Скелет і м'язи людини

Професія людини також позначається на будові її скелета. Фізичні вправи позитивно впливають на його стан. Так, у гімнастів хребетний стовп значно еластичніший, гнучкіший, а це дає можливість їм виконувати рухи, про які потренованій людині важко навіть помислити. Якщо довго сидіти в одному положенні за столом, виконуючи роботу і постійно нахиленою головою, то може розвинутися сутулість. А коли роботу систематично виконують стоячи, з упором на одну ногу, то може розвинутися сколіоз. Таким чином, протягом усього життя у людини відбуваються зміни в скелеті, пов'язані як із професією, так і з її віком.

 

 

Грудна клітка утворена грудиною, 12 парами ребер і 12 грудними хребцями.

Грудина, або грудна кістка, – це плоска видовжена кістка, яка складається з трьох частин: рукоятка, тіло та мечоподібний відросток. Рукоятка – верхня розширена частина грудини, на верхньому краї якої є яремна вирізка, по боках від неї – ключичні вирізки, до яких приєднуються ключиці, а нижче їх – вирізки для зчленування ребер. У місці з'єднання рукоятки з тілом грудини є вирізка для II пари ребер. На бічних поверхнях тіла грудини розташовані 4 пари реберних вирізок для сполучення з реберними хрящами. На місці з'єднання тіла грудини з мечоподібним відростком є вирізки для VII пари ребер. Мечоподібний відросток з'єднується з тілом грудини синхондрозом (кут грудини), який після 30-річного віку людини перетворюється на синостоз.

Сім пар верхніх ребер з'єднуються хрящем з грудиною, їх називають справжніми. Решта п'ять пар (VIII–XII) – несправжні, з них VIII-X пари з'єднуються хрящами між собою й утворюють реберну хрящову дугу. XI і XII пари ребер вільні, вони лежать у товщі м'язів і називаються коливальними.

Особливість будови І ребра полягає в тому, що воно найширше, найбільш зігнуте й лежить майже горизонтально. На його тілі є верхня та нижня поверхні. На верхній поверхні є борозна підключичної артерії, перед нею міститься горбок, до якого прикріплюється передній драбинчастий м'яз. І XI, XII ребра з'єднуються з хребетним стовпом тільки головками.

Форма й онтогенез грудної клітки. Грудна клітка нагадує зрізаний конус, спрямований верхівкою догори, а основою донизу; її поперечний діаметр більший, ніж сагітальний. Стінки грудної клітки утворені грудиною, ребрами й грудними хребцями. Між ребрами розташовані м'язи. Верхній отвір грудної клітки утворений І ребром, рукояткою грудини й тілом І грудного хребця. Нижній отвір грудної клітки неправильної форми, утворений тілом XII грудного хребця, XI та XII парами ребер, реберними дугами, мечоподібним відростком грудини. Нижній отвір затягнутий діафрагмою. Крізь верхній отвір у грудну порожнину проходять стравохід, трахея, судини й нерви. За межі І ребра виходять верхівки легень. Верхній отвір грудної клітки щільно накритий м'язами та сполучною тканиною. Форми і рунної клітки, її розміри зумовлені віком, статтю й індивідуальними особливостями людини. Жіноча грудна клітка дещо менша, ніж чоловіча, й має більш бочкоподібну форму у зв'язку з тим, що її верхня частина відносно ширша. 

У людей похилого віку у зв'язку із інволюційними процесами в опорно-руховому апараті грудна клітки вкорочується й опускається, збільшується грудний кіфоз, передньо-задній її розмір також збільшується, а поперечний зменшується, меншою стає кривизна ребер і вони набувають більш косого положення.

 

 

До складу скелета людини також входять верхні та нижні кінцівки, які сполучаються з тулубом рухомо – за допомогою плечових і тазових суглобів. Як верхня, так і нижня кінцівки складаються з двох частин: кісток пояса та вільної кінцівки.

 

 

Пояс верхньої кінцівки складається з ключиці й лопатки.

Ключиця – довга кістка S-подібної форми, має потовщений грудина і сплющений плечовий кінці. Ключиця лежить майже горизонтально, вигнута вперед, а збоку, тобто латерально,  –   назад. На   нижній  поверхні є суглобова поверхня, до якої прикріплені зв'язки, що з’єднують її з ребром дзьобоподібним   відростком  лопатки.   Верхня   поверхня гладенька, нижня – шорстка.

Лопатка – кістка трикутної форми, має три краї – медіальний, бічний і верхній, а також три кути – верхній, нижній та бічний. Бічний кут потовщений, із суглобовою западиною для з'єднання з головкою плечової кістки. Вище суглобової поверхні є дзьобоподібний відросток. На задній, спинній, поверхні лопатки, в її верхній третині, є великий кістковий гребінь – ость лопатки. Вона тягнеться впоперек лопатки від її верхнього кута до бічного, вище якого переходить у сплюснутий плечовий відросток – акроміон, де є суглобова поверхня для зчленування з ключицею. Над остю лопатки розташована надосна ямка, а під нею –