теоретичні засади соціально-психологічного дослідження сім’ї

Тест на рівень задоволеності міжособистісними стосунками у шлюбі (Л.Я. Гозман, Ю.Є. Альошина) передбачає дослідження особливостей міжособистісних взаємин у родині, визначає рівень задоволеності чоловіка та дружини своїми сімейними стосунками. 

Дана методика передбачає відповідь опитуваних чоловіка та дружини на 17 закритих питань, до кожного з яких подаються 4 відповіді – від крайньої межі згоди – до крайньої межі незгоди із кожним конкретним висловом, або за логічним змістом питання.

Обробка даних відбувається шляхом додавання балів відповідей, при чому варіанту а приписується 0, б – 1, в – 2, г – 3 бали. А в питаннях № 1, 4, 6, 8, 9, 12, 14, 16 бали рахуються у зворотному напрямку. Рівень задоволеності міжособистісними стосунками у подружжі варіюється від 0 до 51 (середній бал за вибіркою 60 опитуваних у віці від 21 до 54 років склав 29 балів) [11, 18].

«Тест-опитувальник задоволеності шлюбом» (В.В. Столін, Т.Л. Романова, Г.П. Бутенко) призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості/неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній та діагностичній практиці і масово для з’ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді, які можна трактувати як «однозначно так», «однозначно ні» і проміжний варіант. Під час проведення опитування психолог просить подружжя, щоб вони не зловживали проміжним варіантом відповіді, а намагалися відповідати максимально правдиво [21, 128]. 

Обробка результатів опитування відбувається у відповідності до ключа із відповідями, що свідчать про найвищу задоволеність шлюбом. Так, відповіді опитуваних свідчать про їх задоволеність шлюбом, а самі бали відповіді розподіляються за такими показниками, як абсолютно неблагополучні сім’ї; неблагополучні сім’ї; швидше неблагополучні сім’ї; перехідні сім’ї; скоріше благополучні сім’ї; благополучні сім’ї; абсолютно благополучні сім’ї. Найменший показник, що свідчить про загальне незадоволення шлюбом у гострій формі – 0-16 балів, а найвищий показник, і відповідно свідчення високої задоволеності шлюбом – 39-48 балів.

Описуючи особливості методологічної основи дослідження, варто вказати, що опитування кожної подружньої пари відбувалося протягом одного дня, приблизно в один і той же час, між 16.00 і 17.30 (після роботи подружжя). Інтерпретація всіх результатів опитуваних відбувалася протягом тижня. Отже, ми описали методологічну основу дослідження, яке має на меті визначення соціально-психологічних особливостей подружніх стосунків. 

 

2.2. Аналіз результатів дослідження

 

Внаслідок проведення методик для дослідження соціально-психологічних особливостей сімейних стосунків ми отримали результати, які вважаємо вартим розкрити більш детально. 

За методикою «Спілкування в родині» нами були проаналізовані такі результати опитування (рис. 2.1.):

 

Рис. 2.1. Відсоткове відношення опитування сімей щодо їх оцінки спілкування в сім’ї

Таким чином, можемо спостерігати таку загальну картину серед опитаних двадцяти молодих сімей: одна із низьким рівнем спілкування в родині; п’ять – із середнім рівнем спілкування в сім’ї, чотири – мають високий рівень спілкування в родині. 

Також хочемо вказати на загальну тенденцію до вищих балів у чоловіків, яка свідчить про їх доброзичливість і про те, що вони не «зациклюються на домашніх сімейних справах». В той же час – жінки отримують менше балів, потому що ставлять більше вимог до свого шлюбного партнера і засмучуються, коли він не виконує їх очікувань. Також, у відповідності до того, як чоловіки коментували власні відповіді, ми з’ясували, що вони чекають від дружини дружніх та коханих стосунків, а жінки вказали на важливість виконання чоловіком зобов’язань матеріального та морального плану. 

Взагалі отримані результати свідчать про переважаючий середній (50%) та високий (40%) рівень спілкування та взаєморозуміння серед подружжя. Отримані дані є свідченням оптимального показника розвитку комунікації у сім’ї. 

Вкажемо на результати, отримані в ході проведення «Тесту на рівень задоволеності міжособистісними стосунками у шлюбі» (рис. 2.2):

 

Рис. 2.2. Рівень задоволеності міжособистісними стосунками у шлюбі у подружніх пар зрілого віку

 

Як помітно із результатів, зображених на рис. 2.2, переважаюча більшість опитуваних подружніх пар (50 %) мають середній рівень задоволеності міжособистісними стосунками у сім’ї. 

Також насторожує значний відсоток сімей, які мають низький рівень задоволеності сімейними міжособистісними відносинами (40 %). Такий показник вказує на конфліктність очікувань подружжя одне до одного, на не виконання їх домагань, що може бути частою причиною суперечок в родині. Вважаємо, що дані показники свідчать про важливість надання психологічної допомоги подружнім парам для встановлення оптимальних міжособистісних відносин у родині.

Опитавши подружні парі за допомогою «Тесту-опитувальника задоволеності шлюбом», вважаємо вартим вказати на узагальнені дані (рис. 2.3.):

 

Рис. 2.3. Результати задоволеності шлюбом серед опитаних подружніх пар

Отже, проаналізувавши ці дані, ми помічаємо, що серед опитуваних сімей: 2 сім’ї – перехідні у задоволеності шлюбом; 2 сім’ї – швидше благополучні; 4 родини – благополучні у задоволеності шлюбом; 2 сім’ї – абсолютно благополучні, в них спостерігається висока задоволеність шлюбом.

Таким чином, ми спостерігаємо таку загальну картину: 20% родин є перехідними у задоволеності шлюбом, 20% опитуваних сімей є швидше благополучними, 40 % сімей