Предмет:
Тип роботи:
Звіт з практики
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
justify;">Використання робочого часу
Ліквідація простоїв і непродуктивних затрат на кожному робочому місці – важливий фактор підвищення продуктивності праці і покращення всіх економічних показників діяльності підприємства. Ступінь використання робочого часу впливає на виконання плану намічених робіт на підприємстві вцілому.
На основі складеного балансу визначають кількісні та якісні показники, які характеризують ступінь використання робочого часу на підприємстві.
До кількісних показників належать:
▬ календарний фонд робочого часу – визначається множенням числа днів в плановому періоді на середньоспискову чисельність працюючих;
▬ табельний фонд робочого часу – він менше календарного фонду робочого часу на кількість вихідних та святкових днів;
▬ максимально-можливий фонд робочого часу – він менше від табельного фонду робочого часу на величину чергових і додаткових відпусток;
▬ корисний фонд робочого часу – він менший максимально-можливого фонду робочого часу на кількість неявок дозволених законом, відпусток по навчанню та по хворобі;
До якісних показників належать:
коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини календарного фонду робочого часу.
Кк=
де N – число явок на роботу, людино-години; КФРЧ – календарний фонд робочого часу, людино-години.
Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини табельного фонду робочого часу:
Кт=
де ТФРЧ – табельний фонд робочого часу, людино-години.
- Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до максимально-можливого фонду робочого часу:
Кмм=
де ММФРЧ – максимально-можливий фонд робочого часу, людино-години.
- Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини корисного фонду робочого часу:
Ккор=
де КорФРЧ – корисний фонд робочого часу, людино-години.
- Коефіцієнт внутрізмінного використання фонду робочого часу – це відношення середньої тривалості робочого дня у звітному році до середньої тривалості робочого дня у минулому році:
Квнутр=
де Тз – тривалість робочого дня у звітному році, дні; Тм – тривалість робочого дня у минулому році, дні.
Організація оплати праці на підприємстві
Закон України “Про оплату праці” від 24.04.1995р. №108/95-ВР визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного та договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функції заробітної плати.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або його уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
При прийняті на роботу нового працівника підприємство заключає з ним трудовий договір. Однак підприємство не обмежується тільки виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають у трудових відносинах з ним і включені до облікового складу підприємства. Залучають для виконання певних робіт фізичних осіб й оплачувати їхню працю за договорами цивільно - правового характеру.
Заробітна плата робітникам та службовцям, виплачується в строки зазначені в колективному договорі. Первинним документом для нарахування з/п є Табель обліку робочого часу, розрахунок, лист обліку тимчасової непрацездатності, розрахункова відомість. Проводиться видача заробітної плати за платіжними відомостями.. Основним реєстром, що використовується