+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
М. Ентіна, О. І. Тіунова, Б. М. Топорніна, Є. T. Усенка, Ю. М. Юмашева, а також таких західних вчених, як Е. Аннерс, Дж. Вейлер, Дж. Вінер, В. Греве, Р. Давід, А. Романо, М. Дженіс, Р. Кей, Е. Бредлі, А. Татам та ін. Хоча українські автори досі не ставили за мету дослідження концепції європейського правового простору, існує чимало їхніх робіт, важливих для аналізу окремих аспектів проблеми. Зокрема, питання історичного розвитку ідеї Європи як сукупності правових держав, сучасного змісту європейського права, права Європейського Союзу, правової діяльності Ради Європи та ОБСЄ, а також аспектів реформування правової системи України у відповідності з ними досліджуються у працях А. І. Дмитрієва, А. С. Довгерта, В. К. Забігайла, Л. Г. Заблоцької, О. В. Задорожнього, А. П. Зайця, В. Є. Мармазова та І. С. Піляєва, В. І. Муравйова, Л. Д. Тимченка, Ю. С. Шемшученка.
Разом з тим, існує потреба у продовженні дослідження сучасної концепції європейського правового простору, а також об’єктивного зв’язку між його формуванням і розвитком інтеграційних процесів у Європі, що сприятиме подальшому розвитку наук міжнародного права та порівняльного правознавства в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України 1996-2005 рр. ”, планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” № 97128, а також наукової теми відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” № 97132.
Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є аналіз і розвиток сучасної концепції європейського правового простору, визначення ролі регіональних міжнародних організацій та окремих держав у його створенні, встановлення об’єктивної взаємозалежності процесів розширення Європейського Союзу та формування європейського правового простору, а також визначення співвідношення європейського правового простору з правовою системою України у контексті інтеграційних прагнень нашої держави.
Відповідно до цього, у дисертації зосереджується увага на вирішенні таких завдань:
простежити історичні етапи розвитку Європи як правової спільноти та розробити підхід до дослідження регіональних процесів правової інтеграції шляхом аналізу застосування поняття “європейський правовий простір” у вітчизняній та зарубіжній доктрині, актах законодавства України та інших європейських країн, документах Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Ради Європи та Європейського Союзу;
визначити інституційну структуру європейського правового простору, для чого з’ясувати роль у його створенні НБСЄ/ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу як основних міжнародних правотворчих органів регіону;
дослідити місце в європейському правовому просторі політико-правових норм і стандартів, сформованих в рамках “загальноєвропейського процесу” НБСЄ/ОБСЄ та в результаті правотворчої та правозастосовчої діяльності Ради Європи та її органів, а також сучасний стан і перспективи правової інтеграції всередині Європейського Союзу (гармонізація кримінального, цивільного та процесуального законодавства держав-членів ЄС та проблема створення “конституції” ЄС) ;
визначити роль процесу поглиблення та розширення інтеграційних процесів для розвитку європейського правового простору, а також важливість належної міри участі держав Центральної та Східної Європи у подальшому розвитку європейського правового простору для вступу до ЄС;
з’ясувати обсяг та особливості участі України у процесі створення європейського правового простору, а також її значення для реформування української правової системи та забезпечення правових основ співробітництва з державами регіону.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові аспекти утвердження Європейського континенту як сукупності держав, які формують єдиний європейський правовий простір в ході економічних та політичних процесів регіональної інтеграції на основі спільних стандартів та принципів побудови національних правових систем в контексті загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Предметом дослідження є сучасне регіональне міжнародне право, право Європейського Союзу та національне право держав Європи, що складають об’єктивну основу європейського правового простору, а також політичні та економічні процеси розвитку співробітництва та інтеграції.
Методологічні основи дослідження. Методологічною основою цього дослідження є загальнофілософський діалектичний метод, метод системного аналізу суспільних відносин, що виникають у зв’язку з процесами регіональної інтеграції на європейському континенті, формально-юридичний метод, що дозволяє проаналізувати юридичний зміст правових актів, які становлять основу європейського правового простору, а також порівняльно-правовий метод, який дає змогу встановити основні закономірності розвитку права в Європі. Використані також історичний, логічний та інші спеціальні методи наукового дослідження.
Наукова новизна результатів дослідження. У дисертації вперше в Україні проведено комплексне дослідження концепції європейського правового простору, яка формується, здійснено системне дослідження джерел міжнародного та національного права, спрямованих на розвиток, удосконалення і встановлення меж європейського правового простору.
Автор уперше вводить до наукового обігу в українській юридичній літературі концепцію європейського правового простору та обґрунтовує її значення для здійснення європейського вибору України, спрямованого на поглиблення співробітництва з Європейським Союзом і його державами-членами та, у перспективі, укладення угоди про асоціацію з ЄС як необхідного етапу на шляху набуття Україною повноправного членства у цій організації.
Основні наукові положення дослідження, які виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
визначення європейського правового простору як правової системи у стані становлення, складовими якої є юридичні норми, принципи та стандарти, вироблені в рамках регіональних міжнародних організацій (ЄС, Рада Європи, ОБСЄ), а також механізм узгодження