Звіт про проходження виробничо-технологічної практики з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою»

 

 

1. Вступ

1.2. Дорожній центр управління по перевезенню вантажів і пасажирів

служби перевезень Південної залізниці (ДЦУ)

1.2.1. Етапи створення ДЦУ

1.2.2. Технічна характеристика ДЦУ

1.2.3. Техніко експлуатаційна характеристика та технологія роботи

диспетчерської дільниці _________________

1.2.4. Автоматизоване робоче місце поїзного диспетчера

1.2.5. Структура управління ДЦУ

1.2.6. Робота поїзного диспетчера

1.2.7. Робота дорожнього диспетчера

1.2.8. Робота старшого дорожнього диспетчера

1.2.9. Робота інженера з розробки графіка руху поїздів

1.2.10. Робота дорожнього локомотивного диспетчера

1.2.11. Робота вантажного диспетчера та диспетчера з видачі попереджень

1.3. Робота відділів служби перевезень 1. 4 Оперативне управління перевізним процесом в умовах створення дорожнього центру управління по перевезенню вантажів і пасажирів 

2. Індивідувальне завдання (закордонний досвід організації вагонопотоків) 

Список літератури

 

 

Залізничний транспорт забезпечує переміщення народногосподарських вантажів і перевезення багатомільйонного населення країни. На відміну від інших видів транспорту перевезення пасажирів і вантажів на залізницях вчиняються в будь-який час року і доби, незалежно від кліматичних та погодних умов.

Сортувальна станція «М» призначена для масового розформування і формування поїздів. Крім того, до функцій станції належать: пропуск транзитного поїздопотоку, що надходить у поїздах без переробки; пропуск транзитного поїздопотоку з частковою переробкою (зміною маси, довжини поїздів, заміною груп вагонів групових поїздів) ; пропуск транзитного переробляється вагонопотока; переробка незначного обсягу місцевого вагонопотока.

Для всіх чотирьох видів пропускається через сортувальні станції вагонопотока по прибуттю поїздів здійснюється контроль технічного і комерційного стану прибувають вагонів, їх ремонт і далі повторний контроль цього стану напередодні відправлення в рейс з гарантією того, що вагони пройдуть вагонне плече без отцепки.

Тому на сортувальних станціях зосереджені велика ремонтна база вагонів – вагонне депо, а також пункти технічного обслуговування у парках станції. Тут зосереджується також велика ремонтна база локомотивів – основні і оборотні депо, ПТО локомотивів та пристрої екіпіровки.

В сучасних умовах зросли вимоги до якості транспортної роботи, до науково-методичного рівня розробки технологічних процесів, графіком руху поїздів, організаційного, інформаційного, математичного забезпечення перевізного процесу. Робота з інженерного обґрунтування перевезень вимагають глибокого опрацювання великого комплексу питань, які розглянуті в даному проекті.

Одним з основних резервів нарощування розмірів перевезень є ефективне використання технічних засобів, прискорення обороту вагонів, поліпшення експлуатації локомотивів і підвищення продуктивності праці. У зв'язку з цим підйом рівня експлуатаційної роботи станції повинен відбуватися на основі впровадження нової техніки і технології, спрямованої на збільшення переробки та скорочення простою вагонів.

 

 

 

В 1991 році на Південній залізниці виникла необхідність реорганізації диспетчерського управління поїзною роботою з метою суттєвого збільшення його ефективності та покращення показників експлуатаційної роботи.

Для переходу до єдиного автоматизованого оперативного управління регіонами залізниці по напрямкам слідування вагонопотоків і використанню локомотивів на віддалених дільницях обертання, концентрації та скорочення кількості рівнів управління на Південній залізниці з 1992 по 1995 роки здійснювалось поетапне створення єдиного автоматизованого диспетчерського центру управління.

В розробці центру, окрім спеціалістів залізниці, приймали участь ХІІТ, Харківська філія Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики (ХВ ВНИИТЭ), „Укржелдорпроект”, „Донжелдорпроект”, НВО „Союзжелдоравтоматизация”.

Центр управління створювався за принципом направлення основних вантажопотоків на залізниці. Для більш швидкого впровадження центру його розташували в будівлі управління залізниці. Визначили два райони: Центральний (Харківське, Сумське та Куп’янське відділення) та Західний (Полтавське відділення та Кременчуцький відділок).

Єдиний автоматизований диспетчерський центр управління був введений в дію в 1993 році. На його впровадження витратили лише два роки.

До появи ЕДЦУ на Південній залізниці було 26 диспетчерських дільниць. В січні 1992 року на базі Харківського та Сумського відділень залізниці почали створювати Центральний район ЄАДЦУ. В його склад увійшло 12 дільниць. 5 жовтня 1992 року до нього додали чотири диспетчерських ділянок Куп’янського відділення залізниці і тим самим завершено формування Центрального району ЄАДЦУ. Тоді в ньому нараховувалось 16 диспетчерських дільниць.

21 вересня 1993 року в склад Західного району ЄАДЦУ було переведено сім диспетчерських дільниць Полтавського відділення залізниці, а 26 грудня 1993 року – ще три диспетчерських дільниці Кременчуцького відділку.

На теперішній час керівництво ДЦУ складається з 7 чоловік – начальника ДЦУ, заступника начальника ДЦУ, заступника начальника ДЦУ з розробки і погодження „вікон”, двох заступників начальника ДЦУ – начальника Центрального і Західного районів ДЦУ, заступника начальника ДЦУ з використання локомотивів, заступника начальника ДЦУ з технічної роботи. Складовою частиною ДЦУ є сектор розробки графіка руху поїздів.

 

 

В теперішній час в Дорожньому центрі управління по перевезенню вантажів і пасажирів служби перевезень функціонують 17 диспетчерських дільниць, три круга дорожніх диспетчерів, 3 круга локомотивних дорожніх диспетчерів на чолі зі старшим дорожнім диспетчером. Центральний район ДЦУ об’єднує 10 диспетчерських дільниць і має в оперативному