Соціологія та її вивчення у вищій школі

У четвертому питанні дати визначення поняття ринку праці, назвати чинники, що впливають на розвиток попиту на робочу силу, зайнятість населення, з’ясувати причини безробіття.

Теми рефератів

Теорія мотиваційної гігієни (Ф. Херцберг).

Теорія очікування та теорія справедливості.

Соціальна політика в сфері праці.

Проблеми соціального захисту, соціальних гарантій та соціальної справедливості.

Процеси трудових переміщень.

Ціннісно-орієнтаційні процеси.

Процеси соціального функціонування і соціального розвитку.

Індивід як об’єкт та суб’єкт соціального регулювання.

Теорія суспільного розподілу праці.

Питання для самоконтролю

- Що вивчає соціологія праці як галузь соціології?

- Які три основні предмети соціології праці?

- Охарактеризуйте поняття «умови праці».

- Які є види праці?

- Що таке «задоволеність працею»?

- Коли започаткована «індустріальна соціологія» на Заході?

- Дайте визначення «соціальним резервам виробництва».

- Що таке «соціальна діагностика»?

- Охарактеризуйте методи соціальної діагностики.

- Що таке «Соціальне проектування»?

- Які основні види соціально-трудових відносин?

- Що є предметом соціології праці як галузевої соціології?

- Які основні функції соціології праці?

- Який зміст має поняття «трудова поведінка» та чим вона відрізняється від поняття «трудова діяльність»?

- Які основні структурні елементи трудової поведінки?

- У чому полягає необхідність регулювання трудової поведінки?

- Які чинники зумовлюють трудову поведінку?

- Які основні механізми регулювання трудової поведінки?

- У чому полягає суть теорії нагород і покарань П. Сорокіна?

- За соціологічним словником дайте визначення поняттю: «Індустріальне суспільство».

Література

1. Дворецкая Г. В., Махнорылов В. П. Социология труда: Учеб. пособие. – К., 1990.
2. Кравченко А. И. Социология труда в ХХ веке: Историко-критический очерк. – М., 1987.
3. Лукашевич М. П. Соціологія праці: Підручник. – К. : Либідь, 2004. – С. 10 – 13.
4. Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія. Навчальний посібник. – К. : Лібра, 2000. – С. 203 – 222.
5. Полторак В. А. Соціологія. Основи соціології праці та управління. К., 1992.
6. Ромашов О. В. Социология труда: Учеб. пособие. – М., 1999.
7. Смелзер Н. Социология. М., 1994.
8. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В. П. Андрющенка, М. І. Горлача. – Київ-Харків, 1998. – С. 9 – 27, 178 – 200.
9. Штольберг Р. Социология труда. – М, 1982.

Додаткова література

1. Губина Н. В. Социальная напряженность в трудовом коллективе // СОЦИС, 1998. – № 11.
2. Давыдов Ю. Н. Веберовская социология капитализма // СОЦИС, 1994. – № 8-10.
3. Альшевська Н. Кар’єра як соціальний феномен: сутнісні ознаки, технології побудови // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 106 – 112.
4. Зайцев А. К. Социально-трудовой конфликт – это норма // СОЦИС, 1993. – № 8.
5. Иващенко О. Соціологія самозайнятості: до проблеми визначення предмету // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 4. – С. 189 – 196.
6. Макгрегор Д. Человеческий фактор и производство // СОЦИС, 1995. – № 1.
7. Макєєв С. Відлучені від праці: соціологічне дослідження безробіття // Наука і суспільство, 1997. – № 9/10. – С. 9-11.

Самостійна робота

Задоволеність працею як предмет соціологічного вивчення.

Професійне самовизначення та трудова мобільність.

Трудова етика як інститут соціальної регуляції трудової поведінки.

 

 

Соціологія праці як наука: об’єкт, предмет і функції

Соціологія праці – це галузь соціології, яка вивчає соціальні групи та індивідів, що включені до процесу праці, а також професійні та соціальні ролі й статуси, умови й форми їхньої трудової діяльності. Як видно, сама назва навчальної дисципліни і галузі знань соціологія орієнтує на дослідження саме людської праці.

Однак людську працю вивчають і інші науки, як гуманітарні (філософські, економічні, правові і психофізіологічні), так і технічні (ергономіка – наука про пристосування праці та її умов до потреб людини; ергологія – наука, яка розглядає працю з позицій підвищення продуктивності; праксеологія – теорія про найбільш ефективні дії і рухи працівника в трудовій діяльності; наукова організація праці – наука про те, як найбільш раціонально організувати процес праці). Як бачимо, кожна з наук вивчає загальний об’єкт – працю, але зі своїх позицій, під притаманним саме цій науці кутом зору. Інакше кажучи, кожна наука має свій предмет дослідження, свій підхід.

Для соціології праці – це соціологічний підхід, за якого предметом дослідження є ті соціальні відносини, які складаються з приводу праці, тобто соціально-трудові відносини. Як і сама праця, соціально-трудові відносини вельми багатогранні. їх можна класифікувати за:

- змістом діяльності (виробничо-функціональні, професійно-кваліфікаційні, соціально-психологічні, громадсько-організаційні) ;

- змістом спілкування (безособові, опосередковані іміжособистісні) ;

- субє’ктом (міжорганізаційні «колектив – колектив» і внутріорганізаційні «колектив – особистість», «особистість – особистість») ;

- обсягом владних повноважень (відношення по горизонталі і по вертикалі) ;

- характером розподілу доходів (відповідно до трудового вкладу або не відповідно до нього) ;

- ступенем регламентованості (формальні, офіційно оформлені і неформальні, тобто офіційно не оформлені).

Уся сукупність соціально-трудових відносин –