Специфіка політичної системи Грузинської Республіки

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

із застосуванням силових механізмів (сльозоточивий газ, гумові кулі). В результаті постраждало 500 осіб, в тому числі представники громадського порядку. В Грузії було введено надзвичайний стан [25]. Уповноважені з прав людини зафіксували десятки випадків порушення політичних прав активістів, включаючи образи, безпідставні арешти, жорстоке поводження. 17 липня 2009 року Парламент прийняв поправки до Закону про збори і демонстрації, відповідно до яких збори або демонстрації можна проводити на відстані більше 20 метрів від офіційних будівель. Це нове положення створювало можливості для довільної інтерпретації, що могло служити перешкодою для свободи зборів. У кінці 2009 року за цим законом заарештували і оштрафували трьох правозахисників [26]. Ще одна поправка, яка загрожувала реалізації громадянських свобод, була введена до Кодексу про адміністративні правопорушення 17 липня 2009 року. Відповідно до цієї поправки термін утримання під вартою за порушення громадського порядку був продовжений з 30 до 90 днів. Це викликало занепокоєння щодо можливості довільної інтерпретації поняття «громадський порядок», завдяки якій можна буде легко звинуватити правозахисників за дії в захист прав людини.

Досить складна ситуація спостерігалася у сфері ЗМІ, особливо після збройного грузинсько-російського конфлікту у серпні 2008 року. Досить часто ЗМІ використовували маніпуляційні технології, зокрема щодо таких чуттєвих для суспільства питань як конфлікт 2008 року та етнічні меншини. Прикладом також є події 12 грудня 2009 року, коли Асоціацію молодих юристів Грузії звинуватили в перешкоді звільненню грузинських заручників через передачі на телеканалі Rustavi 2. А 10 грудня 2009 року по першому державному каналу транслювали украй критичний відгук про організацію «Пріоритет прав людини». Організацію звинуватили в тому, що, подаючи скарги в Європейський Суд з Прав Людини, вона шкодить державі і використовує «трагедію війни у своїх інтересах». Маніпуляція населенням посилювалася, враховуючи той факт, що грузинські ЗМІ перебували під контролем або влади, або провладних бізнесових груп, а доступ до Інтернету мало лише 8% населення. Аби зберегти свої робочі місця, діяльність журналістів проходила під жорсткою цензурою. Такі факти суперечать Конституції Грузії, зокрема розділу другому статті 19, яка гарантує кожній людині свободу слова, думки, віросповідання [28].

Отже, демократичні процедури та інститути в Грузії перетворилися на інструмент, який правляча еліта використовує для утримання влади та реалізації власних інтересів. Це означає, що ці інститути не діють, а створюють лише демократичний фасад, який еліта використовує для власної легітимації як в середині країни, так і за її межами. Політичний режим Грузії протягом 2004-2009 рр. можна охарактеризувати як напівавторитарний. Оскільки багато з показників не відповідали демократичним стандартам і, порівняно з Україною, були на порядок гірші, зокрема розвиток громадянського суспільства, виборчий процес, незалежність ЗМІ.

Центральна виборча комісія Грузії офіційно оголосила у п'ятницю остаточні результати парламентських виборів 2012 року. Підсумковий протокол підписали всі члени ЦВК. Підбито остаточні результати по всіх 73-х виборчих дільницях у масштабі Грузії.

Згідно з протоколом, виборчий блок «Бідзіна Іванішвілі - Грузинська мрія» набрав 54,97% голосів, за нього проголосували 1 млн. 181 тис 863 виборці. На другому місці - «Єдиний Національний рух - Більше користі народові», яке набрало 40,34%, за нього проголосували 867 тис. 432 виборці, передає «Грузія онлайн».

Решта партій не змогли подолати 5% бар'єр. У виборах брали участь два виборчі блоки і 14 партій. Активність виборців на виборах склала 59%, у виборах взяли участь 2 млн. 150 тис. 197 осіб. Всього у виборчих списках значилося 3 млн 613 тис 851 людина.

За остаточними даними Центрвиборчкому, «Грузинська мрія» отримує у парламенті Грузії 85 місць із 150, «Національний рух» - отримує 65 мандатів.

Перше засідання нового парламенту відбуделося 21 жовтня, в Кутаїсі. Перше засідання, відповідно до законодавства, відкрив президент Грузії Михайло Саакашвілі, на засіданні був присутній глава грузинської православної церкви Ілія Другий. На першому засіданні парламенту буде обраний спікер, сформовані фракції, більшість і меншість.

Поразка на парламентських виборах в Грузії провладного «Єдиного національного руху» беззаперечно свідчить про поступ Грузії на шляху до демократії.

Нинішнім результатом повністю заперечено скептиків, які заявляли, що на виборах Грузії буде задіяно масові підтасування чи застосовано насильство.

Причин поразки Саакашвілі три. По-перше, проблемою Саакашвілі стало певне блокування його однопартійцями соціальних ліфтів, як у політиці, так і в економіці. Можна сказати, що Саакашвілі вивів країну зі стабільності в злиднях до стабільності в бідності. Для багатьох амбітних грузинів дана ситуація все одно є нестерпною. По-друге, опозиційні настрої були підтримані й організовані серйозним фінансуванням через лідера опозиції мільярдера Іванішвілі. Йому вдалося згуртувати навколо себе протестний електорат, який раніше не знаходив точки кристалізації. Нарешті, вкрай серйозний удар по позиціях правлячої партії завдав скандал, пов‘язаний з насильством у грузинських тюрмах. Не виключено, що цей явно передвиборчий скандал мав вирішальний вплив на остаточний результат виборів.

При всіх засторогах до політики грузинського президента, він організував в країні таку політичну систему, за якої стала можливою поразка провладної партії. Адже в країнах, що постали на уламках СРСР, випадки демократичної передачі влади є швидше дуже нечисленними винятками. У Росії, Білорусі та країнах Середньої Азії це неможливо в принципі.

По суті, Саакашвілі встиг поліпшити все, що можна було поліпшити в Грузії з її ресурсами, застосовуючи переважно