теоретичні засади соціально-психологічного дослідження сім’ї

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СІМ’Ї

1.1. Визначення сім'ї, її види та особливості сімейних стосунків

1.2. Особливості гармонізації психологічного клімату у родині

1.3. Специфіка соціально-психологічних аспектів міжособистісних взаємин у подружжі

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СІМ’Ї

2.1. Методологія діагностування подружніх відносин

2.2. Аналіз результатів дослідження

2.3. Основи роботи психолога із подружньою парою та рекомендації щодо оптимізації міжособистісних стосунків

 

 

Кожне суспільство зацікавлене в існуванні міцної, духовно і морально здорової сім’ї як підґрунтя добробуту нації. Це зумовлено тим, що сім’ї надається важлива роль у вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного й соціального прогресу суспільства, поліпшенні демографічних процесів.

Звичайно, для стабілізації й зміцнення сім’ї необхідні чинники та умови соціально-політичного, економічного, ідеологічного та побутового характеру. На сьогоднішній день розроблені деякі заходи, спрямовані на посилення правової, матеріальної та соціальної захищеності сім’ї – удосконалення законодавчої бази, надання адресної матеріальної допомоги соціально-незабезпеченим верствам населення тощо.

Зміни, що відбуваються в житті сім'ї, тісно пов'язані зі змінами й перетвореннями в суспільстві, частиною якого вона є. Як соціальна група, сім'я розв'язує завдання, котрі стосуються осіб, які її складають, а також ті, що торкаються безпосередньо суспільства. Сім'я суттєво впливає на своїх членів, задовольняючи їхні потреби – біологічні, емоційні, психосоціальні та економічні.

Таким чином, особливості сім’ї та взаємин подружжя є важливою сферою дослідження психологічної науки. У соціально-психологічному аспекті вчені досліджували сім’ю з різних боків: психологічну сумісність подружжя та емоційну адаптацію у перші роки після укладення шлюбу досліджували М.М. Обозов, Т.М. Трапезнікова, П.М. Якобсон та ін.; фактори, що впливають на задоволеність шлюбом чоловіків та жінок, розподіл ролей у сім’ї вивчали Ю.Е. Альошина, Л.Я. Гозман; вплив ціннісних орієнтацій та шлюбно-сімейних настанов партнерів на майбутню подружню взаємодію вивчався Л.І. Мороз, Ю.Е. Альошиною, Г.М. Дубчак, Т.В. Говорун; дослідженню шлюбно-сімейних взаємин присвячено чимало праць зарубіжних і вітчизняних фахівців, серед яких М.І. Алексєєва, Ю.Є. Альошина, Т.В. Андрєєва, А.І. Антонов, Т.В. Говорун, Л.Я. Гозман, С.І. Голод, В.М. Дружинін, Г. Крайг, В. Кравець та ін.

Незважаючи на достатню кількість наукових праць, у соціально-психологічному аспекті сім’я досліджувалася не надто поширено, тому актуальність теми курсової роботи зумовлена важливістю дослідження особливостей сім’ї як об’єкту соціально-психологічної роботи. 

Об’єктом дослідження є сучасна сім'я та взаємовідносини між її членами. 

Предметом курсової роботи є специфіка соціально-психологічної роботи з сім'єю. 

Метою курсової роботи є розкриття особливостей сучасної сім'ї як об’єкту соціально-психологічної роботи. 

Відповідно до предмету, об’єкту та мети дослідження було визначені завдання: 

• Дослідження проблеми у науково-психологічній літературі, узагальнення сутності сучасної сім'ї як об’єкта соціально-психологічного дослідження;
• З’ясування соціально-психологічних особливостей функціонування сім’ї на прикладі стабільності шлюбу, подружньої сумісності, задоволеності шлюбом та оптимізації психологічного клімату сім’ї;
• Розкриття діагностики взаємовідносин між подружжям, аналіз та інтерпретація результатів соціально-психологічного дослідження сучасної сім’ї;
• Виокремлення основних шляхів та рекомендацій щодо надання психологічної допомоги родині для оптимізації міжособистісних взаємин.

У процесі написання курсової роботи були застосовані такі методи: аналіз наукової літератури, аналіз і синтез, узагальнення, систематизація, спостереження, експериментальне дослідження та аналіз його результатів.

Теоретична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні соціально-психологічних особливостей сучасної сім’ї на прикладі таких характерних ознак, як стабільність шлюбу, подружня сумісність, задоволеність шлюбом, комунікації в родині, сприятливий психологічний клімат тощо.

Практичне значення курсової роботи полягає в: експериментальній перевірці соціально-психологічних особливостей сім’ї на прикладі дослідження комунікацій в сім’ї, задоволеності шлюбом, задоволеності міжособистісними стосунками у родині; узагальненні отриманих результатів та виокремленні шляхів та рекомендацій щодо оптимізації міжособистісних стосунків подружньої пари.

 

 

 

Маючи на меті дослідження особливостей функціонування сім’ї як суспільного інституту, варто вказати на саме визначення сім’ї, її типологію та специфіку міжособистісних стосунків у подружжі.

Сім'я – це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднані емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою. 

Як зазначає А.Н. Волкова, сім'я – невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям. Сім'я функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою [10, 13].

Сімейні взаємини є офіційними за формою та неофіційними за змістом. Психологічному аналізові підлягають різні аспекти сімейного життя: витоки утворення сім'ї; формування готовності до шлюбу й подружніх стосунків; загальні тенденції розвитку сім'ї, особливості шлюбно-сімейних міжособистісних взаємин та інші соціально-психологічні проблеми. 

Психологія сім'ї вивчає закономірності виникнення, становлення й руйнування родини як специфічної малої соціальної групи, умови та механізми її функціонування. 

Життєдіяльність сім'ї реалізується через основні її функції: 

• матеріально-економічну (бюджет сім'ї, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, набуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил); 
• житлово-побутову (забезпеченість житлом, ведення домашнього господарства, організація побуту); 
• репродуктивну (продовження людського роду);
• комунікативну (створення сприятливого сімейного мікроклімату, внутрішньо-сімейне спілкування, взаємостосунки