Теорія і практика підготовки домашніх наставників в україні в другій половині ХІХ століття

У третьому розділі „Досвід підготовки домашніх наставників у другій половині Х1Х століття” на основі узагальнення й аналізу офіційно-нормативних документів з проблеми підготовки домашніх наставників схарактеризовано зміст, форми і методи підготовки домашніх наставників; висвітлено особливості їхньої педагогічної просвіти на сторінках педагогічної преси; намічено шляхи творчого використання прогресивних надбань минулого в сучасних умовах. 

У ході дослідження доведено: система домашнього виховання і навчання була невід'ємною, офіційно визнаною частиною освітньої структури Російської імперії, тобто „охоплювала всі напрямки народного виховання, що надавало цьому руху відповідні сподівання уряду на моральний благоустрій держави” (Наказ Миколи 1 до Правлячого Сенату стосовно домашніх наставників та вчителів – Петергоф, 1 липня 1834 року). Уряд наголошував на істотному значенні підготовки домашніх наставників та організації контролю за їхньою діяльністю. 

Численні постанови і розпорядження стосовно організації домашньої освіти і підготовки домашніх наставників досліджуваного періоду, зокрема „Положение о домашних наставниках и учителях”- 1834 р., „О дозволении студентам Решельевского лицея вступать в домашние наставники” - 1840 р., „О дозволении студентам Главного педагогического института заниматься обучением в частных домах” – 1866 р., ”О точном соблюдении правил о домашнем обучении” - 1866 р. та інші свідчать про надзвичайну актуальність цієї проблеми, а їх аналіз дозволив визначити мету, завдання, зміст, форми здійснення домашньої освіти, вимоги до моральних якостей домашніх наставників, їхнього віросповідання.

Крім того, у ході дослідження виявлено механізм отримання звання домашнього наставника, вимоги до їхньої базової освіти, порядок складання іспитів та специфіку їх проведення; переваги, що мали домашні наставники, шляхи підвищення ними кваліфікації, форми стягнення за некваліфіковано виконану роботу, зразки свідоцтв, що видавалися домашнім наставникам, права отримання пенсій тощо.

Як відомо, наприкінці Х1Х століття склалася розгалужена система закладів вищої та середньої педагогічної освіти, яка підпорядковувалася різним відомствам (Міністерству народної освіти, Відомству установ Імператриці Марії, Відомству православного сповідання, Духовному відомству та ін.): 

-спеціальні педагогічні навчальні заклади (жіночі педагогічні інститути та училища Відомства установ Імператриці Марії (інститути: Миколаївський Сирітський, Маріїнський, Павловський, Патріотичний і Принцеси Ольденбурської; училища: Виховне товариство шляхетних дівчат, Олександрівське, ордена Св.Катерини, Єлизаветинське, які діяли в С.-Петербурзі, Москві, Оренбурзі, Керчі, Тамбові, Полтаві, Харкові, Одесі, Києві та ін. станом на 1883-1884 рр.), педагогічні інститути, учительські семінарії та гімназії Міністерства народної освіти та ін.); 

-додаткові педагогічні класи (восьмий додатковий клас в жіночих гімназіях Міністерства народної освіти - існували в Москві, С.-Петербурзі, Харкові, Сумах, Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі та ін.);

-педагогічні курси (при університетах, товариствах допомоги гувернанткам та вчителькам у Москві, Санкт-Петербурзі, Фребелівському товаристві, Кубанській учительській семінарії), вищі жіночі курси (у Москві, Києві, Казані і С.-Петербурзі); 

-духовні навчальні заклади (жіночі училища Відомства православних сповідань, семінарії), які мали на меті також і підготовку домашніх наставників. 

Установлено, що в кожному навчальному закладі була передбачена теоретична та практична підготовка домашніх наставників. Так, зміст теоретичної підготовки складався з таких предметів: закон Божий (вивчались головні молитви, з доступним роз’ясненням кожного слова та усього змісту молитви, читання вибраних місць із Біблії та ознайомлення з її складовими, особливо зі священними книгами Нового завіту); російська мова: читання й письмо, вільне, плавне читання з правильною вимовою слів та з належною виразністю, вміння зв’язно, грамотно та доступно викладати думки як усно, так і письмово, заучування байок та віршів; граматика: коротка етимологія і синтаксис та у зв’язку з цим необхідність вивчення правил правопису; педагогіка: дидактика і розділи загальної педагогіки про фізичне, розумове, моральне та релігійне виховання дітей; арифметика: рахунок, нумерація, російські виміри довжини, ваги рідких та сипучих тіл, часу і т.п.; практична геометрія; вітчизняна географія: вивчення Батьківщини, вивчення географічної карти, кордонів, населення, тварин, клімату, промислів, торгівлі і т.п.; вітчизняна історія: послідовні хронологічні розповіді про історію держави; природознавство: ознайомлення дітей наочно з місцевою природою, тваринами тощо; співи; гімнастика: метою занять був справжній фізичний розвиток особистості тощо. 

У дисертації доведено, що протягом досліджуваного періоду теоретична підготовка в різних навчальних закладах мала певні відмінності як у змісті, так і в формах її реалізації. Так, у жіночих гімназіях Міністерства народної освіти та закладах Відомства установ Імператриці Марії приділялося більше уваги вивченню педагогічних дисциплін, у порівнянні із закладами Відомства православних сповідань, а саме: із загальної педагогіки розділ про фізичне виховання дитини включав загальні правила гігієни, харчування грудних дітей, догляд за шкірою тощо, розділ про розумовий розвиток вихованців містив відомості з психології і логіки, моральне та релігійне виховання дітей ґрунтувалося на прикладах з життя виховного характеру тощо; з дидактики: загальнонаукові та педагогічні методи; з методики: прийоми навчання читанню, письму, закону Божому, рідній мові, арифметиці, елементарній геометрії і кресленню. 

У другій половині Х1Х століття основу підготовки домашніх наставників, згідно з офіційно-нормативними документами, становили не лише теоретичні знання, а й практична підготовка, яка передбачала: спостереження за вихованками молодших класів гімназії та ведення педагогічного щоденника; виконання обов'язків помічника вихователя; відвідування уроків досвідчених учителів у базовому навчальному закладі та складання конспектів