Забруднення м’яса та м’ясопродуктів важкими металами

 

Таблиця 2. 2. 4

Коефіцієнт трансформації важких металів у системі ґрунт – рослина (%)

 

Аналіз матеріалів таблиці 2. 2. 4 свідчить про те, що пасовищною травою та досліджуваними кормами поглинається з ґрунту Cu – 15, 32-24, 15%, Pb – 6, 6- 15, 8%, Cd – 0, 85-19, 23%, Zn – 77, 5- 91, 4%, Mn – 27, 68-46, 34%. Найбільш високий рівень трансформації токсичних речовин відмічено в пасовищній траві (24, 15-46, 34%), вищий рівень переходу в системі ґрунт – рослина виявлено у сполук Цинку (77, 5-91, 4%).

Використання пасовищної трави та кормів польового кормовиробництва для нагулу бугайців та виробництва яловичини забезпечило виробництво продукції екологічно безпечної щодо вмісту сполук важких металів (додаток А).

Аналіз матеріалів показує, що у бугайців (n=11) вміст найбільш агресивних забруднювачів значно нижчий ГДК: за вмістом Cu в 6, 71 рази (ГДК 5 мг/кг), Pb – 1, 78 рази (ГДК 0, 5 мг/кг, додаток А). Найвищий вміст цих забруднювачів установлено у бугайців 18 міс. віку. Але у бугайців всіх вікових груп вміст сполук важких металів нижчий за ГДК. Кадмій в яловичині бугайців не виявлено в жодній пробі.

Установлено, що при пасовищному утриманні вміст сполук Купруму в яловичині вірогідно вищий, ніж при годівлі кормами зі сховищ (1, 01±0, 14 проти 0, 45±0, 04 мг/кг) Р>0, 001. Вміст сполук важких металів в яловичині при обох технологіях значно нижчий за ГДК: за сполуками Купруму в 5-11 рази, сполуками Свинцю -1, 56- 2, 17 рази. Сполуки Кадмію відсутні.

При дослідженні переходу важких металів з кормів в яловичину (додаток Б) установлено, що в середньому з кормів у яловичину переходить: сполук Купруму – 18, 92-29, 8%, Свинцю – 52, 8-73, 7%, Кадмій в яловичині відсутній. Вищий рівень поглинання сполук Купруму виявлено у 18 міс. бугайців, а вищий рівень поглинання Свинцю – у 18 та 26 міс. тварин.

При порівнянні рівнів переходу досліджуваних забруднювачів з ґрунту в корми та з кормів в яловичину установлено наступне.

Ступінь поглинання сполук Купруму з ґрунту в корми нижчий, ніж з кормів в яловичину: за сіном еспарцетовим 16, 41 проти 27, 8%, сіном суданковим 15, 58 проти 29, 3%, силосом кукурудзяним 15, 32 проти 29, 8%. У пасовищну траву з ґрунту переходить 24, 15%, а з трави в яловичину 18, 92% забруднювачів. Коефіцієнт переходу сполук Свинцю з кормів в яловичину в 3, 5- 10 разів вищий, ніж з ґрунту в корми. Сполуки Кадмію в яловичині не виявлені, тобто не переходять з кормів.

Найвищий рівень поглинання сполук Купруму з кормів виявлено у 18 міс. бугайців (23, 6-37, 0%), Свинцю у 18 міс. (62, 6-86, 8%) та 26 міс. (69, 8-97, 3%) [13].

 

 

Екологічна ситуація в Україні зумовила деградацію навколишнього природного середовища, надмірне забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря та земель. Виходом з цієї критичної ситуації є розвиток органічного виробництва з метою отримання екологічно чистих, безпечних і корисних для людини м’ясопродуктів, виробництво яких не завдає шкоди навколишньому середовищу і забезпечує благополуччя тварин. Особливу небезпеку являють важкі метали та їх сполуки, які потрапляють до організму людини за схемою ґрунт-рослина-тварина-тваринницька продукція-людина.

У роботі подане дослідження вмісту важких металів Купруму (Cu), Свинцю (Pb), Кадмію (Cd) в яловичині бугайців південної м’ясної породи при вирощуванні їх в системі органічного виробництва, вміст цих елементів у ґрунтах і вирощених кормах, а також їх трансформація в системі ґрунт- рослина-тварина-тваринницька продукція.

