Зв’язок соціального середовища та агресивної поведінки особистості

 

Актуальність дослідження. Дестабілізація економіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнування старої системи цінностей і стереотипів, що регулювали відносини особи з суспільством, – все це хворобливо переживається населенням, відображаючись на його соціальному самопочутті. Соціальні кризові процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, негативно впливають на психологію людей, породжують тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Важкий економічний стан країни привів наше суспільство до серйозних труднощів і внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності і різноманіття форм аморальних вчинків, злочинності і інших видів поведінки, що відхиляється. Статистика свідчить про зростання поведінки, що відхиляється, серед осіб різних соціальних і демографічних груп. У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність. Різко зросла злочинність серед молоді. З'являється все новий вигляд поведінки, що відхиляється: підлітки беруть участь у воєнізованих формуваннях, в рекеті, співробітничають з мафією, займаються проституцією і сутенерством. В порівнянні з недавнім минулим, зросло число тяжких злочинів, буденна свідомість фіксує збільшення конфліктів і фактів агресивної поведінки людей. Ми є свідками зміни всієї соціальної структури суспільства, інтенсивних процесів розшарування населення за майновою ознакою, по відношенню до різних форм власності. На грунті соціальних суперечностей виникають міжгрупові і міжособові конфлікти. Зростання агресивних тенденцій відображає одну із найгостріших соціальних проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла злочинність, особливо злочинність підлітків.

В останні роки вивчення проблеми впливу соціального середовища на становлення агресивності особистості стало ледве не самим популярним напрямом дослідницької діяльності cоціальних педагогів усього світу (К. Лоренц, Д. Річардсон та інші). У соціально-педагогічній та психологічній літературі проблема агресивної поведінки розглядається в дослідженнях К. Андерсена, А. Адлера, А. Бандури, А. Басса, С. Бевана, Р. Берона, Р. Бердена, Л. Берковітца, Ж. Вілсона, Дж. Доларда, К. Конкейнен, М. Коба, К. Лоренца, К. Левіна, Т. Ліпскомба, Г. Мюррея, Є. Маккобі, Д. Річардсона, П. В. Сімонова, Л. М. Семенюк, Р. Сірса, С. Тейлора, І. А. Фурманова, З. Фрейда, Е. Фрома, Х. Хекхаузена та інших. В Європі та Америці регулярно проводяться міжнародні конференції та семінари по цій проблематиці. Проведено безліч досліджень, теоретичних та експериментальних; оригінальних і перевірочно-репродуктивних, які потребують систематизації та узагальнення.

Неможливо не звернути уваги на велику хвилю агресивності, що охопила світ. Кількість версій та гіпотез щодо агресивності та зокрема, деструктивності, які розробили вчені, дають підстави думати, що це явище – найхарактерніша соціально-психологічна якість нашого століття. Кількість війн та терористичних актів збільшується. А за кожною з цих дій стоїть якась людина, єдина і неповторна. Природня агресивність і соціальна агресивність є актуальною в наш час, особливо у вихованні підростаючого покоління. Все більше і більше внаслідок імпульсивних, необдуманих, агресивних дій, людина робить часом необдумані вчинки, за які потім жалкує. І це є проблема, особливо у соціальній педагогіці, для якої так важливо не тільки розрити механізм і природу даного процесу, а й знайти засоби як запобігти негативним наслідкам, як зберегти психіку людини у нормальному стані.

Така якість як агресивність – риса особистості як суспільного індивіда. І саме у нашому житті слід шукати зовнішні фактори впливу, які негативно діють на становлення особистості. У першу чергу це пов”язано із компонентами ціннісної системи людини, з її мотиваційною сферою. Разом з тим у психологічній літературі поки немає достатніх даних про фактори, які пов’язують агресивність з розвитком соціальних стосунків, з її впливом на розвиток комунікативних здібностей підлітків та структуру їхньої особистості. Це ускладнює отримання цілісного уявлення про особистість та її стосунки з навколишнім соціальним середовищем.

Актуальність обраної нами теми полягає в тому, що проблема впливу соціального середовища на формування агресивної поведінки є однією з найважливіших проблем у розвитку та становленні особистості, а також її адаптації в соціумі. З огляду на актуальність і недостатню розробленість проблеми була визначена тема дослідження: „Соціальне середовище, як передумова становлення агресивної поведінки».

Об’єкт дослідження: явище агресиї.

Предмет дослідження: фактори, зумовлені соціальним середовищем, котрі сприяють агресивній поведінці.

Мета дослідження: емпірично визначити зв’язок соціального середовища та агресивної поведінки особистості.

Гіпотези дослідження:

1. Соціальне середовище в значній мірі впливає на рівень прояву агресивної поведінки при становленні особистості;

2. Між рівнем агресивної поведінки та рівнем прагнення до соціального домінування існує тісний взаємозв’язок.

Згідно з метою та гіпотезами були сформовані наступні завдання дослідження:

- проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми впливу соціального середовища на становлення агресивної поведінки;

-з’ясувати рівень впливу соціального середовища на становлення агресивної поведінки:

– визначити фактори, що впливають на прояв агресивних реакцій.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали філософські та психологічні теорії про сутність особистості та її розвиток у процесі життєдіяльності; психолого-методологічні спостереження; тести (методика дослідження агресивності в підлітків А. Басса, А. Дарки; методика діагностики міжособових стосунків Т. Лірі; методика визначення локалізації контролю С. Р. Пантелєєва, В. В. Століна; методика соціометрії Морено) ; експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний) ; методи описової та математичної статистики (кореляційний аналіз).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше взаємозв’язок соціального середовища та агресивної поведінки став предметом соціального вивчення;

Практичне значення дослідження полягає у підборі, апробації та пропонуванні до впровадження методики комплексного дослідження агресивної поведінки.