Система застосування добрив

Роботи з приймання добрив на збереження проводять під керівництвом відповідальної особи.

До роботи з мінеральними добривами допускаються особи не молодші 18 років, визнані придатними за станом здоров'я і мають посвідчення на право роботи на відповідних машинах.

Роботи на складах мінеральних добрив проводять у спецодязі з бавовняної пилонепроникної тканини, рукавицях і чоботах.

Особливі вимоги необхідно виконувати при роботі на машинах типу МВС і МГУ. Живильний кабель машин підключають до електромережі напругою 330 В. При цьому особливу увагу звертають на правильність і надійність підключення жили заземлюючого кабелю. Усі механізми випробують без навантаження. При русі машини стежать, щоб кабель не потрапив під гусеницю. Забороняється залишати ходові електродвигуни під напругою. При короткочасних зупинках і зупинках для огляду машини відключають головний автомат.

Забороняється знаходитися перед рушієм під час роботи; змазувати і чистити машину на ходу; розкривати шухляди з електроапаратурою; ремонтувати машину, не відключивши неї від живильного стовпчика; експлуатувати несправну машину; транспортувати машину, не відключивши живильний кабель.

Водій повинен уважно стежити за проїзною частиною при русі; виїжджати на платформу переднім ходом і по попередньо випробуваному на міцність трапові або настилові.

Для регулювання і змащення вузлів транспортерів необхідні повна їхня зупинка і вимикання електроживлення. Стрічку транспортерів містять у чистоті, не допускаючи її замаслювання. Забороняється переміщати транспортер у робочому положенні, очищати стрічку руками при його роботі, а також накидати неї на ведучий ролик.

Розтирання і здрібнювання твердих мінеральних добрив. До обслуговування машин допускаються особи, що пройшли навчання й інструктаж з техніки безпеки при роботі з розтирачем-подрібнювачем. Запалювання машини проводять у спеціально передбачених місцях по кутах бункера, позначених написом «ДК».

Підніматися в бункер розтирача-подрібнювача можна тільки за допомогою передбаченої для цієї мети сходів. При переїздах розтирач-подрібнювач переводять у транспортне положення. Причіпний пристрій трактора в транспортному положенні повинен бути піднятим на висоту не більш 500 мм.

Перед початком роботи оглядають місця кріплення основних вузлів, перевірюють, чи є огороджувальні щитки і захисні кожухи, переводять пристрій для видалення мішкотари в робоче положення. Перед включенням приводу машини тракторист дає попереджуючий сигнал.

Категорично забороняється: перевозити людей у бункерах розтирача-подрібнювача, переїжджати з завантаженим бункером розтирачем-подрібнювачем, працювати без опущеної опорної лапи, регулювати і ремонтувати вузли при включеному двигуні трактора, розтарювати і подрібнювати добрива в складах без штучної вентиляції, працювати без захисних кожухів і огороджувальних щитків, працювати без засобів індивідуального захисту.

Внесення твердих мінеральних добрив. Працювати на машинах для внесення добрив дозволяється в спеціальному одязі з пилонепроникної тканини, гумових чоботах і рукавичках, респіраторі;

Кузовні машини і тукові сівалки можна заправляти тільки при повній зупинці агрегату.

Забороняється перевозити людей у кузові причепа, знаходитися поблизу розкидають органів під час роботи.

Під час розвантаження цистерн забороняється проводити ремонтні роботи, пов'язані з кріпленням з'єднань, що знаходяться під тиском.

Забороняється використовувати стаціонарний компресор, що не має аварійної сигналізації, не постачений манометром, попереджувальним клапаном і термометром, при висвітленні менш 60 лк, відсутності заземлення, після закінчення терміну дії останніх іспитів.

Робота з мінеральними добривами в захищеному ґрунті. До роботи з мінеральними добривами не допускаються вагітні жінки, матері, що годують, а також особи, що мають рани, які не зажили.

Перед входом на склад приміщення попередньо провітрюють. У ньому не можна курити, користуватися відкритим вогнем, споживати їжу і воду. Обслуговуючий персонал знаходиться в приміщенні складу тільки під час виконання усередині складських робіт. Весь інший час склад повинен бути закритий на замок. Якщо під час роботи використовують респіратор, то через щогодини роблять 10-хвилинну перерву для відпочинку на свіжому повітрі.

Після роботи з мінеральними добривами знімають спецодяг, протирають рушником шию, обличчя і руки, потім миють їх водою з милом або приймають душ.

При отруєнні добривами потерпілого виводять з зони небезпеки, звільняють від забрудненого та тісного одягу, забезпечують приплив свіжого повітря, не даючи охолоджуватися тілу. При утраті свідомості дають вдихнути нашатирний спирт.

