Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
47
Мова:
Українська
звичайні – більше 70%, біля 15% -чорноземи лучні, також маємо в складі грунтів чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та дерново-опідзолені грунти.
Рослинництво обслуговує тракторно-польова бригада, в якій нараховується 25 тракторів різних марок, в тому числі 4 гусеничних, 9 зернозбиральних комбайнів, 2 силосозбиральні та 2 бурякозбиральні комбайни і інша грунтообробна та посівна техніка, а також автопарк з наявністю 36 автомобілів, реммайстерня, будівельна бригада, столова.
Однією з найважливіших культур, що вирощуються в господарстві, є озима пшениця. Їй буде приділена особлива увага. В структурі зернових ця культура займає 48%. Господарство проводить посів декількох сортів озимої пшениці -Миронівська 61, Миронівська 33, Мірич. Ці сорти ціняться високою врожайністю до 70 ц/га і більше, високим вмістом клейковини, що становить більше 24% та білку -13-%, стійкі до хвороб, користуються на ринку попитом, як цінний товар. В наступні роки передбачається збільшити площі посіву пшениці до 200 га, а за рахунок внесення мінеральних добрив та застосування засобів захисту рослин, збільшити валовий збір до 1875 т в 2002 році.
Ячмінь -сорт “Мірозіі -пивоварний з низьким вмістом білку. В наших умовах урожайність становить 50 ц/га.
Горох -сорт “Лілеяі -бобова культура, має високі харчові якості, урожайність 27 ц/га.
З технічних -цукрові буряки. Незважаючи на те, що процес вирощування складний і клопіткий, ця культура в господарстві необхідна, як продукт харчування, а також як корм для годівлі тварин, отримання цукру та надходження прибутку.
Овочі в господарстві передбачено вирощувати лише для забезпечення їдальні своїми овочами, для харчування працівників та студентів.
Обсяги та структура виробництва продукції рослинництва наведені в табл. 1.
Застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур базується на технологічних картах, складених групою науковців НАУ під керівництвом професора В. П. Гудзя за методикою комп'ютерних розрахунків, що розроблена проректором Мельником І. І.
1.1. Грунтово-кліматичні умови господарства
Темпи росту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур в значній мірі залежать від метереологічних умов.
Кліматичні умови у Васильківському районі Кіївської области є сприятливими для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі й озимої пшениці (Агрокліматичний довідник, 1989).
Територія району має нахил в напрямі з півдня на північ та з заходу на схід. Завдяки цьому географічна широта не впливає на ріст температур з півночи на південь. Температура в південній частині області знижується за рахунок підвищення висоти поверхні над рівнем моря.
Клімат місцевості помірно континентальний.
Територія Васильківського району лежить в північній частині Лісостепу й межує з південними районами зони Полісся. Васильківський район знаходиться на території помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської області. Сума активних температур складає 2500- 0С. Останні весняні заморозки закінчуються в кінці травня, а перші осінні починаються в кінці вересня. Вегетаційний період рослин з температурою вище +5 0С складає 215 днів.
В порівнянні з середніми багаторічними даними температура повітря в перші декади відновлення вегетації рослинами була дещо вищою, а кількість опадів -нижчою на 10- мм. В останні декади вегетаційного періоду температура повітря була дещо вищою за середню багаторічну, проте кількість опадів була меншою. Це відповідно впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційного періоду, надходження поживних речовин із грунту в рослини.
У таблиці 3 наведена детальна характеристика кліматічних умов агрономічної дослідної станції.
Загалом можна відмітити, що погодні умови цього року булисприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня кількість опадів в період наливу зерна зернових культур таросту коренів буряків значною мірою відбилась на отриманомуврожаї.
1.2. Грунти господарства
В структурі грунтів переважають чорноземи звичайні біля 70%, чорноземи лучні -20%, також маємо в складі грунтів лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучніхарактеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється від поверхні до 1, 2-, 5 м в залежності від умов зволоження, що значною мірою впливає на фосфатний режим грунтів. Чорноземи звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість поазоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну). Вміст гумусу 4-, 8 %. Реакція водної витяжки близька донейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і розвитку більшості культур.
В структурі грунтів важливе місце займаютьлучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні грунти відрізняються від чорноземів потужних вкороченимпрофілем, наявністю оглеєння з глибини 130- см, що чіткопроявляється у сизуватому забарвленні й наявності ржавих плям, відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 10
% HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться внепомітній формі.
По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунтивідносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.
Лучно-чорноземний грунт має до 20% мулу (0, 001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає такожйого зернистість.
Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту
характеризується такими показниками:
0 – 40
Н1 ---- см -гумусовий перший, темно-сірий, вологий,
40 крупнопилувато-легкосуглинковий,
порохувато-комкувата, рихлий, великакількість коренів та трав'янистоїрослинності, ущільнений, перехід малопомітний;
40 – 60
Н2 ----- см -гумусовий другий, темно-сірий, але
20 трохи світліший Н1, вологий,
крупнопилувато-легкосуглинковий, комкувато-зерниста, ущільнений, скипаєвід HCl, перехід поступовий;
60 – 70
НР - ----- см -верхній перехідний,