Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна теорія держави і права

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
402
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і т.д.);

6)  становить юридичний факт, що спричиняє певні правові наслідки.
Види правових актів за формою вираження:
1)  письмовий (акт – документ);
2) усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);
3)  конклюдентний (акт – дія).
Види правових актів за юридичною субординацією:
•  нормативні, що регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими;
•  індивідуальні (ненормативні), що породжують права і обов'язки лише у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку;
•  інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), що мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти.
Слід мати на увазі, що, крім зазначених класичних актів -нормативних, індивідуальних, інтерпретаційних – є акти змішаного нормативно-конкретного змісту, тобто такі, що скла-даються з нормативних і індивідуальних норм. Вони притаманні ряду правових систем романо-германського типу.
Є нетипові (спеціалізовані) акти – акти, що затверджують положення, правила статутів, або акти, що складаються з декларацій, закликів, звернень.
§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших пра-вових актів
Нормативно-правовий акт – офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених су-б'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання сус-пільних
 
>>>313>>>
відносин. Або інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми. Отже, нормати-вно-правовий акт становить рішення пра-вотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права.
Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.
Ознаки нормативно-правового акта:
1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);
2)  завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
3)  приймається з дотриманням певної процедури;
4)  має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити:
а)  вид акта (закон, указ, постанова);
б)  найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);
в)  заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України прийма-ються без заголовка);
г) дата ухвалення акта; ґ) номер акта;
д) дані про посадову особу, яка підписала акт[1];
5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автенти-чності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»; постанови Ка-бінету Міністрів – у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур'єр»; зако-ни і підзаконні акти – у часописі «Офіційний вісник України»).
Структура нормативно-правового акта залежить від його специфіки і виду, припускає по-діл нормативного матеріалу на підрозділи.
 
>>>314>>>
Основні структурні елементи нормативно-правового акта:
1.  Преамбула – вступна частина, безстатейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обгрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді фо-рмулюються вихідні світоглядні положення. Зараз преамбули в законах зустрічаються рі-дко.
2.  Пункти, статті – містять вихідні одиниці нормативно-правового акта – нормативні роз-порядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.
Статті можуть поділятися на частини, а пункти – на абзаци і підпункти. І статтю, і части-ни, із яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю – «ст.», а частини (абзаци) статей – «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеру-ються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.
3.  Глави – є у великих за обсягом нормативно-правових актах.
4.  Розділи – об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи – у глави.
5.   Частини – найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, у кодексах. Так, Кримі-нальний кодекс, Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.
Розташування норм права в статтях нормативно-правового акта:
1) зазвичай правова норма міститься в одній статті, чим полегшується її ухвалення;
2)  у ряді випадків для вираження складної норми права потрібні декілька статей;
3)  іноді в одній статті містяться декілька норм права.
У чому полягає відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами (зокре-ма, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права) ?
По-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) 'їх. Інші юридичні акти не встано-влюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми.
 
>>>315>>>
По-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт (акт застосування норм права) має індивідуальну спрямованість. Він стосується конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи (наприклад, пошкодження насаджень заборонене – адресовано до всіх, а Указ Президента призначити «такого-то» головою обласної адміністрації – це правовий, а не нормативно-правовий акт, тому що норм права в ньому немає, тобто немає прав і обов'язків, відтак, – це акт застосу-вання норм права).
§ 3. Види нормативно-правових актів
Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:
•     закони;
•     підзаконні нормативні акти.
Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом
Фото Капча