичні кістки не мають пазух, за винятком зачатка гайморової порожнини верхньої щелепи. Розвиток їх відбувається поступово після народження дитини. Всі тім'ячка є залишками перетинчастого черепа.

По черепу дорослої людини не завжди можна визначити статеву належність, а якщо ознаки й виявляються, то відмічають, що череп чоловіка дещо більший за жіночий. Місця прикріплення м'язів, горбистість, гребені у жінок виражені менше й тому поверхня черепа більш гладенька. Лобові й тім'яні горби у жінок значно менші, а поверхня лоба більш вертикальна.

Форма черепа різниться також за індивідуальними та расовими особливостями.

Череп людини протягом життя змінюється. Після тридцятирічного віку шви поступово заростають, і череп стає монолітним. У людей похилого віку відбувається остеопороз кісток, унаслідок чого їхня товщина зменшується. Верхня її нижня щелепи втрачають зуби, комірки заростають, висота щелеп зменшується приблизно на 1/3. Обличчя старої людини