Вплив низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра

4. Неможливість підняти свої учбові досягнення на той рівень, що відповідає очікуванням значущих дорослих, спричиняє болючі емоційні переживання дитини, внаслідок чого в неї все більше підвищується рівень тривожності. Засоби, за допомогою яких діти намагалися уникнути тривожних переживань і таким чином пристосовуватися до життя в умовах хронічного внутрішньоособистісного конфлікту, спричиненого ситуацією неуспіху в навчанні, є неконструктивними і надалі можуть спричинити соціальну дезадаптацію.

5. Було виявлено чотири типи реагування батьків на навчальну неуспішність дітей: заперечення проблеми, ігнорування, маніпуляція, відмова від відповідальності. Таке ставлення батьків до неуспіху своїх дітей в навчанні було перешкодою до співпраці з ними з метою подолання труднощів в оволодінні знаннями. Тому допомога дітям у навчанні не давала результатів, а навпаки, подекуди призводила до поглиблення конфлікту.

6. Виявлено, що серед дітей з високою навчальною успішністю переважають такі, що мають адекватну самооцінку, і зовсім відсутні діти із заниженою самооцінкою. Серед дітей з низькою навчальною успішністю, навпаки, дуже мало (тільки 5%) таких, що мають адекватну самооцінку, але майже половина має негативний образ «Я». Отже, саме через занижену самооцінку учні невпевнені у собі, песимістично налаштовані на результат своєї навчальної діяльності.

7. Оптимізація рівня навчальної успішності молодшого школяра можлива в тому разі, якщо дорослий створить умови для підвищення розумової працездатності, а також допоможе йому подолати стереотипи поведінки, що пов’язані з відчуттям дитиною себе невдахою (нездібним, неспроможним тощо). Необхідно забезпечити формування адекватної самооцінки; допомогти учню відчути себе суб’єктом своєї навчальної діяльності. Підвищення рівня самоприйняття дитини треба поєднувати із створенням умов для підвищення результатів навчання. Це потребує спеціально організованої діяльності, що включає такі компоненти, як розвиваюче навчання, система різнобічного оцінювання, позитивно забарвлена атмосфера діалогічного (суб’єкт-суб’єктного) спілкування з дорослим, який здійснює діяльність з навчання дитини.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблем формування самооцінки школяра, який має низьку навчальну успішність, тобто зростає в ситуації психотравми. Перспективи подальшого дослідження впливу негативних оцінок на формування особистості дитини можна визначити в розробці методичного інструментарію, у з’ясуванні ролі психологічного захисту та його різновидів, у розробці програм підвищення навчальної успішності шляхом психологічної корекції відхилень в особистісному розвитку дітей підліткового віку.

 

 

1. Главінська О. Д. Вплив оцінки вчителя на формування самооцінки школяра // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 1999. – Т. І, ч. 1. – С. 66-70.

2. Главінська О. Д. Самокритичність: онтогенетичний аспект // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2000. – Т. ІІ, ч. 2. – С. 25-30.

3. Главінська О. Д. Становлення самооцінки особистості та ціннісні орієнтації суспільства // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2000. – Т. ІІ, ч. 4. – С. 32-38.

4. Главінська О. Д. Зв’язок низької навчальної успішності дитини із ставленням батьків до шкільного навчання // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2000. – Т. ІІ, ч. 5. – С. 290-298.

5. Главінська О. Д. Інноваційно-психологічні підходи до підвищення навчальної успішності школярів: Збірка наукових праць Науково-дослідного центру «Економіка вищої освіти». – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С. 263-267.

6. Главінська О. Д. Типологія реагування батьків на навчальну неуспішність молодшого школяра // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2001. – Т. ІІІ, ч. 3. – С. 47-51.

7. Главінська О. Д. Вплив самооцінки школяра на ставлення до своєї учбової діяльності // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – № 16. – Рівне, 2001. – С. 23-27.

8. Главінська О. Д. Оптимізація розвитку особистості учнів з низькою навчальною успішністю // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2001. – С. 117-122.

9. Главінська О. Д. Валеологізація учбового процесу як умова підвищення навчальної успішності учнів: Матеріали науково-практичної конференції «Шляхи формування здорового способу життя». – К., 2000. – С. 111-114.

 

Главінська О. Д. Вплив низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра. – Рукопис.

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2002.

У роботі представлено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема у разі несприятливої ситуації розвитку, що викликана хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра.

На основі теоретичного та експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху.

Встановлено, що перепоною у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність.

Розкрито шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

Ключові слова: самооцінка, образ «Я», молодші школярі, навчальна неуспішність, розумова працездатність, увага, мислення, тривожність, психологічна корекція.