 

 

Шкідливий вплив мінеральних добрив виникає при

їх проникненні у водні джерела, накопиченні у вищедопустимих нормах у рослинах, фітотоксичній дії і порушенні природного кругообігу елементів. Причиною такого негативноговпливу може бути: недотримання технічних умов транспортування і зберігання добрив, по рушення технології використання, низький рівень очищення від шкідливих домішок, недосконалість форм добрив, що використовуються і недостатнє вивчення закономірностей впливу на біосферу.

З одного боку, метали – мікроелементи, які впливають на формування врожаю і якості продукції і є важливим компонентом ґрунтів, а з іншого – надмірне надходження важких металів у біосферу в результаті господарської діяльності викликає забруднення ґрунтів і рослин.

Слід зауважити, що на відміну від атмосфери і гідросфери, де відбувається самоочищення від важких металів, ґрунти такої здатності практично не мають, в результаті чого, вони стали основним середовищем, яке накопичує важкі метали. Основна маса металів, хоча і викидається в атмосферу, але досить швидко поступає на поверхню ґрунтів. Значна їх кількість включається у ґрунтоутворювальні процеси, деяка частка металів поглинається сільськогосподарськими культурами і відділяється з врожаєм. Забруднення ґрунтів важкимиметалами негативно впливає на мікроорганізми, у ґрунті порушуються процеси азотфіксації, нітрифікації, мінералізації рослинних залишків.

Проведений аналіз наукової літератури та положень нормативно-правових актів дає підстави для виділення наступних характерних рис екологічної безпеки довкілля привикористанні, транспортуванні і зберіганні мінеральних добрив:

• екобезпека добрив є невід’ємною складовою екологічної безпеки довкілля;
• допускається наявність прийнятного рівня ризику при використанні добрив;
• необхідне прийняття та дотримання спеціальних правил та нормативів оцінки ризику;
• досягнення екобезпеки добрив повинне здійснюватись із дотриманням принципу перестороги, обумовленого відсутністю науково обґрунтованих даних щодо ступеня можливоїнебезпеки добрив для людини та принципу попередження заподіяння шкоди довкіллю.

Отже, екологічно безпечні мінеральні добрива – це засоби підвищення врожайності сільськогосподарських культур із мінімальним умістом шкідливих речовин, пристосовані до певних ґрунтово-кліматичних умов і виготовлені з використанням сучасних еколого безпечнихтехнологій, які не призводять до забруднення довкілля. Досягнення екологічної безпеки технологій застосування мінеральних добрив повинно здійснюватись комплексом заходів нормативно-правового, організаційного та технологічного плану

 

 

Система удобрення культур – це комплекс обґрунтованих, організаційних, господарських заходів, спрямованих на підвищення родючості грунту, вирощування високих врожаїв с\г культур.

Після системи застосування удобрень ми отримали середній рівень програмування врожаю та його приріст. Насичення сівозміни таке:

Органічними добривами 24 т\га, мінеральними 111 т\га (N – 41, P2O5 – 34, K2O – 36). В системі удобрення використовують такі добрива: аміачна селітра, суперфосфат гранульований. Коефіціенти використання добрив такі: N- 76%, P2O5 – 32%, K2O -68%.

 

1. Дмитренко П. О., Колобов М. Л. та ін. «Довідник по удобренню с\г культур» Київ, 1967 рік
2. Купчик В. І. та ін. «Комплекс індивідуальних завдань до виконання курсової роботи з агрохімії» Біла Церква, 2005 рік.
3. Список використаних джерел
4. Бердніков О. М. Баланс азоту, фосфору, калію К. : ДІА, 2010. – С. 48-54.
5. Білецька Г. А. Геологія з основами геоморфології: метод. вказівки для студ. напряму підготов. «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» /: ХНУ, 2009. – 69 с.
6. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L’VIV UNIV. Серія біологічна. 2002. Вип. 31. С. 111-115
7. Вісник Сумського національного аграрного університету випуск 4, 2011
8. Геркіял О. М. Г. М. Господаренко., Ю. В. Коларьков, Агрохімія. – Умань, 2008. – 300с.
9. Городній М. М. Агрохімія: Підручник – 4 – е вид., переробл. та доп. – К: Аристотель, 2008 – 936.
10. Господаренко Г. М. Агрохімія. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2010. – 400 с.
11. Гудзь В. П., А. П. Лісовал, В. О. Андрієнко, М. Ф. Рибак ЗЕМЛЕРОБСТВО З ОСНОВАМИ ГРУНТОЗНАВСТВА І АГРОХІМІЇ //Всеукраїнська ділова газета «Аграрний тиждень». – 2009. – № 3. – С. 10.
12. Дацько Л. В. Розрахунок балансу поживних речовин у землеробстві України. // Посібник хлібороба 2008р.
13. Дегтярьова В. В, Тихоненка Д. Г. Практикум з ґрунтознавства Харків «Майдан» 2009