великогомілкової кістки та обох кісточок з'єднуються з блоком надп'яткової кістки. Форма суглоба блокоподібна. В суглобі можливі згинання й розгинання навколо фронтальної осі. А при згинанні стопи можливі ще рухи: пронація й супінація. Суглобова сумка гомілковостопного суглоба тоненька і добре розтягується. Гомілковостопний суглоб закріплюють міцні зв'язки, які йдуть від гомілки до п'яткової, надп'яткової та човноподібної кісток.
Пошук
Скелет і м'язи людини
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
81
Мова:
Українська
Плесно – це п'ять невеликих трубчастих кісток, кожна з них має основу, тіло й головку. Основою вони з'єднуються з клиноподібними й кубоподібною кістками заплесна, а головками – з основними фалангами пальців. Перша кістка плесна коротша, але значно товща за інші.
Пальці стопи мають таку саму будову, як і пальці кисті. І палець складається з двох фаланг – проксимальної й дистальної, а II, III, IV, V – з трьох фаланг – проксимальної, середньої й дистальної. Пальці стопи значно коротші, особливо IV та V. А І палець довгий і широкий.
Суглоби та зв'язки стопи. Розрізняють декілька суглобів. Між надп'ятковою і п'ятковою кістками є над'ятково-п’ятковий (таранний) суглоб, який за формою наближається до циліндричного. В утворенні надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба беруть участь три кістки: п'яткова, надп'яткова й човноподібна. За формою цей суглоб близький до кулястого. Надп'ятково-п'ятковий і надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоби утворюють один комбінований підтаранний суглоб і функціонують разом. Завдяки цим суглобам здійснюється відведення, пронація й супінація стопи. Суглоби, що утворюються між іншими кістками заплесна, складні, малорухомі, їх можна віднести до амфіартрозів.
Заплесно-плеснові суглоби утворені суглобовими поверхнями основ плеснових кісток та суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і кубоподібної кістки. Суглобову капсулу фіксують тильні та підошовні заплесно-плеснові зв’язки.
Амортизаційна функція стопи перш за все зумовлена її дуговою конструкцією. Розрізняють дві дуги: поздовжню й поперечну, які утворюють склепіння стопи. Причому поздовжня дуга проходить по бічному й медіальному краях стопи. Фактично є дві поздовжніх дуги (склепіння). Найвища точка (над підлогою 5-7 см) міститься на внутрішній дузі – на нижній поверхні головки надп'яткової кістки, а на зовнішній дузі найвища точка (над підлогою 2-3 см) відповідає нижньому рівню щілини п'ятково-кубоподібного суглоба. Утворення поперечної дуги (склепіння) стопи пов'язане з будовою клиноподібних кісток. Найвища точка цієї дуги збігається з рівнем заплесно-плеснових суглобів.
У зміцненні обох дуг стопи беруть участь підошовні плеснові та міжкісткові зв'язки, підошовний апоневроз та м'язи стопи, які не лише зміцнюють кістки, але й напружують зв'язки, до яких вони частково прикріплюються.
Склепіння стопи формуються в процесі життя людини під впливом стояння, ходіння, бігу, стрибків. Склепіння збільшуються повільно аж до періоду статевого дозрівання. У людей, і передусім у дітей, зі слабкими зв'язками і м'язами стопи, може розвинутися плоскостопість. Іноді вона має професійний характер. Значний вплив на формування склепіння стопи мають фізичні вправи, взуття.
Онтогенез скелета кінцівок
Скелет кінцівок закладається вже на 3-му тижні розвитку зародка. Спочатку це згусток мезенхіми, вкритий ентодермою. З часом закладка кінцівки перетяжкою ділиться на проксимальну й дистальну частини. З проксимальної розвивається плечовий пояс, з дистальної вільна кінцівка. Вільний кінець зачатка кінцівки лопатоподібно розширений і на ньому закладається 5 горбків – зачатки пальців На 5-му тижні розвитку зародка закладаються мезенхіміні кістки.
На початку 6-го тижня на місці суглобів з'являються щілини, перша з них – у місці майбутнього ліктьової о суглоба.
На 6-му тижні розвитку зародка мезенхіма перетворюється на хрящову тканину, а наприкінці 8-го тижня вільна кінцівка розчленовується на плече, передпліччя та кисть. На пальцях кисті є щось подібне до кігтів, які утворюються з епідермальної тканини. На долонній поверхні кисті добре розвинені підвищення – подушечки. Рука в цей період розвитку нагадує лапу хижака. Кістки кінцівок проходять хрящову і кісткову стадії розвитку, тому вони називаються вторинними. Лише ключиця належить до первинних кісток, бо не проходить хрящової стадії розвитку.
Розвиток нижніх кінцівок починається пізніше. Закладка їх відбувається наприкінці 4-го тижня розвитку зародка. На рівні останніх поперекових хребців утворюються лопатоподібні вирости шкіри й мезенхіми. Вирости поступово видовжуються й розчленовуються на дві частини. З ширшої, проксимальної, утворюється тазовий пояс, а з вужчої, довшої, дистальної, формується вільна нижня кінцівка з зачатком колінного суглоба і п'яти горбків майбутніх пальців. Нижня кінцівка відстає в розвитку від верхньої. На 3-му місяці розвитку плода, коли пальці рук уже добре відособлені, пальці ніг перебувають іще в стадії горбків.
2.4. Скелет черепа.
Череп являє собою скелет голови, складається з 23 кісток, які утворюють два відділи: мозковий і лицевий. Мозковий череп виконує захисну функцію, в його порожнині міститься головний мозок. Кістки лицевого черепа утворюють ямки й порожнини для органів слуху, зору, нюху, а також початкових відділів органів дихання і травлення.
Мозковий череп об’єднує 8 кісток – 2 парні (2 тім'яні, 2 скроневі) та 4 непарні.
Тім'яна кістка парна, широка має дві поверхні (зовнішню та внутрішню) та чотири краї. Верхніми зубчастими краями обидві тім'яні кістки з'єднуються стріловим швом. Передні краї з'єднуються з лобовою кісткою вінцевим швом. Задні краї тім'яних кісток з'єднуються з потиличною кісткою, утворюючи лямбдоподібний шов. Бічні краї разом зі скроневими кістками утворюють лускоподібний шов. Мозкова поверхня кістки має пальцеподібні втиснення. Зовнішня поверхня тім'яної кістки опукла. Посередині кістки є