у світових художніх творах та в міфології, яскравий приклад цього – образ античної прекрасної Єлени, через яку почалася Троянська війна. Часто наголошується на унікальності героїні – такої красивої немає на всьому цілому світі, її краса неповторна й дивовижна. В угорців є визначення смертельно красива, смертельно закохатися, що є свідченням величезної сили краси, адже за героїню змагаються витязі й надприродні істоти, вони проходять тяжкі випробування, ризикують життям, навіть гинуть, відмовляються від усього, аби лише здобути кохання дівчини. Відповідно й одяг дівчини незвичайний: золотий, срібний чи діамантовий, зітканий з зірок і т. п., все це сяє, міниться, блищить на сонці. У казках принцеса може мати золоте волосся та незвичайну зовнішність – у неї під правою рукою сонце, під лівою – зоря, під коліном – місяць – СУС 850 (Прикмети царівни).
Пошук
Антропоцентризм народної казки українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
68
Мова:
Українська
Героїні значною мірою притаманні ті самі якості, що й герою, адже вони уособлюють загальнолюдські ідеали, однак їх прояви розкрито в інших сюжетах, мотивах і ситуаціях. Досить рідко в казках Українських Карпат зустрічаємо жінок-богатирок. Мужність, сміливість звичайної дівчини виявляються в екстремальних ситуаціях (втеча від розбійників). Однак здебільшого жінку в казках цінують за доброту, ніжність, лагідність, слухняність. Ці якості найяскравіше розкрито в розповсюджених у регіоні сюжетах про дідову й бабину доньку (АТU 480 (Добра і зла дівчина)), службу героїні в баби-відьми, в кобилячої голови, ведмедя тощо, де її позитивні якості протиставлено лінощам, грубощам, агресивності сестри по батьку. Тут цінується її працьовитість, адже в усі віки в селянських родинах потрібні були руки для виконання фізичних робіт. Жінка мала бути гарною, вмілою господинею, тримати дітей і хату в чистоті.
Героїня виявляє надзвичайну вірність, відданість у коханні. Досить популярним у казках є мотив заміжжя з твариною, птахом чи іншою істотою, що раніше була людиною – АTU (400 – 459), коханий покидає дружину і вона в його пошуках вирушає в далеку і небезпечну дорогу. В угорських казках королівні виготовляють пару залізних черевиків, три залізні палиці, вона блукає «зимою-літом, у воді і пилюці», і знайде коханого, лише зносивши ці речі. Ці та інші подробиці характеризують героїню як дуже терплячу, зазвичай ця риса більш притаманна жінкам. Її розум та мудрість розкрито переважно в сюжетах, пов’язаних з мудрими загадками – АТU 875 (Розумна селянська дівчина). Випробування розуму в казках дорівнює випробуванню фізичної сили, духовна перемога має ту саму цінність, що й перемога у бою. І якщо чоловікам допомагають помічники, то жінка часто виходить із скрути завдяки своєму більш гнучкому розуму, нестандартному мисленню, хитрощам, а то й лестощам. У суспільстві, де влада належала чоловікам, жінка, аби досягти успіху, мала пристосовуватися, діяти не прямо, а потайки, хитрощами. Хитрість жінка виявляє і в сюжеті, коли її викрадає чарівний супротивник героя, і вона за допомогою жіночих чарів та лестощів довідується, де знаходиться його смерть, про що й розповідає коханому – СУС 3021 (Смерть Кощія в яйці). Складні життєві проблеми жінка часто успішніше вирішує й завдяки своїй інтуїції, яка в неї розвинута набагато краще, ніж у чоловіка, у багатьох випадках жінка просто знає як краще діяти, знаходить правильне рішення не обхідним шляхом довгих роздумів, а прямим, так би мовити, завдяки осяянню, безпосередньому відчуттю. Тому в казках вона часто виступає як помічниця героя, дає йому цінні поради, підказує що робити тощо. Вона буває чарівницею, дочкою чарівника чи відьми й володіє надприродними властивостями, може обертатися на тварин, птахів, рослини, різні предмети, або ж обертати на них інших, у тому числі свого нареченого, що властиве сюжету, коли закохані тікають від ворогів – АТU 313 А, В, С (Чудесна втеча).
Казка, що будується на антитезі, опозиційності добра й зла, позитивним песонажам протиставляє негативних, до яких належать як фантастичні, так і реальні дійові особи (параграф 3. 1. 4. – «Типи антагоністів героя»). Антагоністи відтінюють, увиразнюють якості протагоніста, який протидіє їм, завжди стоять на перешкоді герою, відволікаючи його від мети, на чому й побудований сюжет казки. У чарівних казках діють різні надприродні істоти – тварини й люди, наділені чарівними якостями. В їх описах позначилася багата людська фантазія, вони асоціюються з негативними і огидними явищами у природі й світі людей, в їхніх уявленнях. Супротивники героя – чарівні істоти – перш за все є страшними і відразливими, це багатоголові змії, відьми, велетні, чарівники тошо. З людських персонажів тут діють злий та підступний цар, старші брати, мачуха та її дочка, інші родичі. За деяких обставин ними стають матір, сестра, дружина героя.
У побутовій казці на першому плані змальовано соціальну нерівність, несправедливість, що, за логікою жанру, й породжує потворні відразливі типи, описані в творах. Адже в суспільстві панують гроші і влада багатих, які визискують бідних і знедолених. Ці казки побудовані на одному чи кількох епізодах, і в них за допомогою головного героя розкривається якась певна риса негативного персонажа, за яку його карають. Часто тут вживається прийом гіперболізованого зображення. Побутова казка кладе в основу ідею побутової незвичності, гротескності для того, аби передати невідповідність життєвих явищ здоровому глузду. Негативний персонаж передусім злий і агресивний, ненависний. Найгірше, коли така людина наділена владою, та ще й