Суспільний рух польської шляхти Правобережної України в 1795-1830-х роках

Новий етап генезису шляхетського суспільного руху на Правобережжі, що тривав упродовж 1760-х – 1800-х рр., був зумовлений внутрішньо- та зовнішньополітичними чинниками, а також інкорпорацією суспільства регіону до російської загальноімперської структури. На формування руху вплинули національно-релігійний, етнокультурний, соціально-економічний та історико-психологічний чинники, що ґрунтувалися на маргіналізації місцевої польської еліти відносно українського загалу населення. Традиційна орієнтація на іноземну допомогу сприяла оформленню профранцузької та проросійської течій польського шляхетського суспільного руху, які відрізнялися не лише політичними симпатіями, а й формами та методами своєї діяльності.

Розвиток ідеології учасників суспільного руху шляхти на Правобережжі відбувався в два етапи: 1810-ті – 1820-ті роки (оформлення ідейних засад руху) та 1830-ті – 1840-ві рр. (еволюція світогляду), й характеризувалося синтезом традиційних шляхетських концепцій та новітніх європейських теорій. Ідеологічна сутність шляхетських змагань полягала у поєднанні національно-визвольних ідей з суспільно-політичними. Цей синтез зумовив виокремлення ідейних течій – консервативної, поміркованої та ліберальної. Ідейні засади шляхетського суспільного руху знайшли втілення в програмних документах товариств.

Своєрідність ідеології учасників руху на Правобережжі відзначалася соціальною поміркованістю, маргіналізацією місцевої польської еліти відносно загалу населення та широкою опозиційністю до російської влади, а також міфологізацією регіональної історії, початок якій було покладено польськими романтиками. На формування регіональних особливостей ідеології польського шляхетського руху в українських землях вплинуло й встановлення контактів з учасниками паралельних російського та українського суспільних потоків. Особливістю трансформації світогляду шляхетських опозиціонерів на Правобережній Україні стала постановка національного питання (Статут “Співдружності польського народу”) та залучення до опозиційної діяльності шляхти українців-студентів Київського університету, що свідчить про демократизацію руху. Сепаратистські тенденції в середовищі учасників змагань на Правобережжі, що проявилися в цей період, завадили оформленню єдиної політичної програми, посилили ідейно-тактичні розбіжності і спричинилися до остаточного розколу між учасниками шляхетського суспільного руху.

Особливість практичної діяльності учасників шляхетського суспільного руху виявилася у поєднанні традиційних форм та методів (просвітництва, агітації, самовдосконалення) зі збройною боротьбою, що свідчило про адаптацію до вимог часу та набуття загальноєвропейських рис. Упродовж 1795-1830-х рр. найпоширенішими формами стали польські легіони, масонські ложі, студентські та таємні товариства. Аналіз форм та методів діяльності шляхетського суспільного руху свідчить про його політизацію та демократизацію в 1830-х рр.

Польський шляхетський суспільний рух 1795-1830-х років на Правобережній Україні розвивався, з одного боку, як складова частина загальношляхетського руху, про що свідчать хронологічні межі та чинники генезису, типологічна сутність ідеології його учасників та поширення традиційних форм та методів боротьби. З іншого боку, він мав значні регіональні особливості, які найопукліше проявилися в опозиційності до влади та національному консерватизмі. Ця опозиційність, що у свідомості багатьох учасників руху зводилася до захисту своїх споконвічних прав та привілеїв, нагадувала середньовічний сепаратизм феодального європейського суспільства. Але в ній простежується і часто несвідоме відстоювання засад майбутнього громадянського суспільства.

 

 

1. Громакова Н. Ю. Демократизація польського дворянського руху на Правобережній Україні в 1830-1840-х роках // Гуманітарний журнал. – 1999. – № 2. – С. 112-122 (0, 6 др. арк.).

Громакова Н. Ю. Масонство і польська дворянська опозиційність на Правобережній Україні // Збірник наукових праць молодих вчених. Історія. Вип. 1. – Дніпропетровськ: Видавництво ДДУ. – 1999. – С. 22-32 (0, 5 др. арк.).

Громакова Н. Ю. Суспільний рух польської шляхти на Правобережній Україні у контексті української історії: до постановки проблеми // Грані. – 2000. – № 3. – С. 26-28 (0, 5 др. арк.).

Громакова Н. Ю. Боротьба польської шляхти і російської адміністрації за українське селянство Правобережжя у 1832-1862 рр. // Питання аграрної історії України та Росії (XVIII – XX ст.). Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам’яті Д. П. Пойди. – Дніпропетровськ: Видавництво ДДУ. – 1999. – С. 82-84 (0, 3 др. арк.).

