Теорія і практика підготовки домашніх наставників в україні в другій половині ХІХ століття

Об'єкт дослідження – процес підготовки домашніх наставників у досліджуваний період.

Предмет дослідження – теорія і практика підготовки домашніх наставників у другій половині Х1Х ст.

Мета дослідження – систематизувати теоретичні ідеї та узагальнити практичний досвід підготовки домашніх наставників у вітчизняній педагогічній думці зазначеного періоду.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати ступінь дослідження проблеми підготовки домашніх наставників.

2. Виявити передумови, етапи, тенденції розвитку ідеї підготовки домашніх наставників у педагогічній думці минулого.

3. Систематизувати теоретичні погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів на значення і сутність підготовки домашніх наставників у досліджуваний період.

4. Узагальнити досвід підготовки домашніх наставників другої половини Х1Х століття (мета, завдання, зміст, форми, методи).

5. Намітити шляхи творчого використання прогресивних ідей минулого щодо підготовки домашніх наставників у сучасних умовах.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, філософські положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість соціально-педагогічних явищ, ідеї національного відродження, гуманістичні принципи освіти та методологічні положення “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХ1 столітті”.

Дослідження ґрунтується на принципах науковості, об’єктивності, історизму та системності. 

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є:

- педагогічні ідеї, настанови відомих представників зарубіжної педагогічної науки щодо мети, завдань, змісту, форм і методів підготовки домашніх наставників (І. Гербарт, К. Гельвецій, Д. Дідро, А. Дістервег, М. Квінтіліан, Я. Коменський, Ж. Кондорсе, Лепелетьє де Сен-Фаржо, Дж. Локк, І. Песталоцці, Ж. Руссо, Ф. Фребель); 

- положення та рекомендації стосовно організації підготовки домашніх наставників (Х. Алчевська, Д. Багалій, Б. Глинський, М. Демков, О. Духнович, В. Євтушевський, П. Каптєрев, В. Ключевський, М. Колоколова, П. Литвинський, С. Миропольський, Л. Модзалевський, М. Новіков, В. Одоєвський, М. Пирогов, С. Русова, К.Ушинський та інші);

- концепції розвитку національної системи освіти і педагогічної думки (В. Вихрущ, Л. Вовк, Є. Голубинський, Н. Гупан, Н. Дем’яненко, А. Джуринський, М. Євтух, Т. Завгородня, С. Золотухіна, І. Зязюн, Т. Куликова, І. Курляк, Д. Латишина, В. Майборода, Н. Побірченко, О. Попова, С. Сисоєва, С. Сірополко, М. Стельмахович, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, Т. Сущенко, М. Чепіль, В. Шпак, Л. Штефан, М. Ярмаченко та інші);

- ідеї, положення щодо професійно-педагогічної підготовки фахівців, які представлені в працях Є. Барбіної, А. Бойко, В. Гриньової, В. Євдокимова, О. Іонової, В. Лозової, І. Прокопенка, М. Подберезського, Т. Танько, Г. Троцко та інших.

Методи дослідження :

•історико-педагогічний, теоретичний і системно-структурний методи використовувалися з метою систематизації теоретичних ідей та узагальнення досвіду теорії і практики підготовки домашніх наставників;

•проблемно-цільовий і порівняльний – для аналізу архівних матеріалів, науково-методичної літератури, періодичних видань та нормативних документів досліджуваного періоду; 

•ретроспективний - для виявлення можливостей використання методів, організаційних форм здійснення підготовки домашніх наставників у ВПНЗах України досліджуваного періоду в умовах сучасної національної вищої школи.

Джерелознавча база дослідження: фактичний матеріал, необхідний для дослідження, зібрано в документах офіційного характеру: Збірниках постанов і розпоряджень Міністерства народної освіти (“Положення про домашніх наставників та учителів”), а також в педагогічних журналах досліджуваного періоду: загально-педагогічних – „Журнал Министерства народного просвещения”, „Сборник распоряжений по Министерству народного просвещения”, „Русский педагогический вестник”, „Циркуляр по Харьковскому учебному округу” та спеціальних виданнях – „Учитель”, „Женское образование”, „Журнал для воспитания”, „Журнал для родителей и наставников”, „Воспитание”, „На помощь матерям”, „Педагогический листок”, „Воспитание и обучение”, „Вестник воспитания”, „Семья и школа”, „Образование”, „Гувернантка” та ін. Крім того, вивчалися сучасні педагогічні журнали 1980-2004 рр.: „Рідна школа”, „Початкова освіта”, „Педагогіка”, „Педагогіка і психологія”, „Домашнее воспитание” та ін.

Опрацьовано архівні матеріали фондів Центрального державного історичного архіву України м. Києва (ЦДІАУ), Державного архіву Харківської області (ДАХО). Серед матеріалів ЦДІАУ використані одиниці зберігання фондів: 707 – „Управление попечителя киевского учебного округа”, 442 – „Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора”, 486 – „Киевская палата гражданского суда”, 1252 – „Штаб-офицер корпуса жандармерии в Одессе”, 2039 – „Филиал ЦГИА УСССР в г. Харькове Малиновские - помещики”, серед матеріалів фондів ДАХО – фонд 266 – „Канцелярия директора народных училищ Харьковской губернии”, фонд 654 – „Валковская женская гимназия” та фонд 3 – „Канцелярия Харьковского губернатора”.

Важливу групу джерел у процесі роботи над дисертацією становили праці педагогів-освітян, керівників навчальних округів, освітніх закладів: М. Пирогова (циркуляри, розпорядження, науково-методичні статті), К. Ушинського, В. Одоєвського, П. Каптєрева, Х. Алчевської (хроніка недільних шкіл) та дослідників діяльності її педагогічного колективу (С. Миропольський та ін.).

У процесі дослідження використовувались рукописи відділу рідкісної книги, матеріали фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Центральної наукової бібліотеки Харківського університету імені В.М. Каразіна, Харківської наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, бібліотек Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Поглиблено аналізувались програми і підручники, дидактичні керівництва та посібники з педагогіки досліджуваного періоду, а також науково-педагогічна література, українська та російська періодична преса, дисертаційні та монографічні праці. 

Наукова