Загальні проблеми сучасного праворозуміння

Кожній з цих форм буття права приділяє увагу окрема правова школа, формуючи відповідне його визначення. Для всебічного пізнання права усі його визначення, якщо вони відображають хоч якусь частину реалій, корисні. Тому і потрібно підходити до тлумачення права з позицій різних правових концепцій. Право однозначно розкрити і визначити неможливо. Зводити його сутність лише до певного визначення є помилкою. Уникнення такої помилки забезпечує сучасне інтегративне праворозуміння, яке передбачає множинність визначень права, кожне з яких відображає його часточку, сторону, вимір, особливу форму буття. Вихідне розуміння сутності права пов'язане з сутністю людини. Сутність людини наддержавна ― не держава створює людину, а людина державу. Тому визначальним праворозумінням для всієї юриспруденції є наддержавне праворозуміння. В той же час визначальний характер наддержавної природи права не заперечує важливості його державного виміру. Безперешкодне співіснування і реальна можливість вільно застосовувати при дослідженні права і пов'язаних з ним соціальних явищ різних наукових напрямків сприяє не тільки виявленню найширшого спектра ознак і властивостей права, але й свідчить, що держава зацікавлена у встановленні об'єктивної і різносторонньої картини правового життя суспільства. Окрім того, застосування різноманітних підходів до вивчення і пояснення сутності, цінності, формування та функціонування права підтверджує реальність намірів створення правової держави і громадянського суспільства. 

 

 

1. Кістяківський Б. О. Вибране. Бібліотека часопису «Філософська і соціологічна думка». Серія «Українські мислителі». – К., 1996. – С. 371.

2. Рулан Норбер. Историческое введение в право: учеб. пособие для вузов. – М., 2005. – С. 23-24,

3. Крижанівський А. Ф. Феноменологія правопорядку. – Одеса, 2006.

4. Антропологія права. Філософський та юридичний виміри. – Т. I-IV. – Львів, 2004, 2005, 2006, 2007.

5. Честное И. Л. Правопонимание в эпоху постмодернизма // Правоведение. – 2002. – № 2.

6. Алексеев С. С. Теория права. – М., 1994.

7. Оль П. А. Правопонимание: от плюрализма к двуединству. – СПб., 2006.

8. Алаіс С. I. Проблема праворозуміння в основних школах права: автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 2003. – С. 7.

9. Цвік М. В. Проблема сучасного праворозуміння / Правова система України: історія, стан та перспективи. – X., 2008. – Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 66-86.

10. Малахов В. П. Философия права. – М. 2002. – С. 34-35.

11. Сучасний тлумачний словник української мови. – X., 2006.

12. Честное Л. И. Типы правопонимания. Проблемы теории права и государства / под ред.

B. П. Сальникова. – СПб., 1999.

13. Нерсесянц В. С. Философия права: учеб. для вузов. – М., 2001. – С. 32.

14. Четверти В. А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства. – М., 1997. -С. 11.

15. Оль П. А. Правопонимание. От плюрализма к двуединству. – СПб., 2005. – С. 52-64.

16. Hall G. Studies in jurisprudence and Criminal Theory. – New York, 1958.

17. MapmuutUH О. В. Совместимы ли основные типы понимания права? // Государство и право. – 2003. -№ 6. -С. 13-21.

18. Вопленко Н. Н. Правосознание юриста и правопонимание. См. : Ветюшиев Ю. Ю., Шири-ков А. С. Юрист XXI века (задачи, тенденции, перспективы). Обзор научно-практической конференции. – Волгоград, 2001.

19. Рабінович П. М. Сутність праворозуміння і причини його плюралізму (соціально-антропологічний аспект) / Антропологія права: філософський та юридичний виміри. – Львів, 2007. – C. 207.

20. Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 1988. – С. 33.

21. Цвайгерт К., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. – М., 2000. – ТІ – С. 58-59.

22. Кезин А. В. Научность, эталоны, идеалы, критерии: критический анализ методологического редукционизма и плюрализма. – М., 1985. – С. 32-35.

23. Козюбра М. І. Загальнотеоретичне правознавство: стан та перспективи // Право України. – 2010. -№ 1. -С. 32-44.

24. Алексеев С. С. Теория права. – М., 1993. – С. 3.

25. Основные концепции права и государства в современной России // Государство и право. – 2003. -№5. -С. 12. 1. Алексеєв С. С. Теория государства и права. /С. С. Алексеєв. – Львів, 2006. -332 с.

26. Ведєрніков Ю. А., Грекул В. С. Теорія держави і права: Навчальний посібник. – 4-е вид., доп. і перероб. / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.

27. Загальна теорія держави і права / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.

28. Загальна теорія держави і права: [ Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів ] М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.

29. Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави і права: Підручник. 2-ге видання, стереотипне / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. – Львів: «Новий світ-2000», 2005. – 584 с.

30. Кравчук М. В. Правово-першооснова цивілізації і культури суспільства / М. В. Кравчук // Проблеми теорії держави і права: Навч. посіб для студ. вищ. навч. закл. – 2-ге вид., змін. і доп. : К. : ВД «Професіонал», 2004. – С. 18-37.

31. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник / П. М. Рабінович. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.

32. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. // О. Ф. Скакун. – Харків: Консул, 2001. – 656 с.

33. Теорія держави і права (опорні конспекти). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Автор-упорядник Кравчук М. В. – К. : Атіка, 2007. – 288 с.

34. Козлихин И. Ю. Правопонимание Ф. А. Хайека // Правоведение, 1992, №5

35. Кудрявцев В. П., Васильев А. М. Право: развитие общего понятия

//Советское государство и право. -1985, №7, с. 3-13

36. Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак.

вузів. – К. : Вентурі, 1996. – 208с.

37. Возьний В. Правова концепція С. Дністрянського //Право України,

1999, №6

38. Петрова Л. В. О естественном и позитивном праве (Критические заметки

по поводу учебника С. С. Алексеева) //Государство и право, 1995, №2, с. 32-41

39. Гегель Философия права, М., Мысль, 1990

40. Корнев А. В. К вопросу о правопонимании в дореволюционной России

//Государство и право, 1998, №5, с. 93-98

41. История политических и правовых учений. Учебник для вузов. Под общ.

ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА•М, 1998. -736с.

42. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и

факультетов. Под. ред. В. М. Корельского и В. П. Перевалова – М. : Издательская

группа НОРМА-ИНФРА•М, 1999. -570с.

43. Евлампиев И. И. Философские и правовые взгляды И. А. Ильина

//Правоведение, 1992, №3, с. 81-93

44. Ильин И. А. Общее учение о праве и государстве (фрагменты)

//Правоведение, 1992, №3, с. 93-99

45. Графский В. Г. Общая теория права П. А. Сорокина: на пути к

интегральному (синтезированному) правосознанию //Государство и право, 2000,

№1, с. 111-120

46. Общая теория права. Учебник для юридических вузов /Дмитриев Ю. А. и

др. ; Ред. Пиголкин А. С., М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1997. – 384с.

47. Сырых В. М. Теория государства и права. Учебник для вузов. – М. :

“Былина”, 1998

48. Величко А. М. Развитие идеи естественного права в трудах

Б. Н. Чичерина //Правоведение, 1994, №3, с. 72-77

49. Олійник А. Ю., Гусарєв С. Д., Слюсаренко О. Л. Теорія держави і права. ― К. : Юрінком Інтер, 2001.

50. Алексеев С. С. Философия права. ― М. : НОРМА-ИНФРА•М, 1998.