суспільних науках взагалі і соціології зокрема, яка випливає з розуміння суспільства та його закономірностей за аналогією до природи. Вважає, що справді науковим є лише таке знання, яке здобуте точним використанням наукового методу, через збирання і аналіз емпіричних даних та послідовну перевірку гіпотез. Згідно з ним, соціологія, як і інші соціогуманітарні науки, повинна бути побудована за зразком природничих наук.
Пошук
Соціологія та її вивчення у вищій школі
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
251
Мова:
Українська
ПОЛІАНДРІЯ (від грец. poly – багато і aner – чоловік, мужчина) – шлюб між одною жінкою і декількома чоловіками.
ПОЛІГАМІЯ (від грец. gamos – шлюб) – шлюб між кількома людьми (багатоженство або багатомужжя).
ПОЛІГІНІЯ (від грец. gyne жінка) – шлюб між одним чоловіком і декількома жінками.
ПОЛЬОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – соціологічне дослідження, завдання якого полягає у безпосередньому і всебічному вивченні соціального об’єкта в нормальних, природних умовах на відміну від лабораторного дослідження, яке відбувається у штучно створених умовах.
ПОЛІТИКА (від грец. politika – державні або суспільні справи) – а) особливий вид регуляції соціального життя, який виникає на певному ступені розвитку людства у зв’язку з розподілом праці і поглибленням соціальної диференціації; б) відносини, що охоплюють згоду, підкорення, панування, конфлікт і Змагання між соціальними спільнотами, людьми і державами; в) специфічний вид діяльності людей, пов’язаний з утвердженням права індивідів, соціальних груп і спільнот на керування суспільством, на владу.
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ – політичний рух, який має високий ступінь організації і прагне до реалізації своїх цілей, борючись за владу або за здійснення цієї влади в соціальній практиці.
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – інтегрована сукупність державних і недержавних соціальних інститутів, які здійснюють владу, керують справами суспільства, регулюють взаємовідносини між громадянами, соціальними спільнотами і державами і забезпечують стабільність суспільства, певний соціальний порядок.
ПОЛІТИЧНА СФЕРА – соціальний простір, у межах якого здійснюється політика.
ПОЛІТИЧНІ РУХИ – форма вияву політичної активності людських мас; спільна діяльність об’єднань людей, які різняться своїми ідейними засадами і доктринами, цілями та способами їх досягнення, чисельністю і внутрішньою структурою, роллю у політичному житті, мірою адекватності потребам суспільного поступу тощо.
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО – розроблена Д. Беллом концепція, згідно з якою стверджується виникнення на основі сучасних індустріальних суспільств суспільства нового типу. У цьому суспільстві домінуючою стане сфера діяльності «білих комірців» (тобто службовців і менеджерів) ; сформується згуртованіше статусно-диференційоване суспільство, вільне від класових конфліктів; основним капіталом стануть знання та інформація; людина стане основною метою розвитку, а її самовдосконалення і саморозвиток – необхідною умовою соціального поступу.
ПОСТМОДЕРНІЗМ – відображення структурно подібних явищ у суспільному житті та культурі сучасних високорозвинених країн, породжених новою соціокультурною ситуацією останньої чверті XX – поч. XXI ст. У центрі цієї ситуації є процес формування специфічного, невідомого раніше типу відносин між людиною і суспільством, коли особистісні риси стають однією з домінант соціального поступу, а розвиток людини виявляється джерелом глобальних економічних, політичних, соціальних, культурних трансформацій.
ПОТРЕБИ – необхідність для людини того, що забезпечує її існування і самозбереження; внутрішні спонуки активності людини, характеристика об’єктивного в особистості.
ПРЕДМЕТ КОНКРЕТНО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – найбільш суттєві властивості і відносини об’єкта, що підлягають вивченню за допомогою соціологічних методів.
ПРІМОРДІАЛІЗМ (від англ. primordial – первісний, споконвічний) – напрям в етносоціології, представники якого дотримуються думки про давність, одвічність існування нації з архаїчних часів (наприклад, нація римлян доби античності).
ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ – у соціології, згідно з В. Ядовим, стан «знання про незнання», тобто необхідність вивчення якоїсь галузі соціального життя, в якій виникає порушення її нормального функціонування.
ПРОСЬЮМЕР (від англ. producer – виробник; consumer – споживач) – один із термінів постмодернізму, який означає сучасну людину в її новій якості, одночасно і як виробника, і як споживача.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ – одна з течій соціологічного психологізму; розглядає суспільство як етап космічної еволюції, в якій кожен подальший етап акумулює досягнення попередніх та будується на них. Згідно з поглядами Л. Уорда, найвищим ступенем еволюції є соціогенія (синтез усіх природніх сил). Вона характеризується цілеспрямованим і творчим началом, усвідомленим прагненням до прогресу.
ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ – одна з течій соціологічного психологізму, яка вивчає поведінку людей у великих групах і натовпах. Поведінка людей у натовпі відрізняється від їх поведінки в нормальних умовах і може призвести до вибухових та непередбачуваних ситуацій. У ранніх соціологічних працях французького соціолога Г. Лебона й сучасних теоріях американського соціолога Н. Смелзера та інших поведінка натовпу розглядається як потенційна загроза нормальному соціальному порядку.
ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ – одна з течій соціологічного психологізму, яка вивчає поведінку людей у великих групах і натовпах. Поведінка людей у натовпі відрізняється від їхньої поведінки в нормальних умовах і може призвести до вибухових та непередбачуваних ситуацій. У ранніх соціологічних працях французького соціолога Ґ. Лебона й сучасних теоріях американського соціолога Н. Смелзера та інших поведінка натовпу розглядається як потенційна загроза нормальному соціальному порядку.
Р
РАСОВО-АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА – один із натуралістичних, біологізаторських напрямів суспільної думки; вважає головними причинами розвитку суспільства расові особливості, а чистоту раси розглядає як основну спонукальну силу розвитку цивілізації.
У соціології цей напрямок представлений передовсім працями А. Гобіно.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. rationalis – розумний) – термін М. Вебера, який характеризує перехід