Соціологія та її вивчення у вищій школі

Предмет:

Соціологія

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

251

Мова:

Українська

Оцінка:

– К., 2005.

Мацковский М. С. Социология семьи: Проблемы методологии и методики. – М, 1989.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Медіна Т. В. Соціологія сім’ї: Навчальний посібник. – Чернівці: «Рута», 2006.

Юрій М. Ф. Соціологія, – К., 2004.

Додаткова література

Батьки і діти: соціальне самопочуття дітей в українських сім’ях /Ред. Т. М. Тележенко /Укр. ін-тут соціальних досліджень, Ін-т дитинства. – К. – Логос, 2000. – 92 с.

Богданова Л. П., Щукина А. С. Гражданский брак в современной демографической ситуации //СОЦИС, 2003. – № 7. – С. 92 – 100.

Гидденс Э. Пол, патриархат и развитие капитализма // СОЦИС, 1992. – № 7.

Гончарук О. Добробут української сім’ї: між бажаним і дійсним // Українське суспільство 1992 – 2007. Динаміка соціальних змін. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2007. – С. 250 – 256.

Гурко Т. А. Вариативность представлений в сфере родительства // СОЦИС, 2000. – № 11. – С. 71-80.

Гурко Т. А. Родительство в изменяющихся социокультурных условиях // СОЦИС, 1997. – № 1. – С. 72 – 79.

Заостровцев А. П. Социология семьи // Социально-политический журнал. – 1993. – № 9 – 10. – С. 29 – 36.

Американская школа альтернативной социологии / Пер. с англ. ; Под ред. А. И. Антонова. – М., 2003. – 115 с.

Медіна Т. Деякі аспекти сексуальної функції сучасної молодої сім’ї // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 3. – С. 78 – 91.

Самостійна робота

Основні тези П. Сорокіна щодо кризи інституту сім’ї.

Перспективи розвитку інституту сім’ї в Україні.

МАТЕРІАЛ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Соціальна сутність сім’ї і шлюбу

Усім відомий вислів «сім’я – осередок суспільства». Можна було б визначити її і як своєрідну модель або навіть ген суспільства. Адже в сім’ї виявляють багато визначальних характеристик останнього. В ній відбиваються риси соціального буття. Водночас саме через сім’ю (в ході соціалізації нових поколінь) зберігається стійкість і спадкоємність соціуму.

Ми вже наголошували на тому, що сім’я – одна з найперших соціальних інституцій. Вона виникла набагато раніше, ніж з’явилися такі соціальні інституції, як релігія, гроші, держава, освіта. Ще кілька десятиріч тому поширеною була думка, що колись, на світанку людства, між чоловіками та жінками були поширені невпорядковані сексуальні зв’язки. Згодом виник груповий шлюб, а пізніше – парна сім’я. Тепер же більшість вчених схиляються до думки, що одразу в людському суспільстві виникла парна сім’я. Такий підхід заснований на припущенні, що людське суспільство, в якому б не було однакового доступу всіх його членів до сімейно-шлюбних відносин, не змогло б стабільно існувати розшматоване ворожнечею між чоловіками через жінок і самими жінками через чоловіків. Тому суспільство і створило свою першу соціальну інституцію – сім’ю, що значною мірою усунуло підстави для конфліктів у первісному суспільстві та нормалізувало його життя. Цікаво, що заради усунення конфліктів у багатьох примітивних племенах, які пізніше були відкриті та досліджені вченими, для тих, хто брав шлюб, не було права вільного вибору партнера.

Людське суспільство розвивалося і удосконалювалось, але контроль у сфері сімейно-шлюбних відносин все одно існував, адже сім’я залишалася потрібною суспільству. Ще 100 років тому в багатьох суспільствах розлучення були утруднені чи навіть взагалі заборонені.

Зацікавленість суспільства в існуванні сім’ї стає зрозумілою, якщо розглянути функції, які вона виконує у суспільстві. Оскільки сім’я змінюється разом із суспільством, змінюються і її функції. Проте головними з них майже завжди були такі.

Функція відтворення людини. Йдеться не тільки про біологічне продовження роду, а передусім про виховання, соціалізацію молодого покоління. Вона формує у дитини уявлення про ці зв’язки і залучає її до них з народження. У сім’ї особисті потреби людей організуються на основі існуючих в суспільстві цінностей, норм, взірців поведінки, рівня культури. Через це не випадково, що серед людей, які здійснюють асоціальні вчинки, дуже багато вихідців з так званих неблагополучних сімей.

Економічна функція. Спочатку це була найголовніша функція сім’ї, оскільки вона виступала економічним осередком суспільства, а процеси виробництва концентрувалися переважно саме в сім’ї. Поступово виробництво відокремлювалося від сім’ї, і роль цієї функції знижувалась, але в нашому суспільстві не зійшла нанівець. Розвиток фермерства, сімейного бізнесу призводить до піднесення ролі сім’ї як виробничого осередку.

Господарсько-побутова функція. Зміст її полягає в тому, що, незважаючи на всі зусилля суспільства, головний тягар організації лікування, харчування, санітарно-гігієнічного та інших видів побутового обслуговування, підтримки фізичного здоров’я, догляду за дітьми майже завжди лежав на сім’ї.

Рекреаційна (відновлююча) функція сім’ї набуває усе більшого значення. Суспільне життя потребує інтенсивного витрачання фізичних і психічних сил, і людина повинна знаходити відпочинок у лоні сім’ї. Духовне спілкування, емоційна стабілізація, організація дозвілля – все це може дати сім’я. Медична статистика підтверджує це.

Зрозуміло, що всі функції сім’ї тісно пов’язані, але співвідношення їх і вагомість в суспільному житті у різні часи були різними. Сама ж потреба в існуванні сім’ї для нормального функціонування суспільства і є причиною того, що далеко не завжди людина брала шлюб за власним бажанням. Упродовж тисячоліть суспільство чи держава спонукало людей до цього.

Різні умови вимагали від людини робити це в певному віці, за певних