Управління процесом створення спільних бізнес - інкубаторів в сучасних умовах функціонування ринкової економіки

Можливість протистояти негативним факторам впливу на платоспроможний попит і розв'язувати проблеми свого розвитку на ринку України консультаційні фірми створюють шляхом об'єднання в асоціації професійних консультантів.

У світовій практиці існування солідних професійних асоціацій зіграло позитивну роль у розвитку консультаційної професії. Такі об'єднання носять винятково добровільний характер і сприяють росту професіоналізму через:

-розвиток і відновлення загальних знань усіх консультантів;

-визначення мінімальних кваліфікаційних критеріїв консультантів;

-визначення і прийняття кодексів поводження консультантів;

-розслідування скарг клієнтів і прийняття дисциплінарних дій;

-дослідження різних аспектів консультування, обмін інформацією, удосконалювання методик, навчання й атестацію консультантів і т.д.;

- рекламу про можливості членів асоціації.

 

 

Організація і керування

Процес функціонування будь-якого підприємства носить циклічний характер і складається з притягнутих фінансових ресурсів, що, з'єднуючись у виробничому процесі, реалізують зроблений продукт і одержують фінансові результати. Використання нових управлінських технологій у сучасному фінансово-господарський механізмі консалтингової фірми, що сформувався, дозволяє ефективно досягати намічені цілей і реалізовувати заплановані завдання, одержуючи належний рівень фінансової оцінки цієї діяльності з боку клієнтських організацій.

Консалтингові фірми, використовуючи концепції стратегічного розвитку і техніку стратегічного планування, у зв'язку з розвитком управлінського апарата, ростом кількості консультантів і орієнтацією на споживчий ринок, а також підвищенням рівня і швидкості інформаційного повідомлення прагнуть утримувати свої позиції, постійно збільшуючи рівень своєї компетенції.

Вони заявляють, що «сьогодні випадання з інформаційного потоку хоча б на місяць рівноцінно втраті кваліфікації». У цьому зв'язку фахівці в області консультування виділяють ряд необхідних, взаємозалежних і однаково важливих елементів, що мають формальні і неформальні аспекти, пророблення і сполучення яких дозволяє ефективно створювати і розвивати ефективну консалтингову фірму:

1.Стратегія - це сукупність засобів і рішень для досягнення довгострокових цілей (які конкретні, вимірні, практичні і визначені в часі), що охоплює професійну і комерційну сторону консультування.

2.Стиль керування - це поведінкова модель керівництва організацією, що у залежності від факторів впливу в кожній конкретній фірмі може бути різної (від бюрократичної до орієнтованої на діяльну участь).

3.Система - це правила і процедури, використовувані для керівництва і контролю усередині організації.

4.Штат співробітників - це сукупність персоналу, що працює в організації, із властивими ним якостями, навичками й уміннями.

5.Культура - це цінності і норми, що дозволяють визначити поводження в колективі.

6.Структура - являє собою такий розподіл функцій, відповідальності і владі усередині організації, що при динамічному розвитку змінюється під впливом внутрішніх чи зовнішніх факторів, що використовуються управлінським апаратом для моделювання бажаної моделі поводження.

Стан ринку консультаційних послуг на даному етапі .розвитку підтверджує життєздатність і перспективність інституту незалежного консультування, що виражається в об'єктивності і незалежності під час рішення задач клієнта консалтинговими чи фірмами індивідуальними консультантами, що просувають на ринок свої послуги. Такий вид консультування називається зовнішнім, тому що консультанти працюють із клієнтом на основі їхнього тимчасового залучення до організації на період надання консультаційної послуги згідно з укладеним договором.

У ролі консультанта може виступати не тільки фірма, але і будь-який фахівець, що володіє як мінімум гарними знаннями й уміннями в області організаційної й управлінської діяльності, що дозволяє йому давати керівникам і іншим працівникам організації корисні ради. У цьому випадку консультанти не є співробітниками компанії клієнта і не підлеглі її керівництву.

Використання внутрішніх консультаційних підрозділів, що надають консультаційну допомогу власної організації, використовується ведучими корпораціями і невеликими підприємства поряд із зовнішнім консультуванням, шляхом включення в штат фахівців з економіки і керування. Вони виконують функції, що раніше виконували консультанти, запрошені з професійних консалтингових фірм.

Вибір виду консультування залежить від масштабу і причин виникнення проблеми клієнта, а також від усвідомлення керівництвом компанії недоліків і переваг зовнішнього і внутрішнього консультування. Категорія зовнішніх консультантів, як окремі консультанти, іменовані ще «менеджерами», виконують необхідні для клієнта роботи з використанням гнучкого підходу до рішення проблем, а також мають досить низьку вартість послуг. Однак окремі консультанти володіють поруч істотних недоліків, таких як: неможливість комплексного обслуговування, рішення складних проблем, що вимагають проведення досліджень, що дає ряд істотних переваг у конкурентній боротьбі за розподіл ринків і залучення нових клієнтів їх конкурентам.

Отже, можливість рішення цілого спектра проблем окремо узятої фірми може бути підвищена при спільних зусиллях внутрішніх і зовнішніх консультантів, своїми діями взаємні слабкі сторони, що перекривають.

Однією з базових складових на ринку консультаційних послуг є організаційна структура керування консультаційною фірмою, що передбачає можливість здійснення консалтинга в наступних формах.

Одноособове володіння, що ґрунтується на виконанні практиком-одинаком, що є одночасно керівником і власником підприємства, а також його декількома помічниками, функцій консультанта, що не дозволяє робити клієнту розширений спектр послуг, а орієнтоване на вузькопрофільне співробітництво у визначеній сфері зі спеціалізацією персоналу в одній визначеній області промисловості (наприклад телекомунікацій і програмного забезпечення).

У фірми з такою організаційною структурою існує цілий ряд недоліків: відсутність фактора запозичення досвіду