Забруднення м’яса та м’ясопродуктів важкими металами

Методи якісного виявлення свинцю в мінералізаті основані на його розчиненні в ацетаті амонію з подальшим проведенням кольорової реакції з дитизоном або мікрокристалоскопічних реакцій.

Метод виявлення міді заснований на екстрагуванні її з мініралізата хлороформом у вигляді діетилдітіокарбаміната міді, наступного витіснення з цього з'єднання у водний шар ртуттю, де вона і виявляється відповідними кольоровими реакціями.

Метод виявлення цинку заснований на екстракції цинку з мінералізату хлороформом, зв'язуванні іонів кадмію і міді (які заважають виявленню цинку) тіосульфатом натрію або сечовиною.

Метод якісного та кількісного визначення миш'яку (по Зангер-Блеку) заснований на відновленні миш'яку до водню AsH3, який при взаємодії з хлоридом HgCl2 або бромідом ртуті HgBr2 утворює забарвлене в жовтий або жовтувато-коричневий колір з'єднання.

Кількісне визначення свинцю нефелометричним методом ґрунтується на отриманні сульфату свинцю, розчиненні його в ацетаті амонію і наступній взаємодії з хроматом калію, що супроводжується утворенням малорозчинного у воді хромату свинцю РbСrO4.

Атомно-абсорбційна спектрометрія заснована на вимірюванні поглинання електромагнітного випромінювання атомною «парою» аналізованої речовини. Різниця інтенсивності випромінювання до і після проходження через аналізований зразок вимірюють фотометрично.

Полярографічний метод визначення токсичних елементів заснований на попередній сухій мінералізації проби продукту, отриманні розчину мінералізату з додаванням фонового електроліту, проведенні аналізу в електролізері, отриманні полярографічних кривих і вимірі висоти піків.

Для кількісного визначення металів використовують метод добавок.

Практичне значення мають і різні колориметричні методи визначення токсичних елементів.

Наприклад, колориметричний метод визначення ртуті заснований на деструкції аналізованої проби м'яса або м'ясних продуктів сумішшю азотної та сірчаної кислот, осадженні ртуті йодидом міді і наступному колориметричному визначенні у вигляді тетрайодомеркурата міді шляхом візуального порівняння зі стандартною шкалою. Мінімальна обумовлена маса ртуті становить 0, 15 мкг в пробі.

Фотоколориметричні методи визначення міді і миш'яку в м'ясі та м'ясних продуктах засновані на мінералізації проби і наступному вимірі інтенсивності забарвлення розчину відповідного комплексного з'єднання: міді – з діетилдітіокарбамінатом натрію (жовтого кольору), миш'яку – з діетілдітіокарбамінатом срібла в хлороформі [14].

 

 

Вченими було досліджено вміст сполук важких металів Купруму (Cu), Свинцю (Pb) і Кадмію (Cd) в яловичині південної м’ясної породи при вирощуванні в органічному виробництві, а також вміст цих елементів у ґрунтах і вирощених кормах; досліджено динаміку руху цих елементів у системі ґрунт-рослина- тварина-тваринницька продукція.

Дослідження проводили протягом 2011-2013 рр. в ТОВ «ФОТА» Амвросіївського району Донецької області на бугайцях південної м’ясної породи, яких утримували за технологією органічного виробництва.

Дослідження вмісту важких металів Cu, Pb, Cd, Zn, Mn у ґрунтах, кормах та яловичині проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії у сертифікованій лабораторії ІТСР «Асканія-Нова» (Атестаційне свідоцтво № PЧ-047/2012 видано ДП «Херсонстандартметрологія» 20. 06. 2012 р.) з урахуванням вимог ICAR.

Матеріали, отримані в дослідженні, оброблені за алгоритмами М. О. Плохінського з використанням комп’ютерної програми Excel.

Вміст сполук важких металів у ґрунті дослідних ділянок наводиться в таблиці 2. 2. 1.

 

Таблиця 2. 2. 1

Вміст сполук важких металів в ґрунті дослідних ділянок

 

 

Аналіз матеріалів таблиці 2. 2. 1 свідчить про те, що вміст сполук важких металів у досліджених ґрунтах значно нижчий за ГДК: за сполуками Купруму в 6, 6 рази, Свинцю – 4, 7 рази, Кадмію – 60 разів, Цинку – 2, 15 рази, Марганцю – 21, 74 рази.

Порівняння матеріалів щодо вмісту сполук важких металів у ґрунтах, на яких розміщувалися природні пасовища та вирощувалися кормові культури, з вмістом цих забруднювачів у ґрунті заповідного степу біосферного заповідника «Асканія – Нова» з мінімальним господарським та антропогенним навантаженням, а також незначним фоновим переносом довело наступне. За вмістом сполук Купруму ґрунти дослідних ділянок перевищують заповідний степ (15, 9-22, 9 проти 12- 15 мг/кг), але на обох ділянках вміст цього елемента в 4, 58-11 разів нижчий за ГДК (132 мг/кг). За вмістом сполук Свинцю, Кадмію, Цинку, Марганцю дослідні ділянки поступаються ґрунтам заповідника. На обох об’єктах вміст цих елементів значно нижчий за ГДК.

Аналіз наведених матеріалів свідчить про те, що за вмістом агресивних забруднювачів хімічної природи ґрунти дослідних ділянок близькі до ґрунтів біосферного заповідника «Асканія-Нова», який є еталоном екологічної чистоти з найнижчим антропогенним впливом на біосферу. Тобто за вмістом агресивних забруднювачів хімічної природи і динамікою їх руху за роками досліджень ґрунти дослідних ділянок відповідають умовам органічного виробництва.

Вміст забруднювачів хімічної природи в кормах ( абл.. 2. 2. 2) свідчить про те, що рівень валових форм важких металів у них значно нижчий за ГДК: за вмістом Cu в 1, 42-2, 24 рази (ГДК 6, 60 мг/кг) ; Pb – 8, 52- 12, 9 рази (ГДК 4, 26 мг/кг) ; Cd – 30-500 разів (ГДК 0, 3 мг/кг) ; Zn – 2, 22 рази (ГДК 50 мг/кг).

 

Таблиця 2. 2. 2

Вміст сполук важких металів у кормах (мг/кг)

 

Таблиця 2. 2. 3

Вміст важких металів у добовому раціоні бугайців

 

Значне зниження вмісту сполук важких металів у кормах