Соціологія та її вивчення у вищій школі

Освіта – як соціальне явище – є об’єктом дослідження багатьох наук (філософія, педагогіка, психологія), кожна з яких має свій аспект і специфіку дослідження. Так, педагогіка безпосередньо вивчає освітній і виховний процеси, методичні основи в усіх освітніх закладах. Психологію цікавить сфера освіти з точки зору формування особистості. Фундаментальні основи освіти і закономірності її розвитку вивчає філософія.

Соціальний аспект освіти, що дозволяє розглядати її з позиції суспільних відносин, її взаємодії із суспільством, впливу на суспільний розвиток, її сфери і структуру вивчає соціологія освіти – одна із галузей соціології.

Об’єктивною умовою існування і розвитку соціології освіти як самостійної наукової дисципліни є відносна самостійність системи освіти як соціального інституту. Соціологія освіти є самостійною спеціалізованою галуззю знань.

Об’єктом її є сфера освіти у сукупності індивідів, груп людей, спільнот, організацій та інститутів, які залучені до соціальних відносин, що виявляються у процесі навчання.

Предметом вивчення соціології освіти є взаємодії компонентів освіти, а також взаємодія їх із суспільством в усіх сторонах і рівнях, тобто широке коло соціально-освітніх відносин, в які вступають соціальні суб’єкти в процесі навчання. Сюди входить: стан і динаміка соціокультурних та соціально-психологічних процесів у сфері освіти; система взаємодії освіти з іншими сферами суспільного життя; механізми, технологія, характер, спрямованість навчальної діяльності.

Дана дисципліна тісно пов’язана із суміжними їй – «соціологією виховання», «соціологією науки», «соціологія культури», тому витоки формування соціології освіти тісно пов’язані із витоками соціального виховання (Ш. Фур’є, Р. Оуен, Е. Дюркгейм, Д. Дьюї).

Наукові основи соціології освіти були закладені відомими соціологами Е. Дюркгеймом та М. Вебером, які досліджували соціальні функції освіти, педагогічні процеси, а також їх зв’язок із економічними та політичними процесами.

Відомий американський соціолог А. Турен здійснив аргументацію щодо впливу освіти як фактора соціальних змін. Інтерес до соціології освіти в західних країнах особливо зріс у 60-70-х роках, коли мала місце відсутність стикування системи освіти з вимогами науково-технічного прогресу, на фоні масових молодіжних заворушень.

Соціологія освіти розкриває суперечності у розвитку системи освіти, обґрунтовує закономірності та особливості її розвитку, дає теоретичне узагальнення процесів, що відбуваються в даній сфері, накреслює шляхи вдосконалення.

Одне з основних її завдань полягає у своєчасному вивченні нагальних потреб і проблем освітнього життя суспільства та обґрунтування щодо їх вирішення.

Узагальнюючи напрями діяльності та завдання системи освіти як соціального інституту, можна виділити постійні її функції:

- вплив на духовне життя суспільства в цілому (що відносить її до системи культурних цінностей) ;

- відтворення та розвиток соціальної структури суспільства (освіта є одним із рушіїв зміни соціальної структури та важливим каналом соціальної мобільності) ;

- загальне і професійне навчання молоді (один із рушіїв розвитку продуктивних сил суспільства).

До цього слід ще віднести і світоглядну функцію, завдяки якій освіта формує освічену людину з відповідним світоглядом, що відповідає інтересам суспільства, а також виховну функцію.

Освіта – система, що складається з ряду елементів – дошкільної форми, загальноосвітньої, професійної, спеціальної – органічно пов’язаних між собою, реалізуючи послідовність у здійсненні освіти. Структурно освіту можна представити так:

РізновидМетаІнститути та засоби

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯЗабезпечення фізичного, психічного здоров’я, набуття первинного життєвого досвіду, умінь, навичок для подальшого навчанняСім’я, дошкільні виховні заклади

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТАЗабезпечення подальшого розвитку дитини як особистості, формування загальнолюдської моралі, фізичне та розумове вдосконалення, набуття необхідних знань, умінь, прояв нахилів, здібностей, професійне та життєве самовизначенняСередня школа, інші середньо-освітні організаційні заклади. 

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯЗабезпечення творчої самоорганізації та самовиразу дитиниПозашкільні освітньо-виховні заклади, система культурних закладів, сім’я, родина. 

ПРОФЕСІЙНО-

ТЕХНІЧНА

ОСВІТАЗдобуття молодими людьми робітничих професій, відповідно до їх інтересів, покликань, здібностей. Система професійно-технічних закладів. 

ВИЩА ОСВІТАЗабезпечення фундаментальної науково-галузевої, загальнокультурної і практичної підготовки, відповідно до інтересів, покликання, здібностей, вдосконалення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів. Система вищих навчальних закладів. 

ШСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА,

МАГІСТРАТУРАЗабезпечення і поновлення систематичних знань, набутих у вищих навчальних закладах, для подальшого науково-професійного зросту, профперепідготовкиСистема вищих навчальних закладів

АСПІРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРАЗабезпечення зростання подальшої наукової та педагогічної підготовки та викладацьких кадрівВищі навчальні та науково-академічні

заклади

САМООСВІТАСистема набуття і підвищення рівня знань шляхом самостійного їх опанування протягом всього життя

Мжна стверджувати, що рівень освіти визначає міру цивілізації і культури будь-якого суспільства, є важливим показником його прогресивного розвитку, але за умови, коли існує відповідність між вимогою і рівнем спеціалістів та їх попитом.

Система освіти перебуває у залежності від суспільних умов і зумовленої ними цілеспрямованості, бажання та можливості держави всебічно піклуватися про розвиток та збагачення системи та організації освіти.

У світовій системі освіти існує два напрями (за рівнем відбору і ступенем залучення молодих людей до освіти) : ліберальний та консервативний. Ці напрями «забарвлюють» стан і розвиток соціальної структури суспільства – основних її компонентів – соціальну стратифікацію та мобільність. Як відомо, рівень та різновид освіти є одним із соціальних вимірів суспільної структури. Чим вищий рівень і цілеспрямованість освіти, тим більше людина має шансів «просуватися вгору» щаблем у соціальному просторі (кар’єра).

Ліберальний напрям системи освіти дозволяє