 

Главинская Е. Д. Влияние низкой учебной успеваемости на становление самооценки школьника. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2002.

 

В работе представлены результаты исследования влияния низкой учебной успеваемости на становление самооценки школьника. Проанализированы подходы к проблеме изучения факторов формирования самооценки, низкой учебной успеваемости школьника, влияние указанной ситуации на процесс социализации ребенка в целом. Рассмотрен существующий опыт психолого-педагогической помощи детям, которые находятся на начальном и среднем уровне освоения учебной программы.

На основе теоретического анализа установлено, что постоянный неуспех является психотравмирующей ситуацией для ребенка, что приводит к нарушениям его личностного развития. Ученики, которые плохо учатся, осознают себя неудачниками. Задача педагогов и психологов состоит в том, чтобы предупредить развитие низкой самооценки и отклонения в развитии личности. Однако в отечественной психологии до сих пор больше внимания уделяется проблеме интеллектуального развития ребенка и поиску способов помощи ему в этом направлении, а не в направлении коррекции личностного развития.

В ходе констатирующего эксперимента выявлено, что процессы саморегуляции, уровень развития внимания у младших школьников с низкой учебной успеваемостью значительно меньше развиты, чем у детей контрольной группы. Высокий уровень умственной работоспособности отмечался у детей с высокой учебной успеваемостью, а показатели среднего уровня в одинаковой степени свойственны как детям с высокой, так и с низкой учебной успеваемостью.

Невозможность для ребенка повысить свою учебную успеваемость до того уровня, который отвечает его ожиданиям и ожиданиям его родителей, вызывает у него болезненные эмоциональные переживания, которые усугубляются неправильным реагированием родителей на низкую успеваемость ребенка (согласно разработанной нами классификации: манипуляцией, игнорированием, отказом от ответственности, отрицанием проблемы). В результате ребенок ощущает свою неполноценность, и у него все больше повышается уровень тревожности.

Приблизительно половина младших школьников не осознает себя субъектом своей учебной деятельности. Именно среди этих детей и оказалось большинство детей с начальным и средним уровнем овладения учебной программой. Следовательно, отсутствие осознания себя субъектом учебной деятельности делает невозможным и формирование ответственности за результаты учебы, что приводит к снижению достигающей мотивации и возникновению вместо этого избегающей мотивации.

Среди детей с высокой успеваемостью преобладают дети с адекватной самооценкой; среди детей с низкой успеваемостью таких очень мало, почти половина из них имеет отрицательный образ «Я». Заниженная самооценка, детерминируя неуверенность в себе, приводит к ориентации на негативные результаты своей учебной деятельности.

В ходе формирующего эксперимента обеспечивалось осознание ребенком своей субъектности путем развития навыка распознавания предубеждений, которые вызывают у детей негативные эмоциональные состояния. Благодаря специально организованной деятельности, которая включала психокоррекционные занятия, систему разностороннего оценивания, развивающее обучение, положительно окрашенную атмосферу диалогического (субъект-субъектного) общения со взрослым, созданию условий для повышения умственной работоспособности, овладению навыками интеллектуальной деятельности, обеспечению правильных форм помощи со стороны родителей изменилось самовосприятие ребенка, что создало почву для повышения учебной успеваемости.

 

Ключевые слова: самооценка, образ «Я», младшие школьники, низкий уровень овладения знаниями, умственная работоспособность, внимание, мышление, тревожность, психологическая коррекция.

 

Glavinska O. D. The low learning success influence on the schoolchildren self-appraisal formation. – Manuscript.

 

The dissertation for a candidate degree in speciality 19. 00. 07 – Pedagogical and Age Psychology – G. S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

 

The dissertation shows the results of research of junior schoolchildren self-appraisal formation, particularly in the case of negative development situation determined by permanent low learning success. The different psychological trends approaches to the nature of self-appraisal, determinants of low success in school syllabus mastering, ways of correction of schoolchildren low learning success are analyzed.

Basing on theoretical and experimental analysis of low learning success influence on the schoolchildren self-appraisal formation, it is shown, that pupils with low learning success have deviations in personality as a result of psychotraumatic situation of failure.

The non-adequate self-perception, lack of self-regulation maturity, reducted mental capacity are shown to be the obstacles in the learning success increasing.

The ways to optimize knowledge have been offered, which include the educational process valeologization, the developing education and psychocorrectional exercises.

Key words: self-appraisal, «I-shape», junior schoolchildren, low learning success, mental capacity for work, attention, thinking, anxiety, psychological correction.