Суспільний рух польської шляхти Правобережної України в 1795-1830-х роках

Дніпропетровський національний університет

 

Громакова Наталя Юріївна

 

УДК: 94 (477+930: 25)

 

 

07. 00. 01 – історія України

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Дніпропетровськ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті.

Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент СВІТЛЕНКО Сергій Іванович, завідувач кафедри історії України Дніпропетровського національного університету.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор БАЖЕНОВ Лев Васильович, Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет (м. Кам’янець-Подільський), директор Центру дослідження історії Поділля кандидат історичних наук, доцент КУЛІКОВСЬКА Ганна Мар’янівна, Волинський державний університет (м. Луцьк), доцент кафедри нової та новітньої історії.

Провідна установа: кафедра історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету ім. Т. Шевченка (м. Київ).

Захист відбудеться “ 13 ” березня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 051. 14 при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 307.

З дисертацією можна ознайомитись Науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий 6 лютого 2002 р.

 

Актуальність теми дослідження. Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. в українських землях, зокрема на Правобережжі, розвивався складний процес ідеологічного й організаційного генезису та становлення польського шляхетського суспільного руху, що вплинув як на суспільно-політичне життя регіону, так і на виникнення культурницьких та громадсько-політичних рухів упродовж усього ХІХ ст.

Дослідження руху польської шляхти в контексті суспільно-політичної історії України є важливим завданням вітчизняної історичної науки, оскільки шляхетські змагання кінця XVIII – першої третини ХІХ ст. мали суспільно-політичну спрямованість, що проявилося у зіткненні двох ідеологій – польської великодержавної та російської імперської.

Вивчаючи проблеми польського шляхетського суспільного руху на Правобережній Україні, необхідно у першу чергу звернути увагу на генезис руху та його джерела. Суспільний рух польської шляхти слід розглядати як уламок, своєрідний репрезентативний елемент соціально-політичної моделі Речі Посполитої, про що свідчать ідеологія та практична діяльність його учасників. З іншого боку, оскільки суспільний шляхетський рух водночас був і національно-визвольним, інтерес представляють контакти його учасників з діячами російського визвольного та українського суспільного рухів. Визначення сутності шляхетського суспільного руху дозволить з’ясувати проблему типологізації громадсько-політичних рухів у цілому, вивчити їх синхронність і асинхронність у народів Східної Європи.

Дослідження проблем суспільного руху польської шляхти на Правобережжі ґрунтується на історіографічному та джерельному матеріалі, що висвітлює становлення та особливості руху в регіоні, його вплив на суспільство в українських землях. Втім дотепер не створено цілісного уявлення про особливості якісно нового етапу генезису, ідеологічного та практичного становлення руху, його еволюції упродовж 1795-1830-х років. Такий стан не дозволяє говорити про ґрунтовне вивчення предмету і потребує на додаткове студіювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Вивчення проблем суспільного

руху польської шляхти на Правобережній Україні відбувалося згідно з держбюджетною темою кафедри історії України Дніпропетровського національного університету “Українське суспільство середини XVII-XX ст. у контексті трансформації національної самосвідомості” (д/б № 05-81-98, д/р № 0198U003752) та комплексною програмою в межах всеукраїнської координаційної наукової програми “Історія етнонаціональних процесів в Україні”.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб висвітлити генезис, становлення та еволюцію польського шляхетського суспільного руху на Правобережжі в 1795-1830-х роках, визначити його місце і роль в історії України.

Відповідно до мети в дисертації розв’язуються наступні задачі:

- піддати критичному аналізу історіографічний доробок і визначити стан історіографічної розробки проблеми;

- дослідити процес генезису польського шляхетського руху, встановити чинники, що його обумовлювали;

- визначити сутність та еволюцію ідеології польського шляхетського суспільного руху, її регіональні особливості;

- проаналізувати головні ідейні тенденції в польському русі шляхти, виявити його внутрішні течії;

- охарактеризувати основні форми та методи діяльності учасників руху, розглянути їх розвиток та своєрідність на Правобережній Україні.

Об’єктом роботи стала історія польського шляхетського суспільного руху в період боротьби за державне відродження Польщі.

Предметом даного дисертаційного дослідження є суспільний рух польської шляхти Правобережної України в 1795-1830-х роках, зокрема його генезис, ідеологія та практична діяльність учасників.

Хронологічні рамки роботи – 1795-1830-ті роки – зумовлюються тим, що саме в цей період змінюються мета і завдання польського дворянського суспільного руху на Правобережній Україні, відбувається еволюція його ідеології та практичної діяльності. Нижній хронологічний рубіж визначається третім – останнім поділом Речі Посполитої (1795 р.), коли Правобережна Україна остаточно увійшла до складу Російської імперії; а верхній – періодом 1830-х рр., що характеризуються трансформацією ідеологічних настанов та практичної діяльності учасників шляхетського суспільного руху Правобережжя в напрямку його демократизації.

Історико-географічні межі роботи обумовлюються тим, що саме регіон Правобережної України впродовж кінця XVIII – першої третини ХІХ ст. став ареною польських національно-визвольних змагань. З кінця XVIII ст. на Правобережжі розгорнулася боротьба між поляками, які становили місцеву еліту, та новою російською владою за соціально-політичний та культурний вплив у регіоні, що зумовила посилення шляхетського суспільного руху.

Методологічною