Вплив когнітивної складової "Я-концепції" на поведінку людини у групі

Вчений вважає, що саме “некласична психологія” Л. С. Виготського (культурно-історична теорія) містить у собі важливі методологеми, подальша розробка і осмислення яких впритул підводить нас до створення адекватного методу дослідження особистості”

Аналізуючи, в контексті культурно-історичної теорії Л. С. Виготського, відповідні методологічні погляди сучасних вітчизняних психологів – Ф. Т. Михайлова, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Г. С. Костюка – С. Д. Максименко висуває власний метод, який отримав назву генетико-моделюючого, що тісно пов’язаний із експериментально-генетичним методом авторів культурно-історичної теорії, розвиває його на базі ряду принципових положень: «1) принципу аналізу за одиницями; 2) принципу єдності біологічного і соціального; 3) принципу креативності; 4) принципу рефлексивного релятивізму; 5) принципу єдності генетичної і соціальної ліній розвитку». [26. 43]

Запропоновані С. Д. Максименком оригінальні ідеї продуктивно продовжують і розвивають, з одного боку, фундаментальне положення Л. С. Виготського про максимальну соціальність новонародженої дитини (що є визначальним фактором її «вростання у культуру»), а з іншого боку – об’єднують у категорії нужди це положення класика вітчизняної психології з сучасними даними (в їх психологічній інтерпретації) про детермінуючу і організуючу роль геному людини у розгортанні морфології і функціонування людського організму у соціальному, культурному середовищі. В цьому не можна не побачити великі перспективи генетико-моделюючого методу дослідження особистості саме на основі принципу аналізу за одиницями, в якості якої і розглядається нужда. [26. 58]

С. Д. Максименко переконаний в тому, що «застосування генетико-моделюючого методу дозволить, нарешті, «повернути людину в психологію», оскільки метод дає можливість проаналізувати і водночас, інтегрувати те вихідне системостворювальне начало особистості, яким виступає нужда як унікальна єдність біологічного і соціального та їх активант. Розробка методу» на цій основі, «таким чином, є першочерговою і найбільш актуальною проблемою»

Проведений С. Д. Максименком аналіз принципів генетико-моделюючого методу дає підстави для їх подальшого дослідження і використання в процесі застосування окремих методик, серед яких головними є спостереження, анкетування, психодіагностика та експеримент. Проте, ці методики «надають лише первинний емпіричний матеріал, який слід осмислювати і узагальнювати в контексті єдиного методу, який був розглянутий вище» [26. 67]

 

 

На етапі експериментального дослідження, я поставив перед собою завдання дослідити напрямки в сучасних дослідженнях вітчизняних психологів з вікової психології. Для цього я застосував метод контент-аналізу наукових праць вітчизняних психологів Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України з вікової психології, а саме збірники наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології» з 2008 по 2012 роки. Усього 35 збірників, кількість наукових праць що стосувалися галузі вікової психології становить 548.

Структура проведення контент-аналізу:

Перший етап

Визначення сукупності досліджуваних джерел або повідомлень за допомогою набору заданих критеріїв, яким має відповідати кожне джерело.

На цьому етапі, для дослідження, як сукупність я вибрав публікації вітчизняних психологів протягом останніх років.

Другий етап

Формування вибіркової сукупності повідомлень. У деяких випадках можна вивчати всю визначену на першому етапі сукупність джерел, оскільки підлягають аналізу випадки (повідомлення) часто обмежені за кількістю і добре доступні. Однак іноді контент-аналіз повинен спиратися на обмежену вибірку, взяту з більшого масиву інформації.

Мною було визначено збірники наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології», як такі що повинні відповідати всій генеральній сукупності публікацій і досліджень в вітчизняній психології.

Третій етап

Виявлення одиниць аналізу. Ними можуть бути слова або теми. Правильний вибір одиниць аналізу – важлива складова всієї роботи. Найпростішим елементом повідомлення є слово. Тема – це інша одиниця, що представляє собою окреме висловлювання про якийсь предмет. Існують досить чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу:

вона повинна бути досить великою, щоб виражати значення;

вона повинна бути досить малою, щоб не висловлювати багато значень;

вона повинна легко ідентифікуватися;

число одиниць має бути настільки велике, щоб з них можна було робити вибірку.

Одиницями аналізу мною були визначені тематики статей і досліджень, що стосувалися вікового становлення і розвитку особистості, проблем існуючих в певний віковий період, особливостей навчання і окремих аспектів певного вікового періоду.

Четвертий етап

Виділення одиниць рахунку, які можуть збігатися зі смисловими одиницями або носити специфічний характер. У першому випадку процедура аналізу зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, у другому – дослідник на основі аналізованого матеріалу і цілей дослідження сам висуває одиниці рахунку.

Мною аналізувалися статті, публікації та наукові праці присвяченій вищеперечисленим тематикам, які я розподіляв віковим періодом дослідження на праці про новонароджених, дітей до 3 років, дошкільнят, дітей молодшого шкільного віку, підлітків, юнаків, дорослих до 30 років та дорослих після 30 (середній вік), старих людей та довгожителів. Також окремо я робив розподіл за спрямуванням статті на соціально-професійну сферу, навчання, та емоційні особливості віку.

П'ятий етап

Безпосередньо процедура підрахунку. Вона в загальному вигляді подібна зі стандартними прийомами класифікації по виділених угрупованням. Застосовується складання спеціальних