Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
89
Мова:
Українська
на 30 і більше відсотків нижче її фактичного рівня
2.Нездатність оцінити можливості консультантів. Серед вітчизняних керівників уже сформувалося відчуття потреби в одержанні допомоги, але переважає слабке представлення про джерела її одержання, змісті і методах. Незнання елементарних правил, методів проведення консалтингу привело до погрози втрати конфіденційності, вимогам від консультантів надання гарантії одержання конкретних результатів.
3.Традиційних стереотипів керування командною економікою. До таким у першу чергу відносяться переконаність у повноті знань про підприємство і побоювання критики ззовні - «директор повинний знати все, інакше він не був би директором».
4.Недосконалість побудови фінансово-господарського механізму типового вітчизняного підприємства. Головною його ознакою є відсутність на вітчизняних підприємствах споєної управлінської команди, що проводить скоординовану фінансову політику. В Україні 60% усіх суб'єктів, що хазяюють - акціонерні товариства, на яких власний капітал розпилений серед численних акціонерів. Наступним ознакою виступає тиск соціального гніта на здатність ефективного розвитку виробництва: зміст на балансі соціальних об'єктів, політика збереження зайнятості, підтримка комунального господарства і т.п. Вимагає удосконалення існуюча система каналів інформаційного постачання як внутрішніми даними про результати роботи виробничих підрозділів, так і даними про тенденції змінах макросередовища.
Сучасна економічна теорія, а також останні напрямку філософських досліджень можливість оперативного одержання й обробки інформаційних потоків відносять до основних ознак володіння владою, можливістю керувати мікро- і макросередовищем.
Обидві групи перерахованих факторів крім негативного впливу на обсяг попиту на ринку консультаційних послуг прямим чи непрямим способом обумовлюють його платоспроможність.
Рівень розвитку консультаційного сервісу. До факторів, що несуть у собі потенціал негативного впливу на динаміку ринкового попиту відносяться: 1. Некомпетентність вітчизняних представників консалтингового сервісу. На ряді з фірмами, що ведуть конкурентну боротьбу за клієнта, в Україні існують форми фіктивного консалтингу, їхнім прикладом можуть служити посередницькі торгово-закупівельні контори, що використовують консалтинг як прикриття основної діяльності й відмивання коштів. Діяльність фіктивних консультантів приводить не тільки до відходу з ринку клієнтів, але і зменшує можливості останніх в оплаті реальних консультаційних послуг. 2. Правовий аспект регулювання в Україні консультаційної діяльності. У складі відсутній головний документ — Закон про консультаційну діяльність, чітко визначальне поняття управлінського консультування, його види, суб'єктів, умови здійснення і т.д. Безумовно, прийняття зазначеного закону буде сприяти створенню перешкод проникненню в консалтинговий бізнес непрофесіоналів, підвищенню на ринку загального рівня якості послуг, що робляться, росту довіри до консультантів як фахівцям високої кваліфікації, здатним запропонувати клієнту не тільки готові варіанти рішення його проблем, але і допомогти розвити його власний управлінський потенціал. {4}
На наш погляд, виходячи винятково з економічної вигоди з боку держави повинні виявлятися інтерес і прийматися заходу для прискорення розвитку вітчизняного ринку консалтингових послуг, оскільки:
1. При ринкових умовах господарювання, і особливо в період їхнього становлення, росте число крапок додатка рад по всіх основних аспектах організації виробничого процесу на підприємствах будь-якої сфери суспільного виробництва. Економічна теорія виділяє чотири таких основних аспекти організації діяльності:
•визначення, що робити, що є похідним від потреб ринку;
•установлення ринкової ціни на вироблений продукт;
•вибір оптимальної технології виробництва;
•вибір найкращого з можливих варіантів для виробництва продукції, що забезпечує мінімальні витрати на продукт.
Поліпшення всіх аспектів організації виробничого процесу завдяки активній допомозі професійних консультантів обумовлює ріст фінансових результатів діяльності підприємств, фірм, компаній. Результатом останнього
буде, у свою чергу, ріст податкових надходжень у державний бюджет.
2.Активна участь у створенні національного доходу і національного багатства країни приймають самі представники сектора консультаційних послуг. Ріст добробуту консалтингового бізнесу, що робить послуги, також буде сприяти поповненню державної скарбниці.
3.Еволюція даного виду діяльне ти ідеально підходить до позначеним урядом напрямкам розвитку економіки України - плановій програмі «Україна-2010», прийнятої урядом Пустовойтенко, чи цілому ряду реалізованих сьогодні з ініціативи президента Л. Кучми п'ятилітніх планових програм соціально-економічного розвитку (наприклад до 2004 року повинні бути реалізовані програми по подоланню бідності, безробіття т.п.).
По-перше, консультаційні фірми в Україні переважно виступають представниками малого бізнесу, про підтримку розвитку якого уряд кількаразовий заявляло.
По-друге, ріст числа консультаційних фірм на ринку України буде сприяти не тільки рішенню проблеми зайнятості, але і підвищенню загальнонаціонального рівня кваліфікації робочої сили.
По-третє, рівень оплати праці фахівців високої кваліфікації, якими є консультанти, відповідає і визначеної Президентом стратегії формування в нашому суспільстві середнього класу.
Виходячи від вищевикладеного складно зрозуміти створену органами державної влади дилему: обнародувана стратегія на підтримку вітчизняних виробників і наявність у Верховній Раді підготовленого до розгляду Закону «Про консалтингову діяльність» при переважному практичному використанні тим же урядом і Верховною Радою послуг іноземних консультантів.
Аргументують таке поводження нездатністю українських фірм конкурувати з західними консультантами, оскільки західні консультанти привносять нову технологію, поки нею не опанують наші фахівці, рівень їхньої роботи буде залишатися низьким і т.п. Про яку повагу до вітчизняних підприємців, представникам наукової діяльності можна говорити, коли власний уряд забезпечує високооплачуваною роботою іноземних консультантів.
Застосування в Україні західними консультантами методів рішення управлінських задач, побудованих на емпіричних дослідженнях закономірностей розбиття кон'юнктури, розбитої ринкової економіки. Безпосереднім результатом впливу даного фактора є виникнення стереотипу недоцільності використання рад консультантів у силу їхнього неприкладного характеру. На відміну від вітчизняних закордонні консультаційні фірми мають обмежений