Структурно-семантичні особливості англійських фразеологізмів з колоративним компонентом

2) структурно семантичну стійкість, що ґрунтується на немодельованості стійкого сполучення. Цю особливість добре видно при перекладі фразеологізму з однієї мови на іншу: as whibe as death – білий, як полотно; to know black from white – дещо знати, розуміти; to look the black side – песимістично дивитись на щось;

3) стійкість значення і лексичного складу фразеологізму, які сполучають до того, що сполучення стали традиційними моделями; вони важко змінюються (більшість із них у даний час не змінюється взагалі). Лексичні компоненти фразеологізму зберігають загальне визначення сполучення і не дозволяють змін за винятком таких поодиноких випадків, коли значення стосується споріднених явищ, наприклад: to turn a blind eye; to turn a deaf ear – ігнорувати не звертати уваги; quilt makes go round; chastity is its renvard – доброчесність сама по собі винагорода. Окрім таких випадків і фразеологічних етнонімів (типу to play truant – to play hokey – прогулювати уроки) фразеологізми не виходять за межі своєї нормативності.

4) синтаксична стійкість фразеологізмів полягає у тому, що вони мають певний порядок слів, який лише зрідка може порушуватись шляхом додавання до нього поодиноких лексем [88; 34].

Таким чином стійкість фразеологічної одиниці – це сукупність притаманних їй різноманітних типів мікро стійкості.

Однак В. П. Жуков під стійкістю розуміє міру, ступінь семантичної цілісності, нероздільності компонентів. На його думку стійкість органічно пов’язана з ідеоматичністю, тобто із смисловою нероздільністю фразеологізму. Вона виступає формою виявлення ідеоматичності щодо конкретного фразеологізму. Іншими словами, стійкість – це міра ідеоматичності.

Виходячи з цього, слід визнати, що фразеологізми з цілісним немотивованим значенням типу “like blue murder” (дуже швидко) володіють більшою стійкістю, ніж фразеологізми з цілісним мотивованим значенням типу “black ingratibude” (чорна невдячність), а ці останні відрізняються більшим “коефіцієнт стійкості” [9; 31], ніж ФО з частково цілісним значенням типу “black country” (чорна країна). Чим стійкіший в цьому сенсі фразеологізм, тим в більшій мірі його компоненти деактуалізовані в семантичному відношенні і навпаки.

Як бачимо визначення стійкості фразеологізму у В. П. Жукова більш узагальнене, в його основу покладено рівень семантичної цілісності, у той час як О. В. Куліш пропонує цілу систему мірко-стійкості.

 

ФО складаються з компонентів. Одні компоненти – потенційні слова [363; 20], оскільки слова будучи складовою частиною повністю переосмислених фразеологічних одиниць, втрачають своє пряме співвідношення, деактуалізовуються. Інші компоненти в складі фразеологізмів з частково переосмисленим значенням являються словами. У фразеологічних реченнях вони не можуть виділятися як члени речення. Не можуть вони виділятися як члени речення в тексті. Як у ФО зі структурою словосполучення, так і в одновершинних ФО. Членом речення виступає сама ФО. ФО – речення можуть також вживати я к головні або підрядні речення. Фразеологізми не можуть поєднуватися або співвідноситися з іншими членами речення, з якими поєднуються або співвідносяться ФО в цілому.

Потенційне слово не має самостійного лексичного значення ще й тому, що не володіє смисловою структурою, а виступає елементом смислової структури фразеологізму. Ми розмежовуємо компоненти ФО і компоненти складного слова. Компоненти (або за визначенням О. В. Куліпа “лексеми”) можуть мати форму словозміни і сполучатися з перемінними елементами в фразеологізмах з константно-варіантно-перемінною і перемінною залежностями складового типу to be (feel, look) blue about the gilles – мати нездоровий вигляд.

Крім того, компоненти ФО допускають словосполучення з перемінними елементами при оказіональних стилістичних оновленнях. Широко розповсюджена в таких випадках буквалізація всієї ФО або виділення з її складу компоненту з буквальним значенням неможливе у відношенні компонентів складних слів.

Таким чином, ФО являється в основному сполученням потенційних слів при повному переосмисленні і сполучення слів і реальних слів при частковому переосмисленні.

 

Однією з перших ґрунтовних класифікацій у якій структурно розглядався зв’язок між складовими частинами сполучення, була класифікація В. В. Виноградова, у якій розрізняють три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, сполучення і зрощення [121; 22].

Фразеологічні єдності – це сполучення, у яких зберігається ознака семантичної роздільності складових частин, а звідси, і часткова умотивованість загального значення, наприклад: black snip “паршива вівця”, black art “чорна магія”.

Фразеологічні зрощення – це найскладніші стійкі сполучення, їх нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів, наприклад: every bean its black – немає чоловіка без води, between the devil and the flew sea – між молотком і ковадлом; між двох вогнів.

О. В. Куліп виділив в англійській мові п’ять основних структурних типів ФО.

1. Одновершинні ФО, тобто фразеологізми, які складаються з одного значущого і одного незначущого компоненту, або одного значущого і двох або трьох незначущих компонентів.

2. Фраземи, тобто фразеологічні одиниці зі структурного підрядного і сурядного словосполучення.

3. ФО з частково предикативною структурою (тобто компоненти ФО + підрядне речення або підрядне речення без компонента, що тим визначається).

4. Дієслівні ФО зі структурою фраземи з дієсловом в інфінітивні і зі структурою речення з