+3 8(066) 185-39-18
fбудь-який підручник з радянської історії. Невиразні роздуми про продовольчі труднощі, дуже тимчасове і незначне підвищення смертності через неврожай, куркульський саботаж чи навіть про недоліки і помилки допущені під час хлібозаготівельної кампанії. Тих західних істориків які називали голод голодом, автоматично відносили до стану «буржуазних фальсифікаторів». У пресі, якщо їхні імена і згадувалися то лише з «епітетами» як «наклепники», «вороги радянського ладу» і т. д. Але в конкретну дискусію з ними ніхто не вступав.
В радянській історичній науці 30-х – середини 50-х р. і натяку нема на голод 1932-1933 рр. Аграрні перетворення періоду суцільної колективізації висвітлюються тільки у відповідності з існуючими партійними постановами. Початок 30-х років визначався як «період всесвітньо-історичних перемог і видатних досягнень соціалістичного будівництва в усіх галузях народного господарства». Згідно з «Коротким курсом історії ВКП (б) « колективізацію оцінювали як «найглибший революційний переворот», рівнозначний Жовтневій революції, здійснений при підтримці «мільйонних мас селян».
Наступний період у дослідженні соціально-економічних перетворень у сільському господарстві розпочався з 2-ї половини 50-х р. Зрушення стали можливими у зв’язку з певною лібералізацією суспільно-політичного життя СРСР в період так званої хрущовської «відлиги». Ці процеси відбилися і на розвиткові гуманітарних наук, зокрема, й історичної. З’явилися роботи, що містять натяки на голод 1932-1933 рр., але відкрито про голодомор не писали. Досліджуваний нами період окреслювався піднесенням сільського господарства та покращанням матеріального становища селянства і лише зауважувалося, що в 1931-1933 рр. мав місце деякий спад сільськогосподарського виробництва. Торкаючись питань, пов’язаних з голодомором, науковці змушені були застосовувати евфемістичні звороти, замінюючи поняття «голод» на «продовольчі труднощі», «ускладнення з харчуванням в ряді районів», тощо. Причинами цих явищ називали ускладнення періоду соціалістичної реконструкції сільського господарства, деякі «перегини» у здійсненні суцільної колективізації, недорід, шкідницьку діяльність «класових ворогів».
З кінця 80-х р під впливом політичних сил в СРСР розпочався якісно новий етап у дослідженні проблеми голоду 1932-1933 рр. Факт голоду в Україні в 1932-1933 рр. вперше був визнаний в грудні 1987 р. З цього часу історики дістали можливість вивчати і публікувати відповідні документи. «Український історичний журнал» опублікував статтю С. В. Кульчицького «До оцінки становища в сільському господарстві УСРР у 1931-1933 рр. «. Автором проаналізовані причини і характер кризових явищ, що виникли в сільському господарстві України в ході здійснення колективізації. В роботі показано, як хлібозаготівельна політика, заснована на принципі розкладки, сприяла поглибленню кризи, наслідком якої став голодомор. У 1989 р. побачила світ його брошура «1933: Трагедія голоду», а в 1991 р. – серйозна монографія «Ціна великого перелому». Група вчених Інституту історії партії при ЦК Компартії України на чолі з Р. Я. Пирогом розшукала в партійних архівах сенсаційні документи стосовно голодомору. Відбулося бурхливе засідання політбюро ЦК Компартії України, на якому обговорювалася можливість їх оприлюднення. Як наслідок, восени 1990 р. з’явився збірник «Голод 1932 – 1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів», який одразу став бібліографічним раритетом. Робляться перші спроби дослідити передумови голодомору, підрахувати кількість жертв. З питань переосмислення соціально-економічних перетворень початку 30-х р. проводяться численні науково-практичні конференції, дискусії, бесіди «за круглим столом». Поступово змінюється підхід до оцінок колективізації, висвітлюються «білі плями» в історії соціалістичного будівництва (В. П. Данилов, Ю. О. Курносов, та ін.).
У роботах В. П. Данилова, С. В. Кульчицького робляться спроби вичерпно оцінити демографічні втрати населення від голоду 1932-1933 рр. в Україні.
Значне місце у вивченні проблеми голодомору займає праця Д. Солов’я. Робота містить не тільки глибокий аналіз трагічних подій, свідком яких був сам автор, а може бути й цілком надійним історичним джерелом для розкриття питань голоду 1932-1933 рр. в Україні.
Для вивчення проблем голодомору 1932-1933 рр. велике значення має праця С. В. Кульчицького «Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928) «. У ній глибоко проаналізовані витоки політики, що призвела до трагедії голодомору.
На разі голодомор перестав вважатися «білою плямою» в історії. Не тільки за кордоном, але і в Україні є вже багато публікацій із приводу цього. З’явилися перші ґрунтовні узагальнюючі роботи (О. М. Веселова, В. І. Марочко, О. М. Мовчан Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947: Злочини проти народу. – 2-е вид., допов. – К. ; Нью-Йорк, 2000). Стали регулярними наукові конференції, присвячені голодомору.
Методологічна база дослідження ґрунтується на принципах науковості, об’єктивності, історизму. При написанні роботи були використані загальнонаукові методи представлені: конкретно-пошуковий (історіографічний аналіз та систематизація джерел з проблеми), хронологічний (розгляд динаміки репресій у часовій послідовності), порівняльно-історичний (дослідження особливостей масштабу і масовості репресій у різні періоди функціонування тоталітарної системи).
Розглянувши літературу з теми дослідження можна класифікувати на работи радянських, сучасних дослідників, представників української діаспори та зарубіжних.
У радянській історіографії тема політичних репресій довгий час була закритою для вивчення.
У другій половині 1980-х р. завдяки ознакам демократизації відкрилися можливості дослідження питань політичних репресій.
Після проголошення незалежності України в 1991 р. у вітчизняній історіографії поступово відбувається подолання однобічності й упередженості в дослідженні наукової та культурної сфери життя українського народу 1930-х р.
Дослідники провели значну роботу з вивчення проблеми політичних репресій більшовицького режиму. Однак, проблема ідеологічних чинників репресивної політики комуністичної партії проти наукової інтелігенції радянської України 1930-х