Система застосування добрив

Кожна культура має свої особливості. Зернові, наприклад, характеризуються коротким періодом живлення. Трави, цукровий буряк відзначаються тривалим періодом поглинання поживних речовин. На використання рослинами елементів мінерального живлення значною мірою впливають умови навколишнього середовища, такі як вологість ґрунту, його аерація, температура, світло, реакція ґрунтового розчину тощо. При складанні системи удобрення враховують обсяг виробництва органічних добрив, необхідність проведення хімічної меліорації ґрунтів, культуру землеробства, біологічні особливості вирощуваних рослин і сортів, заплановану врожайність, наявність мінеральних добрив, рекомендації науково-дослідних установ тощо.

В системі удобрення культур в сівозміні потрібно враховувати: місце і норми внесення меліорантів, органічних добрив, туків та насичення ними сівозміни.

Згідно з системою удобрення щороку коригують план застосування добрив у сівозміні.

Норми внесення добрив визначають такими методами:

1) використання результатів польових дослідів з добривами;

2) балансово-розрахунковим;

3) комплексним;

4) економіко-математичним.

В результаті проведення польових дослідів з добривами встановлюють

рекомендовані норми добрив при складанні системи удобрення культур сівозміни. Із балансово-розрахункових методів поширені такі: розрахунок норм добрив за запасами поживних речовин у ґрунті на запланований врожай; розрахунок норм добрив на приріст врожаю. Суть першого полягає у визначенні норм добрив за різницею між виносом поживного елемента запланованим врожаєм і наявністю цього елемента в ґрунті. При цьому враховують коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту і добрив.

Основною відмінністю другого методу від першого є те, що розрахунки норм добрив здійснюють на величину приросту врожаю

 

 

В господарстві запрограмована п’ятипільна зерно просапна польва сівозміна, загальна площа ріллі якої становить 300 га

Схема сівозміни:

• Горох
• Озима пшениця
• Цукровий буряк,
• Кукурудза на зерно
• Ячмінь

 

 

Для визначення балу бонітету використовують формули:

Де, Бах – бал агрохімічного бонітету

Пф – фактичний показник

Пет – єлем показн. вмісту

Для визначення загального балу бонітету:

Де, Б1…Б5 – Бали показники окремих показників.

Вміст гумусу 6%

Кислотність рН 7%

Сума увібраних основ Ca + Mg 30 мг екв/100г грунту

Вміст рухомого азоту 200 мг/кг грунту

Вміст рухомого фосфору 180 мг/кг грунту

Вміст обмінного калію 160 мг/кг

Визначення балів бонітету грунту господарства:

Бах:

4, 5: 6 х 100 = 75%

6, 1: 7 х 100 = 87%

20, 8: 30 х 100 =90, 7%

80: 180 х 100 = 44, 5%

106: 160 х 100 = 66, 3%

Загальний агрохімічний бал:

Рівень родючості грунту агрохімічного бонітету є основою для визначення базової урожайності с/г культур яку можна отримати за формулою:

ДМУц/га = Бзаг х Ц

Де, Бзаг – загальний бал бонітету

Ц – ціна одного балу с/г культури

1. Горох: 72, 7 х 0, 25 = 18, 2 ц/га

2. Озима пшениця: 72, 7 х 0, 47 = 34, 2 ц/га

3. Цукровий буряк: 72, 7 х 4, 22 = 306, 8 ц/га

4. Кукурудза на зерно: 72, 7 х 0, 42 = 30, 5 ц/га

5. Ячмінь: 72, 7 х 0, 35 = 25, 4 ц/га

Визначення приросту врожайності за рахунок використання добрив.

1. Горох: 18, 2 х 0, 45 =8, 20 ц/га

2. Озима пшениця: 34, 2 х 0, 55 =18, 8 ц/га

3. Цукровий буряк: 306, 8 х 0, 55 = 168, 8 ц/га

4. Кукурудза на зерно: 30, 5 х 0, 9 = 27, 5 ц/га

5. Ячмінь: 25, 4 х 0, 55 = 14 ц/га

На основі базової врожайності культур розраховують прирости врожаїв культури від поглинутого добрива у%.

Нормативи приросту врожаїв:

Горох – 40-50

Пшениця озима – 60-80%

Цукрові буряки – 50-60%

Кукурудза на зерно – 80-100%

Ячмінь ярий – 50-60%

Розрахунок запрограмованої урожайності ц/га, визначається за формулою:

Упр = ДМУ + Пр

Де, Упр – програмована урожайність (ц/га)

ДМУ – дійсно-можлива урожайність

Пр – приріст урожаю

1. Горох: 18, 2 + 8, 20 = 26, 4 ц/га

2. Озима пшениця: 34, 2 + 18, 8 = 53 ц/га

3. Цукровий буряк: 306, 8 + 168, 8 = 477, 8 ц/га

4. Кукурудза на зерно: 30, 5 + 27, 5 ц/га

5. Ячмінь: 25, 4 + 14 = 39, 4 ц/га

 

 

Вилугувані чорноземи також лісостепові грунти. За морфологічними ознаками займають проміжне положення між опідзоленими й типовими. Відсутня елювіально-ілювіальна (Е-І) диференціація профілю, тобто не спостерігається присипки та ознаки ілювійованості, але карбонати вимиті глибоко (глибше 60 см), найчастіше – в нижній перехідний горизонт.

Гумус – 4. 4%, pHсольове – 6. 1, гідролітична к-ть – 1. 0, Са2+ – 22. 6,

Mg2+ – 0. 90, Ступінь насичення основами – 96%, рухомий Р2О5 – 105

Обмінний К2О – 140