Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові XIX-XX ст.

Перший розділ складається із 15-ти підрозділів. У перших п’яти (1. 1-1. 5) розглядається будова й організація СГ з вершиною говорити; подається етимологічна характеристика базового слова гнізда – дієслова говорити, що є найбільш загальним позначенням процесу мовлення, належить до одного із найдавніших пластів лексики і містить у собі ономатопоетичний комплекс gov- [gav-]. Дієслово говорити зафіксовано у слов’янських мовах, а у сучасній українській розвиває до п’яти значень (прямих і переносних) і виступає тією структурно-семантичною базою, яка і в плані змісту, і в плані вираження визначає параметри словотворчого гнізда, кожен член якого, займаючи чітко визначене місце у системі гнізда, перебуває з вершиною у складних ієрархічних відношеннях. У вершині гнізда – базовому слові – максимально виявляється стрижневе значення й семантичний потенціал кореня говор- (говорити, договорити, проговорити, переговорити, вговорити, недоговорити, поговорити і т. д.).

Периферійна частина гнізда виражає подальший розвиток відповідного значення, яким характеризується вершина, у ньому конкретизуються семантичні властивості базового слова, тобто у напрямку вершина – периферія здійснюється розподіл семантичного навантаження гнізда. Найбільш продуктивними у системі лексико-семантичних варіантів згаданої вершини виступають 1 і 2 значення, оскільки вони виражають характер поняття, їм притаманний найбільш високий ступінь комунікативної значущості, ці значення виступають в якості того структурно-семантичного фундаменту, на якому базується семантика і структура всіх дериватів.

Дієслово говорити, що є базовим словом гнізда, слугує найповнішим позначенням акту мовлення, а отже, має широкий діапазон словотворчих зв’язків. Група слів із значенням мовлення продовжує поповнюватися новими лексемами, це явище відбувається у зв’язку з ускладненням і змінами форм спілкування. У СГ говорити знайшли відображення явища опосередкованої мотивації та черезступінчатого словотвору. Так, у гнізді відсутня пряма мотивація дієслова договорятися, тобто у сучасній українській мові немає дієслова договоряти, хоча дана модель утворення доконаного виду від недоконаного за допомогою суфікса -я- функціонує у сучасній системі мови й представлена у СГ говорити. Наприклад:

 

говорити говорити

до-говорити в-говорити

договоряти вговор-я-ти

договоряти-ся вговоряти-ся і т. д.

 

Словотвірна структура дериватів гнізда, як і багатьох одиниць із значенням мовлення, характеризується здатністю до варіювання тільки в певних параметрах, однак звукові модифікації здійснюються при збереженні цілісності й тотожності одиниць. Так, група дериватів, мотивованих дієсловом говорити, відрізняється наявністю фонетичних варіантів – таких видозмін звукової оболонки похідних, які не викликають семантичних і морфологічних змін, наприклад: говірливий/говорливий, уговор/уговір, відговорити/одговорити та інші. При цьому слід зазначити нестандартність впливу кожного з варіантів на оформлення його похідних.

Словотворча структура дериватів виявляється у їх здатності членуватися на складові частини: говорити говор-лив-ий говорлив-ість і т. п. В основі будови СГ дієслова говорити лежить принцип ієрархії, послідовної підпорядкованості. Таким чином, усі члени гнізда, крім базового, є похідними словами, а СГ базується на основі живих словотворчих відношень.

СГ з вершиною говорити в сучасній українській мові належить до гнізда-дерева, що неоднорідне за складом, до нього увійшло 97 дієслів (у тому числі 14 дієприкметників), 81 іменник, 27 прикметників, 4 прислівники, тобто СГ з вершиною говорити нараховує 209 похідних (без базового) слів. Похідні гнізда розташовані на п’яти словотворчих ступенях, тобто глибина гнізда – п’ять дериваційних кроків. Мотивуюча база СГ говорити у сучасній українській мові складається із 81 слова. Ширина гнізда – 26. Основні словотворчі процеси у гнізді проходять на І-му, ІІ-му та ІІІ-му ступенях словотвору. З ІV-го кроку деривації починається різке згасання словотворчої активності похідних гнізда. Статистична формула СГ дієслова говорити: 210-5-26-130-81.

Провідним процесом у поповненні словникового складу мови є творення нових слів із наявних у мові елементів. Тенденція до лексичного збагачення мови активізує резерви словотвору, зумовлює пошук шляхів продукування нових слів. В утворенні похідних СГ дієслова говорити взяли участь п’ять способів словотвору: 1) постфіксальний (обговорювати-ся) ; 2) префіксальний (від-говорити) ; 3) суфіксальний (говірк-ість) ; 4) складання (радіо/переговори) ; 5) абревіація (соц/договір).

Cуфіксація у СГ говорити – найбільш поширений спосіб утворення слів. 142 деривати, а це – 68% від загальної кількості похідних СГ, утворюються цим способом за допомогою 42 словотворчих афіксів. Мінімальна кількість у СГ складних слів – усього 6 дериватів, однак у сучасній мові помітна тенденція до збільшення кількості складних утворень.

СГ з вершиною говорити – складна одиниця, що об’єднує 130 словотворчих ланцюжків (далі СЛ) та 81 словотворчу парадигму (далі СП). Найбільш поширеними з погляду частиномовної належності структурами є: ДДДД – 17 СЛ, ДДД – 16 СЛ, ДДІІ – 14 СЛ. У СЛ часто вживається ланка: Д Д, Д І, що свідчить про найбільшу словотворчу активність кореня базового слова в утворенні дієслів та іменників. У СГ 48 кільцевих та 83 лінійних СЛ. СП у СГ говорити може нараховувати від 1 до 22 членів. Основною словотворчою силою гнізда є дієслова, деривати (мотивуючі й мотивовані) розташовані у СГ так: говорити 40 (26) 86 (41) 66 (13) 16 (1) 1 (0), де перше число – кількість похідних, а друге – мотивуючих.

СГ