Система застосування добрив

 

 

Розміщення органічних добрив у сівозмінах розпочинають із встановлення місця і норми їх внесення. Гній і компости вносять під оранку в сівозмінах Лісостепу – в 2-3 полях. Норма внесення гною залежить від культури, попередника, родючості ґрунту і запланованого врожаю. Вони можуть коливатися від 20 до 40-60 т/га і більше. Гній і компости доцільно вносити в першу чергу під озиму пшеницю, цукрові буряки, картоплю, кукурудзу, огірки, цибулю. Слід також ураховувати рекомендовану для даної зони насиченість з метою визначення рівня забезпечення господарства органічними добривами.

При внесенні органічних добрив у 10-пільній сівозміні на двох полях по 30 т/га та двох – по 25 т/га загальна їх кількість буде становити 110 т на 1 га сівозмінної площі (насиченість – 11 т). З інших місцевих добрив вносять гноївку, найчастіше для підживлення просапних культур у нормі 3-5 т/га, і пташиний послід під культивацію – 5-6 ц/га або разом з мінеральними добривами при сівбі – 30 кг/га.

 

 

При розробці системи застосування добрив у сівозміні дуже важливим питанням є визначення оптимальних норм мінеральних добрив. Для їх встановлення використовуються декілька способів, найбільш поширеними з яких є середні рекомендовані норми, що ґрунтуються на безпосередніх результатах польових дослідів, та розрахункові норми балансовими методами.

При розробці системи удобрення використовують середні рекомендовані норми наукових установ. При цьому рекомендують найбільш ефективні для умов господарства строки внесення (основне, передпосівне, припосівне, підживлення). Вносити мінеральні добрива доцільно в першу чергу під ведучі культури сівозміни. У зоні Лісостепу мінеральні добрива вносять в основному під цукрові буряки, озиму пшеницю, кукурудзу, картоплю, овочеві культури.

В умовах нестійкого і недостатнього зволоження (70-80%, а при можливості і 80-90%), мінеральні добрива доцільно планувати на осіннє внесення під основний обробіток ґрунту і в невеликих дозах (10-15 кг поживної речовини) при сівбі в рядки і лунки. При нестачі добрив під деякі культури можна обмежитися їх післядією, що були внесені під основні культури, і припосівним удобренням. Останнє виправдовує себе з економічної та агрономічної точки зору, особливо на низько- і середньоокультурених ґрунтах. Ефективним засобом використання добрив є підживлення озимих зернових культур азотними або повним мінеральним добривом, а цукровий буряк – азотним. Під ведучі культури сівозміни рекомендується поєднання органічних і мінеральних добрив.

 

 

Для підвищення агротехнічної та економічної ефективності системи удобрення, розробленої на ротацію сівозміни, щорічно складається план внесення добрив під урожай майбутнього року. Складання річного плану удобрення культур обумовлено рядом причин.

1. Родючість полів сівозміни навіть у межах однієї ґрунтової відміни може значно відрізнятися. Окремі поля можуть мати різний вміст рухомих форм поживних елементів, неоднакову кислотність ґрунту, гранулометричний склад тощо.

2. Нагромадження органічних і закупівля мінеральних добрив у господарстві щороку змінюються, що є причиною порушення їх використання, передбаченого системою, розробленою на ротацію.

3. Зміна структури посівних площ культур, погана перезимівля озимих, яка викликала пересів їх ярими, або несвоєчасність сівби в зв'язку з погодними умовами також вимагають уточнення в розподілі добрив.

Вихідними даними для плану внесення добрив є фактичне розміщення культур на полях сівозміни в наступному році. На поточний рік він складається після закінчення сівби ярих культур; на наступний – для сівозмін господарства і на угіддя поза сівозмінами (сад, луки, пасовища).

При складанні річного плану внесення добрив необхідно враховувати: запланований урожай; ресурси мінеральних добрив та їх асортимент, що планується закупити для господарства на наступний рік; можливості нагромадження місцевих добрив; особливості кожного поля; попередник і його удобрення; досягнення науки і передового досвіду на рік складання плану.

На основі розробленої системи удобрення визначають поле, в якому буде проводитися під урожай майбутнього року вапнування або гіпсування ґрунту. За кислотністю і вмістом поглинутого натрію в ґрунті цього поля визначають норму вапна та гіпсу і відповідного матеріалу.

1. Середні рекомендовані дози мінеральних добрив для основного внесення під культури, передбачені системою добрив, коректуються з урахуванням вмісту в ґрунті поживних речовин. Для коректування доз мінеральних добрив використовують коефіцієнти, рекомендовані науковими установами. При відсутності цих показників у господарстві можна використовувати поправочні коефіцієнти, які наведені в таблиці 10. 1.

 

 

 

 

Застосування органічних і мінеральних добрив є одним з важливихзаходів, спрямованих на підвищення родючості грунту і врожайності с / г культур. При правильному внесенні – дотриманні норм, строків внесення органічних імінеральних добрив під с / г культури, збільшує вміст основнихпоживних речовин: крохмалю, цукру, жирів, білків і вітамінів. В даний час у зв'язку зі складною обстановкою в сільському господарстві однимз найбільш доступних і дешевих добрив є гній. Гній вноситься в господарстві чистий пар, у кількості 6 т / га ріллі. але його внесення малоефективно, так як він вноситься не рівномірно. На наступний рік, де були купи гною на полі з'являється багато бур'янів і тим самим пригнічуютьзростання озимої пшениці. Мінеральні