Терор як засіб державного управління В Україні

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історіографія, джерельна база та методологія дослідження

Розділ 2. Масовий терор як засіб державного управління В УКРАЇНІ доби сталінського тоталітарного режиму

Розділ 3. Різновиди Сталінських репресій в Україні

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми. Протягом 1930-х рр. на теренах України, як і у всьому Радянському Союзі відбувалися масові репресії, головним організатором яких виступав сталінський тоталітарний режим. В рамках репрсивної політики в радянській Україні комуністична влада здійснювала такі заходи: велика чистка в рядах правлячої ВКП (б) , НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти інтелигенції та усіх інакомислячих, масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу». Розгляд цієї теми важливий не тільки тому що ці події сталися на теренах України більш ніж 80 р. тому і привели до трагічних наслідків усього українського народу, відлуння яких ми бачимо і сьогодні. Також деякі з описаних методів державного управління ми можемо бачити в окремих країнах з тоталітарним режимом і сьогодні. Ми повині знати історію нашої держави, для того щоб прогнозувати майбтнє та не робити помилок попередніх діячив. В цьому плані історія України являється особливо показовою, оскільки даний період пройшов під знаком визволення України с під гніту Радянського Союзу. Події українського народу засвідчили героїчні сторінки украінської історії, продемонстрували, що лише спільними зусиллями народу можливо досягти належних умов для його розвитку. На початку третього тисячоліття відкрилися нові факти, які були засекречні у СССР.

Об’єктом дослідження є сталінський тоталітарний режим в Україні в 1930-ті рр.

Предметом дослідження виступає репресивна політика комуністичніої влади.

Хронологічні межі роботи охоплюють 1930-ті рр. ХХ ст. Нижня часова межа починається з 1930 р. тому що початком репресій можна вважати терор проти української інтелігенції, яка потрапила під жахливий прес суцільних репресій, обвинувачень, переслідувань, цькувань та всіляких принижень. Над інтелігенцією незмінно витало звинувачення в українському націоналізм. Під приводом «боротьби з націоналізмом» і розгорталися «чистка» й масові репресії. Верхньою межею є 1939 р., тому що у цьому році почалася ІІ Світова війна і акценти Сталіна перенеслися з внутрішньої політики на зовнішню.

Територіальні межі дослідження – терени радянської України 1930 х рр. ХХ ст. До територіальних меж можна віднести територію Центральної та Східної України, а з 1939 р. також Західну частину України.

Метою роботи є комплексний аналіз сталінських репресії в Україні в 1930 – ті рр., тобто комплексний аналіз масових репрсій проти наслення Украіни, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної дежави в досягнені цілковитого контролю над суспільством. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних дослідницьких завдань:

- проаналізувати історіографію, джерельну базу та методологію дослідження;

- охаректеризувати масовий терор як засіб державного управління в Україні;

- послідовно проаналізувати різновиди сталінських репресій.

Практичне значення. Робота буде корисна для учнів шкіл та студентів вузів, тому що вона систематизує наявні факти з історії України періоду сталінської доби.

Структура магістерської работи зумовлена змістом проблеми, метою та завданням дослідження. Работа складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Загальний обсяг магістерської работи становить 110 сторінок, – список використаних джрел та літератури нараховує 106 позицій, з них 18 джерел.

 Розділ 1. Історіографія, джерельна база та методологія дослідження

Наукову літературу з теми дослідження можна класифікувати на работу радянських, сучасних дослідників, представників української діаспори та зарубіжних.

У радянській історіографії тема політичних репресій довгий час була закритою для вивчення. Радянські історики визначали тематику історичних досліджень згідно з настановами Комуністичної партії про контрреволюційну сутність будь-якої опозиції режиму і боротьбу з «буржуазною ідеологією» та науковцями, які були її «носіями». Політика партії щодо інтелігенції розглядалася винятково в позитивному ключі у працях: В. Н Земсков, В. І. Бірчак. Роботи істориків, які стосувалися політики репресій, були заборонені. Одним із представників української діаспори є Р. Медведєв на початку 1970-х р. за кордоном видав книгу про сталінізм, а в СРСР вона була надрукована тільки в 1990 р. ще одним представником діаспори є С. Екельчик.

У другій половині 1980-х р. завдяки ознакам демократизації відкрилися можливості дослідження питань політичних репресій. Радянські історики: Г. О. Костюк, Р. Я. Пиріг, С. А. Кокін та інші справедливо вважали, що засобами політичного терору вирішували завдання залучення інтелігенції на сторону радянської влади, уніфікували науковий, творчий процес, утверджували тоталітарну систему та встановлювали партійно-радянське монопольне право на державну ідеологію. М. Кузьменко зробив спробу проаналізувати політичні репресії проти науковців у радянській Україні. Їх справу продовжили сучасні російські історики: Л. Л. Рибаковський, Н. Н. Покровський, І. В. Павлова, Л. Борисова.

Після проголошення незалежності України в 1991 р. у вітчизняній історіографії поступово відбувається подолання однобічності й упередженості в дослідженні наукової та культурної сфери життя українського народу 1930-х р. Становищу української інтелігенції в умовах функціонування сталінської адміністративно-командної системи присвячена монографія В. Даниленка та М. Кузьменко Проблеми політичних репресій висвітлюються у колективній праці В. Даниленка, М. Кузьменко, С. Кульчицького. У розділі «Ідеологічні прояви сталінізму» автори розкривають боротьбу сталінського керівництва, партійних органів