Громакова Н. Ю. Роль Барської конфедерації у польському дворянському опозиційному русі // Матеріали Першої межрегіональної історико-краєзнавчої конференції (8-9 жовтня 1998 р. м. Дніпропетровськ). – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Видавництво ДДУ. – 1998. – С. 101-104 (0, 3 др. арк.).

 

Громакова Н. Ю. Суспільний рух польської шляхти Правобережної України в 1795-1830-х роках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 01. – історія України, Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2002.

У дисертації здійснено цілісну оцінку генезису, ідеологічного та практичного оформлення шляхетського суспільного руху на Правобережній Україні в 1795-1830-х роках. Застосований у роботі комплексний підхід до вивчення чинників, що впливали на розвиток руху, дозволив визначити особливості та характерні риси шляхетських змагань в регіоні, основні напрямки еволюції впродовж першої третини ХІХ ст.

Дослідження структури шляхетського суспільного руху на Правобережжі дозволяє розглядати його як складову частину загальнопольського суспільного руху кінця XVIII – першої третини ХІХ ст., а також визначили його роль і місце в історії України.

Ключові слова: шляхта, суспільний рух, ідеологія руху, форми діяльності, методи діяльності, інкорпорація, опозиційність.

 

 

Gromakova N. Yu. The Polish Szlachta’s social movement on the Rightbank Ukraine in 1795-1830. – Manuscript.

A thesis submitted for the Candidate’s degree in History with the speciality 07. 00. 01. – History of Ukraine, Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2002.

The thesis deals with the comprehensive appraisal of the genesis, outlook and activity of the Polish Szlachta’s social movement on the Rightbank Ukraine in 1795-1830. Complex approach to the appraisal of reasons had influented on the evolution of the movement, gave an opportunity to determine the peculiarities of Szlachta’s activity in the region, the main directions of its evolution during the first third of the XIXth century.

The researching of the structure of the Szlachta’s social movement on the Rightbank Ukraine permitted to analyse it as the structural part of the Polish social movement of the end of XVIII – the first third of XIXth century. Besides it permitted to determine its role and place in the historical process on the Ukraine.

Key Words: szlachta, social movement, ideology of movement, forms of activity, methods of activity, incorporation, opposition.

 

 

Громакова Н. Ю. Общественное движение польской шляхты Правобережной Украины в 1795-1830-х годах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 01. – история Украины, Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2002.

В диссертации осуществлена оценка генезиса, идеологического и практического оформления шляхетского общественного движения на Правобережной Украине в 1795-1830-х годах. Использованный в работе комплексный подход к изучению факторов влияния на развитие движения позволил определить особенности и характерные черты шляхетских состязаний в регионе, основные направления эволюции в первой трети ХІХ в.

На основе анализа отечественной и зарубежной историографической традиции определено состояние изучения шляхетского движения, обозначен круг основных проблем, требующих дополнительного рассмотрения.

В работе исследуются особенности завершающего этапа генезиса общественного шляхетского движения, определяется соотношение факторов, которые на него влияли (политические, этнокультурные, социально-экономические, национально-религиозные, историко-психологические и т. д.). Рассматривается процесс оформления двух внешнеполитических ориентаций среди участников движения – пророссийской и профранцузской, особенности их деятельности.

Как структурный элемент шляхетского движения 1795-1830-х годов анализируется идеология его участников. Выделены ее составные части, которые синтезировали традиционные (сарматизм, кресовая теория, социальный консерватизм) и новейшие положения (славянофильство, национализм, мессианизм). Вместе с тем в работе дана характеристика региональным особенностям мировоззрения правобережной шляхты, которые повлияли на оформление движения в крае (особенность социально-политической ситуации, маргинализация польской элиты, контакты с декабристами и участниками украинского движения). В ходе исследования выявлено, что эволюция идеологии сопровождалась демократизацией и политизацией движения в 1830-е годы.

Рассматривая идеологию шляхетского общественного движения на Правобережной Украине в 1795-1830-х годах, следует обратить внимание на выделение консервативного, умеренного и демократического течений в процессе становления и оформления движения. Такое размежевание помешало консолидации сил для завоевания независимости, выработке единой программы и тактики борьбы и, в конечном итоге, привело к разгрому шляхетского движения.

Немалое внимание в работе уделено изучению практической деятельности участников движения. Рассмотрены формы и методы оппозиционности польской шляхты, дается их классификация, главным критерием которой выступают радикальность программных установок и тактики. Следует отметить, что основные направления практической деятельности участников движения пережили трансформацию в течение первой трети ХІХ в., одним из последствий которой стало доминирование умеренных форм и средств общественной активности правобережной шляхты.

Изучение структуры шляхетского общественного движения на Правобережье позволяет рассматривать его как составную часть общепольского общественного движения конца XVIII – первой трети XIX в., а также определить его роль и место в украинском историческом процессе.

Ключевые слова: шляхта, общественное движение, идеология движения, формы деятельности, методы деятельности, инкорпорация, оппозиционность.