Метод визначення вологості, кислотності, пористості, масової частки жиру, масової частки кухонної солі

0,01133 – кількість жиру, яка відповідає одній малій поділці бутирометра, г;

W – вологість продукції, визначена згідно з розділом 4, %;

m – маса наважки виробу, г;

100 – коефіцієнт перерахунку у відсотки.

Для зручності і прискорення розрахунку рекомендовано використовувати значення, наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Масова частка жиру на підставі показів бутирометра

 

За визначеним значенням (w1) обчислюють масову частку жиру (wж), у відсотках, в перерахунку на суху речовину за формулою:

де w1 – масова частка жиру, визначена за таблицею 6, %;

W – вологість продукції, визначена згідно з розділом 4, %;

100 – коефіцієнт перерахунку у відсотки.

Обчислювання проводять із точністю до 0,1%.

За кінцевий результат беруть середньоарифметичне двох паралельних визначень.

Контролювання результатів

Збіжність

Розбіжність між двома паралельними вимірюваннями тієї самої проби, зроблені в одній ла торії, на однаковому устаткуванні, одним оператором, не повинні перевищувати 0,5%.

Відтворюваність

Розбіжність між двома вимірюваннями тієї самої проби, зроблені у різних лабораторіях, на однаковому устаткуванні, різними операторами, не повинні перевищувати 1,0%.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів – згідно з 4.7.

 

 

Для визначання масової частки кухонної солі використовують такі методи:

–аргентометричний (арбітражний);

–меркурометричний.

Аргентометричний метод (арбітражний)

Суть методу та норми точності вимірювання

Метод полягає у титруванні хлоридів азотнокислим сріблом у присутності індикатору хромовокислого калію або хромовокислого амонію.

Метод застосовують в інтервалі вимірювань від 0,2% до 6,0%.

Межа можливих значень абсолютної похибки вимірювання ∆ = ±0,1% за довірчої імовірності Р = 0,95.

Засоби та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні загальної призначеності 2-го класу точності з межею зважування не більше ні 200 г;

годинник або таймер – згідно з чинною нормативною документацією;

колби мірні виконання 1 і 3, 2-го класу точності, місткістю 250 см3 і 500 см3;

колби конічні місткістю 100 см3 і 150 см3;

склянка хімічна місткістю 25 см3 або 150 см3;

піпетки 2-го класу точності, місткістю 25 см3;

бюретки 2-го класу точності;

колби конічні широкогорлі місткістю 500 см3 – згідно з чинною нормативною документацією:

сито – згідно з чинною нормативною документацією;

банка з притертою пробкою – згідно з чинною нормативною документацією;

засоби коркові – згідно з чинною нормативною документацією;

лопатка дерев'яна (паличка) чи паличка скляна з резиновим наконечником – згідно з чинною нормативною документацією;

терка, ступка або механічний (електричний) млинок – згідно з чинною нормативною документацією;

марля медична;

срібло азотнокисле –розчин молярною концентраціє 0,1 моль/дм3;

калій хромовокислий або амоній хромовокислий;

вода дистильована.

Дозволено використовувати інші апаратуру та матеріали, що мають аналогічні метрологічні характеристики.

Відбирання та готування проб

Відбирають проби згідно з ДСТУ 7044.

Для виробів хлібобулочних масою понад 200 г кожний виріб лабораторної проби розрізають навпіл упоперек і від однієї половини відрізають шматок масою приблизно 70 г, у якого зрізають скоринки і підскоринковий шар загальною товщиною приблизно 1 см.

Для виробів хлібобулочних масою 200 г і менше з кожного виробу лабораторної проби зрізають тільки скоринки товщиною приблизно 1 см.

Вироби зниженої вологості, а також вироби, в яких м'якушка не відділяється від скоринок, використовують разом зі скоринкою.

Зі шматків (цілих) виробів видаляють у включення (родзинки, повидло, горіхи тощо, за винятком маку та інших сухих добавок, які важко відокремити) та поверхневе оздоблення (сіль, мак тощо), ретельно подрібнюють у ступці, на терці aбо механічному (електричному) млинку у крихту. Крихту перемішують і поміщають у банку з притерто пробкою.

Випробовування

Із подрібненої крихти відбирають наважку продукту масою 25,0 г, зважують і поміщають в суху товстостінну банку (колбу) або широкогорлу конічну колбу місткістю 500 см3 з притертою пробкою.

Мірну колбу на 250 см3 заповнюють до мітки водою, температура якої становить від 18°С до 25° С. Приблизно 1/4 взятої води переливають у колбу з наважкою виробу, яку після цього швидко розтирають дерев'яною лопаткою (паличкою) чи скляною паличкою з резиновим наконечником до отримані однорідної маси, без помітних грудочок.

До отриманої суміші доливають з мірної колби всю воду, що залишилась. Колбу з наважкою закривають пробкою, і суміш енергійно струшують протягом 2 хв. Після цього суміш відстоюють за температури від 18°С до 25°С протягом 10 хв. Далі суміш знову енергійно струшують протягом 2 і залишають у спокої протягом 8 хв.

Через 8 хв рідкий шар, що відстоявся, обережно зливають через густе сито або марлю в хімічну склянку. Зі склянки відбирають по 25,0 см3 фільтрату у дві конічні колби місткістю 100 або 150 см3 кожна, додають по 1,0 см3 розчину хромовокислого калію або хромовокислого амонію і титрують розчином азотнокислого срібла з молярною концентрацією 0,1 моль/дм3 до переходу забарвлення із жовто-зеленого в червонувато-буре.

Опрацювання результатів

Масову частку кухонної солі (wc), у відсотках, у перерахуванні на суху речовину визначають за формулою:

де V – об'єм розчину азотнокислого срібла з молярною концентрацією (с) AgNО3 = 0,1 моль/дм3, витраченого на титрування, см3;

0,005845 – титр розчину азотнокислого срібла з молярною концентрацією (с) Ag NО3 =0,1 моль/дм3 в перерахунку на хлорид натрію, г/см3;

V1 – об'єм води, взятий для приготування водної витяжки, см3;

V2 – об'єм розчину, взятий для титрування, см3;

m – маса наважки виробу, г;

W – вологість продукції, визначена згідно з розділом 4, %;

100 – коефіцієнт перерахунку у відсотки.

Обчислювання проводять із точністю до 0,1%. За кінцевий результат беруть середньоарифметичне двох паралельних визначень.

Контролювання результатів

Збіжність

Розбіжність між двома паралельними вимірюваннями тієї самої проби, зроблені в одній лабораторії, на однаковому устаткуванні, одним оператором, не повинні перевищувати 0,1%.

Відтворюваність

Розбіжність між двома вимірюваннями тієї самої проби, зроблені у різних лабораторіях, на однаковому устаткуванні, різними операторами, не повинні перевищувати 0,2 %.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів – згідно з 4.7.

Розрахунок:

Висновок: Отже, масова частка кухонної солі становить 0,196.