Стратегія відновлення і високоефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України в умовах ринкової економіки

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївської державної аграрної академії з проблеми “Організація інтенсивного виробництва у продуктових підкомплексах АПК”. Вона також включена в науково-технічну програму УААН на 2001-2005 роки “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК”, в якій здобувач досліджував процеси трансформації сфери економіки у виноградарсько-виноробному виробництві.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концепції та обґрунтування системи стратегічних заходів щодо відновлення і забезпечення високоефективного розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу України.

Вказана мета зумовила вирішення наступних задач:

• уточнення складу виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК і узагальнення ретроспективи його розвитку;

• удосконалення методики оцінки і системний аналіз економічної ефективності функціонування підкомплексу;

• розробка і обґрунтування концепції та стратегічних заходів подальшого високоефективного розвитку підкомплексу;

• обґрунтування пріоритетних напрямів реформування підприємств з виробництва і переробки винограду, розвитку їх економічних відносин;

• дослідження теорії і практики інтеграційних процесів та вибір найбільш ефективних форм агропромислових структур;

• визначення системи заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування ринку винограду і продуктів його переробки.

Предмет і об'єкт дисертаційного дослідження. Предметом дослідження є вивчення складу, ретроспективи, сучасного стану і перспектив розвитку виноградарства і виноробства. Об'єкт дослідження – виноградарсько-виноробний підкомплекс АПК України в цілому і її регіонів, а також окремих адміністративних районів, агропромислові формування і підприємства.

Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення сучасної економічної теорії, загальноекономічні принципи і методи системного підходу до аналізу розвитку продуктових підкомплексів АПК, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо методичних підходів до вивчення проблем розвитку виноградарства та виноробства, відповідні положення законодавчих і нормативних актів України. У процесі дослідження застосовувалися такі методи як абстрактно-логічний, історико-економічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, індексний, графічний, статистичних групувань, кореляційно-регресійний та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дослідження становить сукупність теоретико-методологічних і практичних результатів, які розвивають і поглиблюють наукові засади ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу в умовах трансформації відносин власності і господарювання. Основними з них є наступні:

• узагальнення складу та вивчення ретроспективи управління і розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України;

• удосконалення системи організаційних і економічних механізмів формування ринкового середовища з урахуванням регіональних особливостей;

• узагальнення системи показників ефективності виробництва винограду і винопродукції та функціонування агропромислових формувань;

• розробка методики розрахунку розмірів прибутку і рентабельності продукції підкомплексу (у зв'язку зі зміною порядку обліку і річної звітності), а також показників ефективності виноградарства в інтегрованих формуваннях;

• методика розподілу бюджетних коштів між виноградарством і садівництвом виробничих формувань концерну “Укрсадвинпром” і корпорації “Укрвинпром”;

• методологічні підходи до визначення закупівельних і трансфертних цін на виноград різних ампелографічних сортів;

• уточнення методики обчислення і розподілу одержаних винзаводами надприбутків між партнерами підкомплексу;

• комплексне, всебічне охоплення проблем розвитку підкомплексу з розробкою цілісної системи концептуальних положень і стратегічних заходів щодо його високоефективного функціонування.

Практичне значення одержаних результатів. Всі розглянуті в дисертації питання є практично спрямованими. Найбільшу ж цінність для практики виноградарсько-виноробного підкомплексу мають наступні розробки:

• пропозиції щодо призупинення скорочення обсягів продукції підкомплексу, удосконалення оподаткування і фінансування його виробничих структур, ціноутворення та законодавчо-нормативної бази;

• порядок розподілу бюджетних коштів, що виділяються виробничим формуванням підкомплексу на розвиток виноградарства і садівництва, між цими двома галузями;

• методичні підходи до розрахунку закупівельних і трансфертних цін на виноград та розцінок оплати праці виноградарів за 1 ц вирощеного ними урожаю базових кондицій;

• методика розподілу одержаних винзаводами надприбутків між партнерами підкомплексу;

• проект закладки виноградників в історичній мікрозоні Миколаївської області – с. Володимирівка Казанківського району, впровадження якого дозволить щорічно одержувати з кожного гектара насаджень по 3748, 5 грн. прибутку.

Розроблені дисертантом методологічні підходи і рекомендації представляють інтерес практично для всіх виноградарсько-виноробних регіонів України і господарств цього профілю. Тому вони прийняті Міністерством аграрної політики України для впровадження у практику підприємств і об'єднань виноградарсько-виноробного підкомплексу. Пропозиції автора враховуються і Комітетом з аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України при розробці законодавчих та нормативних актів, якими здійснюється регулювання розвитку виноградарства і виноробства (у тому числі і Закону “Про вино”).

Здобувач брав активну участь у розробці Програми розвитку виноградарства Миколаївської області на період до 2004 р. Впровадження у практику викладеної у роботі системи заходів сприятиме відновленню і ефективному функціонуванню виноградарсько-виноробного підкомплексу країни. Розробки дисертанта можуть використовуватися у навчальному процесі вищих і середніх спеціальних учбових закладів при викладанні економічних дисциплін.

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати є особистими розробками автора. З 23 основних наукових публікацій дисертанта 20 – самостійні. Наукові праці, видані у співавторстві, використані у дисертації в частині, яка належить особисто здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні результати та практичні розробки дисертації доповідалися автором на міжнародних, загальнодержавних та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, курсах підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів АПК. Серед них:

• міжнародні науково-практичні конференції: “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах