Управління процесом створення спільних бізнес - інкубаторів в сучасних умовах функціонування ринкової економіки

•Надано 95 консультацій представникам малих і середніх підприємств, а так само тим, що планують почати власний бізнес.

•Розроблено установчі документи для реєстрації в органах державної влади 4 нових підприємств.

•Проведено комплекс робіт зі створення першого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Фермер Херсонщини».

•Проведено 17 маркетингових досліджень ринку і 9 соціологічних досліджень.

•Зроблено допомогу в пошуку іноземних партнерів для 7 підприємств.

•Розроблено 14 бізнес - планів на одержання кредитів (інвестицій).

•Розроблено стартовий пакет послуг для починаючих підприємців.

•Виконано 1 290 замовлень по інформаційному обслуговуванню клієнтів.

•Виконано 90 замовлень корпоративних клієнтів по розробці дизайну фірмового стилю підприємства і поліграфічному обслуговуванню.

•Збільшено базу даних цілодобової телефонної довідкової служби «Бізнес довідка» 55 99 44 до 1348 адрес.

•Створено відділ по комплексному бухгалтерському консультуванню й обслуговуванню підприємств.

•Упроваджується принципово нова Українська комп'ютерна програма бухгалтерського обліку «АКЦЕНТ», що дозволяє вести облік відповідно до Міжнародних Стандартів.

•3 підприємцями Херсонської області проведено 3 круглих столи по основних проблемах бізнесу.

•Зроблено підтримку ініціативам підприємців по створенню бізнес асоціацій: Союз жінок підприємців «ТАНДЕМ» м. Берислав; Союз товаровиробників і підприємців м. Нова Каховка; Херсонська міська Ліга ділових і професійних жінок.

•Приймається участь у діяльності Ради Економічного Розвитку м. Херсон.

•Зроблено допомогу Проекту «ГАРМОНІЯ» по доборі для стажування в США 20 представників МСБ і громадських організацій.

•Створено філію в м. Берислав.

•23 листопада 2007 року, разом з Інститутом Реформ, проведені публічні слухання на тему: « чи повинна держава втручатися в приватний бізнес».

•3 1 грудня 2007 року початку роботу безкоштовна телефонна консультаційна служба 55 99 44 по юридичних, бухгалтерських і інших питаннях підприємництва «Гаряча лінія».

•Разом з «Асоціацією захисту прав часток підприємців» і Проектом «НЬЮБИЗНЕТ» (USAID) здійснюється ваучерна Програма пільговогнавчання підприємців.

•Проведено пільгове навчання для 46 підприємців по курсам «Стратегічний менеджмент» і «Основи маркетингу»,

•Розроблено і передано у Херсонський міськвиконком Проект Концепції розвитку підприємництва в м. Херсон на період до 2011 року.

•Розроблено Проект Концепції розвитку підприємництва в Херсонській області на період до 2011 року.

 

 

Ринкова економіка висуває до суб'єктів господарювання, що функціонують в її рамках, ряд вимог. Однією з найзначущих і водночас важко виконуваних вимог є вміння адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища. Це досягається постійними перетвореннями різних сфер діяльності підприємства, тобто його реструктуризацією.

Тепер в Україні відбувається трансформація всієї економічної системи, яку характеризують виникнення та розвиток нових форм власності й організаційно-правових форм господарювання, докорінна зміна методів державного регулювання економіки, значне підвищення ступеня самостійності підприємств, становлення нової нормативно-законодавчої бази тощо. Для виживання підприємств у таких умовах потрібна зміна логіки та принципів їх функціонування. Таким чином, трансформація економічної системи України і потреби пристосування до неї — перша причина, яка визначає необхідність реструктуризації підприємств.

Другою причиною є здійснення приватизації підприємств. Ступінь впливу і значущість цієї складової трансформаційних перетворень ставлять її на особливе місце. Перед приватизацією провадиться належна підготовка підприємства.

Приватизовані підприємства, обтяжені соціальною сферою, надлишковими виробничими фондами, незавершеним капітальним будівництвом, були нездатні функціонувати в нових умовах. Крім того, зміна форми власності й організаційно-правової форми господарювання вимагає коригування не тільки структури управління, а й характеру взаємовідносин, корпоративної культури, способу й ступеня делегування повноважень. Все це змушує здійснювати глибоку неформальну реструктуризацію підприємств уже після їх приватизації.

Третя причина — розвиток інституту банкрутства. Реструктуризація підприємств дуже тісно пов'язана з процесом банкрутування. Цей зв'язок може виявитися на різних стадіях через багато обставин: по-перше, своєчасна реструктуризація може бути способом відвернення банкрутства; по-друге, вона може здійснюватися з метою санації, якщо справу про банкрутство вже порушено; і по-третє, коли відновити життєздатність підприємства вже неможливо, реструктуризація може здійснюватися з метою більш вигідної реалізації його майна.

Четвертою причиною є необхідність демонополізації української економіки і створення умов для розвитку конкуренції.

Як окрему причину слід назвати необхідність реструктуризації підприємств військово-промислового комплексу. їх високий науково-технічний, виробничий та експортний потенціал вимагає особливо виваженого підходу.

Перелік причин може бути продовжений, але й перелічені свідчать про те, що більшість вітчизняних підприємств не зможе вже у найближчому майбутньому функціонувати без реструктуризації, і у суспільстві вже назріло розуміння її необхідності. Проте неоднозначність, складність і комплексність цього процесу викликають різні трактування, багато з яких відбивають тільки окремі його сторони. Найповніше сутність реструктуризації можна визначити так: це спосіб адаптації діяльності підприємства до ринкових умов, що безперервно змінюються, шляхом проведення комплексу заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного та фінансового характеру, які забезпечують зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності та зміцнення фінансової стійкості.

Реструктуризація завжди має цільову спрямованість. При цьому можна виділити цілі двох рівнів. Перший рівень — державні цілі. Головна з них полягає у створенні конкурентоспроможних товаровиробників та підвищенні ефективності суспільного виробництва; паралельно з нею існують локальні цілі (зростання надходжень до держбюджету, зниження рівня безробіття, реалізація найважливіших державних програм, розвиток конкуренції та ін.), значущість яких на різних етапах може змінюватися. UbJ