Соціологія та її вивчення у вищій школі

Поняття, ознаки та функції соціальних інститутів.

Поняття, структура та функції культури.

Предмет і структура соціології як самостійної науки.

Причини девіантної поведінки.

Причини конфліктів, стадії розгортання конфліктів.

Причини кризового стану інституту сім’ї в Україні.

Проблема становлення середнього класу в українському суспільстві.

Проблеми соціалізації особистості в сучасному суспільстві.

Програма соціологічного дослідження та її компоненти.

Розвиток української соціології в ХХ столітті.

Роль соціології в педагогічній діяльності вчителя.

Роль соціології праці у вирішенні соціально-економічних проблем.

Роль соціологічної інформації про сім’ю в роботі педагога.

Соціалізація і життєві цикли людини.

Соціалізація особистості в процесі навчання та виховання.

Соціальна мобільність: поняття, види, канали мобільності.

Соціальна нерівність: поняття, теорії та функції.

Соціальна організація: поняття, властивості, типи.

Соціальна поведінка: поняття, види, загальні теорії.

Соціальна стратифікація та її особливості в сучасній Україні.

Соціальна сутність праці, її характер і зміст. Сучасний стан на ринку праці в українському суспільстві.

Соціальний конфлікт: поняття, структура, види.

Соціальний статус і соціальна роль особистості.

Соціальні норми, соціальний контроль.

Соціальні спільності та групи.

Соціологічне спостереження як метод збору первинної соціологічної інформації

Соціологічні дослідження проблем освіти.

Соціологічні погляди Е. Дюркгейма.

Структура соціологічного знання, його місце в системі гуманітарних наук.

Структурний функціоналізм Т. Парсонса.

Суспільство як соціальна система (поняття і структура).

Сутність, структура і функції сучасної сім’ї.

Функції соціології.

Функціональний підхід Е. Дюркгейма до аналізу суспільства.

Характеристика соціології К. Маркса.

Характеристика соціології М. Вебера.

Характеристика суспільства як системи.

 

 

СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

А

АЛЬТЕРНАТИВНА СОЦІОЛОГІЯ – напрям у соціологічній теорії, що базується на критиці утилітарних, прагматичних та споживацьких орієнтацій у панівній суспільній системі цінностей щодо ставлення до природи. Пропонується «культурна революція» або «революція свідомості», які докорінним чином мають змінити ставлення суспільства до екологічних проблем.

АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від грец. amphi – навколо, з обидвох сторін та лат. valentia – сила) – двоїстість переживань, яка знаходить свій вираз у тому, що один і той же об’єкт викликає у людини одночасно два протилежні почуття, наприклад задоволення і невдоволення, симпатію і антипатію.

АНОМІЯ (від франц. anomie і грец. anomos – беззаконня) – термін, введений Е. Дюркгеймом для опису стану суспільства, що характеризується розпадом системи традиційних цінностей і норм, дезорієнтацією суспільства й особи, відсутністю чіткої моральної регуляції поведінки індивідів. Згідно з Е. Дюркгеймом, аномія є ненормальним соціальним станом, який виникає у результаті переходу від механічної солідарності традиційних суспільств до органічної солідарності індустріальних суспільств.

АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. antropos – людина і сentron – центр) – думка і переконання, що людина є центром Всесвіту і кінцевою метою світобудови.

Б

БІФУРКАЦІЯ (від лат. bifurcus – роздвоєний) – термін сучасної інвайронментальної соціології, який характеризує глобальну екологічну катастрофу, що насувається; кінець співіснування людини, суспільства, з одного боку, і природи – з другого; супроводжується загибеллю людства як такого.

БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour – поведінка) – напрям, який визнає визначальним механізмом соціальної поведінки рефлекторну реакцію людського організму (фізичну чи вербальну) на подразники (стимули) зовнішнього середовища за принципом «стимул – реакція». Основний постулат біхевіоризму вміщено у вимозі описувати й аналізувати лише те в людині, що безпосередньо споглядається, тобто її поведінку і вчинки.

В

ВІДКРИТІ ЗАПИТАННЯ – форма запитань при опитуванні, які не мають варіантів відповідей, вміщених в анкеті. Основним принципом побудови є формулювання запитання і відведення спеціального місця, в якому респондент пише відповідь власноручно.

ВІДЧУЖЕННЯ (англ. alienation) – відчуття індивідом віддалення, відокремлення від ситуації, групи чи культури. Як соціологічний термін використане К. Марксом, який вважав, що відносини виробництва за капіталізму призводять до виникнення психологічного ефекту відчуження у робітників. Вживають його також щодо інших сфер суспільного життя, коли треба наголосити на відірваності, відстороненості людини від політики, процесів вироблення і прийняття рішень, культурної спадщини тощо. Вважається універсальним явищем в індустріальному і постіндустріальному суспільствах.

ВІДЧУЖЕННЯ у сфері праці – стан, описаний Н. Смелзером для характеристики емоційної сфери сучасного робітника; полягає у почутті безсилля, відчутті, що праця не має сенсу, у відстороненні або психологічній невключеності в роботу.

ВЛАДА – реальна можливість здійснювати свою волю у соціальному житті, нав’язуючи її, якщо це необхідно, іншим людям. У Н. Смелзера до цього визначення додасться здатність мобілізовувати ресурси для досягнення поставленої мети.

ВИБІРКОВА СУКУПНІСТЬ – певно кількість елементів генеральної сукупності, відібраних за певними правилами; мікромодель генеральної сукупності, структура якої має максимально збігатися із структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками останньої.

Г

ГЕНЕРАЛЬНА СУКУПНІСТЬ – уся сукупність соціальних об’єктів, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою конкретно-соціологічного дослідження.

ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ у соціології – концепції, представники яких вважають, що суспільний розвиток залежить насамперед від зовнішніх географічних чинників: клімату, ландшафту, ґрунтів, річок, океанів тощо.

ГІПОТЕЗА в соціологічному дослідженні – наукове припущення, що його висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, яке слід