Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Отже, можна зробити висновок про високу ефективність та результативність діяльності. ПАТ «Хмільниксільмаш» розширює свою діяльність, нарощує обсяги виробництва та реалізації продукції за рахунок залучення коштів із зовнішніх джерел та власного капіталу, та отримує високі суми чистого прибутку.

3. На підприємстві за 2011-2012 роки чистий рух коштів від операційної діяльності був від’ємним, відповідно -437, 8 тис. грн. та -906, 8 тис. грн., у 2013 році, незважаючи на те, що підприємство отримало збиток від звичайної діяльності, чистий рух коштів був додатнім і склав 524, 0 тис. грн.

4. Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності на ПАТ «Хмільниксільмаш» протягом досліджуваних років спостерігався лише від’ємним, що пов’язане з придбанням необоротних активів у 2011 р. на суму 5, 9 тис. грн., у 2012 році – на суму 287, 3 тис. грн., і у 2013 році – на суму 44, 0 тис. грн.

Значні надходження грошових коштів по фінансовій діяльності на підприємстві відбуваються за рахунок залучення кредитних ресурсів. За період 2011-2013 рр. сума кредитних ресурсів збільшилась на 5610, 5 тис. грн. У 2013 р. ПАТ «Хмільниксільмаш» погасило позику на суму 8245, 0 тис. грн., чим було спричинено від’ємний чистий рух коштів від фінансової діяльності на суму 499, 0 тис. грн., в попередніх періодах чистий рух коштів від фінансової діяльності мав додатнє значення.

Загалом чистий рух коштів за звітний період склав 231, 8 тис. грн. у 2011 р., 1030, 4 тис. грн. – у 2012 р. та -19, 0 тис. грн. – у 2013 р. З врахуванням залишку коштів на початок року та впливу зміни валютних курсів, залишок коштів на кінець 2013 року склав 475, 0 тис. грн., що більше на 269, 6 тис. грн.. ніж у 2011 р. та менше на 145, 4 тис. грн. за показник 2012 р.

У 2013 р. якість управління грошовими потоками підприємства була нормальною. Дещо знизилась сума кредитних коштів, збільшився потік грошових коштів від операційної діяльності на 1430, 8 тис. грн. Підприємство направляло грошові кошти, одержані від операційної діяльності, а також кошти, одержані як кредити, на придбання оборотних та необоротних активів. Таким чином підприємство після двох кризових років вийшло на нормальну якість управління вхідними та вихідними грошовими потоками.

 

 

Сучасний етап розвитку підприємництва в Україні характеризується невизначеністю та мінливістю чинників зовнішнього середовища, у зв’язку з цим посилюється роль стратегічного управління грошовими потоками. Внаслідок цього виникає нагальна потреба у розробці необхідного теоретико-методологічного інструментарію для забезпечення реалізації цього процесу.

З огляду на те, що стратегічний аналіз ефективності управління грошовими потоками зорієнтований на дослідження особливостей функціонування грошових потоків у стратегічному масштабі, вивчення параметрів фінансово-господарської діяльності, які кардинально впливають на досягнення цілей підприємства, його об’єктом, на нашу думку, повинні бути як економічні результати, так і показники організації управління грошовими потоками.

Школа функціонального аналізу, що отримала свій розвиток на заході майже десять років тому, розглядає грошовий потік як один із трьох показників рівноваги фінансового стану [17, с. 326].

Оскільки чистий грошовий потік є одним із індикаторів результативності господарської діяльності підприємства та значною мірою визначає його фінансовий стан, а основними стратегічними цілями управління грошовими потоками є досягнення стану фінансової рівноваги підприємства та максимізація його чистого грошового потоку, ми пропонуємо оцінювати ефективність управління грошовими потоками на основі цього показника.

Додатня величина сукупного чистого грошового потоку не завжди є гарантом фінансової стійкості підприємства. Адже грошові потоки тісно пов’язують всі сфери діяльності підприємства – операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку і, відповідно, головним джерелом грошових коштів. Якщо справи в підприємства йдуть добре і воно намагається розширювати свою діяльність та модернізувати виробничі потужності, то це призводить до генерації грошових потоків від інвестиційної діяльності. У цьому випадку інвестиційна діяльність призводить до тимчасового відтоку грошових коштів. Фінансова діяльність покликана збільшувати надходження грошових коштів у розпорядження підприємства для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності.

З огляду на це, ми пропонуємо використовувати, як основний економічний індикатор ефективності управління, показник чистого грошового потоку не як сукупний результат усіх видів діяльності (фінансової, операційної та інвестиційної), а окремо. Для цього ми розробили матрицю динамічної фінансової рівноваги (табл. 3. 1). Теоретично можливими є 8 варіантів позицій, проте найбільш реальними є такі: „Згортання діяльності” (комбінація секторів 1, 2, 3), „Поріг банкрутства” (комбінація секторів 4, 5, 6), „Становлення” (комбінація секторів 7, 8, 9), „Дилема” (комбінація секторів 10, 11, 12), „Самофінансування” (комбінація секторів 13, 14, 15), „Розвиток” (комбінація секторів 16, 17, 18) [18, с. 434].

 

 

Як видно із запропонованої матриці, кожна розглянута позиція обумовлена різним співвідношенням значень чистого грошового потоку в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Позиція „Згортання діяльності” є найбільш характерною для підприємства, що планує завершити свою діяльність. Відсутні грошові надходження від операційної діяльності, водночас спостерігаються надходження грошових коштів від інвестиційної