Виробнича програма підприємства ЗАТ "Промбуд-11"

До зовнішніх факторів відносяться:

▬ ступінь забезпечення робочою силою;

▬ попит на продукцію, яку виготовляє підприємство;

▬ матеріально-технічне забезпечення підприємства;

▬ ступінь забезпечення енергетичними ресурсами;

▬ введення в дію нових виробничих потужностей.

До внутрішніх факторів відносяться:

▬ організація обслуговування виробництва;

▬ організація роботи парку машин: час простоювання устаткування в ремонті та коефіцієнт змінності роботи устаткування;

▬ організація планування роботи підприємства: планування виробництва і технологічного розвитку підприємства та планування завантаження обладнання;

▬ організація праці;

▬ організація кооперування використання виробничих потужностей;

З метою аналізу використання виробничої потужності на підприємстві визначають такі основні показники:

Коефіцієнт використання потужності:

І) коефіцієнт використання проектної потужності – характеризує рівень використання введених в дію нових потужностей з метою досягнення випуску продукції обсягом не нижчим, ніж проектна потужність.

ІІ) коефіцієнт використання виробничої потужності – характеризує використанням діючих виробничих потужностей. Визначається, як відношення обсягу випуску продукції (планового чи фактичного) до середньорічної виробничої потужності підприємства (планової чи фактичної).

Ступінь прогресивності технологічного процесу – характеризується питомою вагою впровадження нових технологій.

Ступінь прогресивності обладнання, що використовується для виготовлення продукції – характеризується рівнем механізації та автоматизації виробництва.

Показники використання обладнання:

І)  екстенсивне використання (використання в часі) – характеризується величиною внутрішньозмінного та цілозмінного простоювання обладнання і коефіцієнтом змінності роботи обладнання.

ІІ) інтенсивне використання (використання по потужностям) – характеризується використанням потужностей обладнання в одиницю часу. З цією метою використовується показник продуктивності одиниці обладнання в натуральному виразі або обсяг продукції, який припадає на одиницю потужності обладнання.

ІІІ) інтегральний вартісний показник – визначається як добуток показників екстенсивного та інтенсивного використання. Часто в якості цього показника використовується показник фондовіддачі.

Одним з найважливіших показників використання виробничих потужностей на підприємстві є коефіцієнт завантаження обладнання. Він характеризує ступінь використання різних груп обладнання в часі. Цей показник визначається як відношення трудомісткості виробничої програми певної групи обладнання до пропускної здатності тієї ж групи обладнання за один і той же період часу. При визначенні коефіцієнта завантаження обладнання обсяги робіт визначаються в одиницях трудомісткості. В чисельнику представлений обсяг робіт, який планується виконати на певному обладнанні, а в знаменнику - обсяг робіт, який можна виконати на даному обладнанні.

Як відомо у складі виробничої потужності відбуваються як якісні, так і кількісні зміни. Якщо не враховувати впливу об’єктивних факторів на зміну потужності, то це позначається на ефективності їх використання. Особливо чутливий такий вплив в умовах частої зміни продукції і технології її виготовлення. Освоєння виробництва нових модернізованих виробів у багатьох випадках зумовлює зміну структури потужностей, а іноді вимагає докорінної їх перебудови. В такому випадку поліпшення використання виробничої потужності підприємства можна шляхом залучення значних резервів недовантаження наявного устаткування і формування резервних потужностей для забезпечення освоєння випуску нових видів продукції, що користується підвищеним попитом у споживачів.

 

 

План виробництва і реалізації продукції є головною складовою річного виробничо-економічного плану підприємства. Він передбачає забезпечення виробництва потрібної суспільству продукції при найкращому використанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів підприємства.

План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних частин:

▬ виробнича програма;

▬ розрахунок використання виробничої потужності;

▬ план реалізації продукції.

Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва продукції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості, строках і вартості запланованої до випуску продукції, при досягнутому рівні використання виробничої потужності та відповідній структурі робіт.

Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреби підприємства в матеріалах, трудових та фінансових ресурсів.

Виробнича програма розраховується з метою:

▬ прогнозування розвитку підприємства з конкретизацією техніко-економічних показників за періодами планування;

▬ перспективне планування підприємства з конкретизацією техніко-економічних показників роботи за роками періоду планування;

▬ поточне (річне) планування роботи підприємства і його структурних підрозділів на рік з конкретизацією завдання по кварталах і місяцях.

▬ поточне регулювання планових завдань у зв’язку з необхідністю освоєння нових виробів, зміною умов матеріально-технічного забезпечення, наявністю відхилень фактичного виконання завдання від плану;

▬ виявлення напрямів розвитку виробничих потужностей, необхідних для освоєння нової техніки;

▬ проведення техніко-економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Виробнича програма підприємства визначається у наступному порядку:

▬ визначається плановий обсяг та асортимент продукції, яку планується виробляти на підприємстві. Під асортиментом розуміють номенклатуру та питому вагу окремих видів продукції в загальному її обсязі. Обсяги та асортимент продукції, що планується виробити на підприємстві залежить від:

а) суспільних потреб

б) наявності та використання виробничих потужностей підприємства

▬ визначаються шляхи покращення використання наявності виробничих потужностей та можливостей їх раціонального розширення. Оскільки, обов’язковою умовою планування виробництва продукції є оновлення асортименту або збільшення обсягу виробництва, то під час розробки виробничої програми обов’язковим є розрахунок організаційно-технічних заходів, які б забезпечували необхідність розширення виробничих потужностей, перехід до виготовлення нових видів