Дослідження було проведене в ТОВ «ФОТА» Амвросіївського р-ну, Донецької обл. на бугайцях південної м’ясної породи, вирощених за технологією органічного виробництва. Установлено, що вміст сполук важких металів у ґрунтах дослідних ділянок значно нижчий ГДК (гранично допустима концентрація) за сполуками Cu в 6, 6 рази; Pb – 4, 7; Cd – 60; Zn – 2, 15 рази.

У кормах, вирощених на дослідних ділянках (пасовищна трава, сіно еспарцетове та суданкове, силос кукурудзяний, солома ячмінна, зерно ячменю та кукурудзи), вміст валових форм важких металів також нижчий ГДК: Cu – в 1, 6-2, 23 рази (ГДК 6, 6 мг/кг), Pb – 8, 5-10, 9; Zn – 2, 2-4 рази; Cd – 30-150 разів. З ґрунту в корми трансформується 15, 32-24, 15% Cu, 6, 60-15, 8 Pb, 0, 85-19, 23 Cd, 77, 5-91, 4% Zn.

Вміст важких металів в яловичині бугайців у середньому становить: Cu – 0, 745±0, 01 мг/кг (lim 0, 78-1, 73 мг/кг), що в 6, 71 рази нижче ГДК (5 мг/кг) ; Pb – 0, 28±0, 03 мг/кг (lim 0, 07-0, 46 мг/кг), в 1, 78 рази нижче ГДК (0, 5 мг/кг). Кадмій в яловичині не виявлено в жодній пробі. З кормів в яловичину трансформуються сполуки Купруму 18, 9-29, 8%, Свинцю – 52, 8- 73, 7%. Найвищий коефіцієнт трансформації Свинцю установлено у силосу кукурудзяного в середньому 73, 7% (lim 28, 9-97, 3%).

Установлено, що ступінь поглинання важких металів з кормів в яловичину значно вищий, ніж з ґрунту в корми [13].

Пропозиції

Потрібно провести дослідження вмісту всіх важких металів у ґрунті, кормах та яловичині, їх трансформації в системі ґрунт- рослина-тварина-тваринницька продукція. На основі отриманих результатів слід розробити рекомендації стосовно виробництва екологічно безпечної яловичини за вмістом важких металів – найбільш агресивних забруднювачів продукції.

З метою охорони здоров'я людини необхідно покращити контроль з виявлення залишкових кількостей токсичних компонентів у продуктах тваринництва широким колом лабораторій.

 

 

1. Антонович Е. А., Седокур Л. К. Качество продуктов питання в условиях химизации сельского хозяйства. Справочник. – К. : Урожай, 1990. – 240 с.

2. Возіанов О. ф. Харчування та здоров'я населення України (концептуальні основи раціонального харчування) // Журнал Академії медичних наук України. – 2002. – Т. 8. – № 4. – С. 647-657.

3. Габович Р. Д. Гігієнічні засоби охорони продуктів харчування-1987р.

4. Домарецький В. А. Екологія харчових продуктів-Київ: „Урожай», 1993р.

5. Донченко Л. В., Надыкта В. Д. Безопасность пищевой продукции. – М. : Пищепромиздат, 2001. – 528 с.

6. Дуденко Н. В., Павлоцька Л. Ф. Фізіологія харчування, Х. : 1999. – 392 с. Смоляр В. І. Основи фізіології та гігігєни харчування. – К. : Здоровя, 2000. – 302 с.

7. Крайнюк Л. М. Методи контролю рослинної та тваринної продукції. – 2вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 300с.

8. Основи фізіології і гігієни та безпеки харчування: Навч. Посібник: У 2 ч. – Ч. 1 і Ч. 2 /О. М. Царенко, М. І. Машкін. Л. Ф. Павлоцька та ін. – Суми, ВТД “Університетська книга, 2004. – 278 с.

9. Пономарьов П. Х., Сирохман І. В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник. – К. : Лібра, 1999, -272 с.

10. Система НАССР. Довідник. – Львів: НТЦ «Леонорм-Стандарт». 2003, -218 с.

11. Царенко О. М. Основи фізіології, гігєни та безпеки харчування: Навч. посіб: У 2 ч. – Ч. ІІ. Основи гігієни та безпеки харчування/ О. М. Царенко, М. І. Машкін, Л. Ф. Павлоцька та інші. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 278 с.

12. Шаповал М. І. Менеджмент якості: Підручник. – к. : Т-во «Знання», КОО, 2003. – 475 с.